Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/447
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Цифрові інструменти Google як засіб удосконалення освітнього процесу в закладах вищої освіти(Тернопіль: ТНПУ, 2023-01-11) Гулай, Ольга Іванівна; Кабак, Віталій ВасильовичРозглянуто особливості цифрових інструментів та освітніх платформ. Відзначено, що пакет Google Workspace for Education має увесь необхідний функціонал для реалізації дистанційного навчання у повному обсязі. Методом ранжування проаналізовано стан застосування цифрових інструментів Google у навчальному процесі Луцького національного технічного університе ту (ЛНТУ). Визначено, що найчастіше викладачі використовують Google Диск для зберігання інформації у хмарному сховищі та спільного редагування документів (84 % опитаних) та Google Meet для організації читання лекцій у дистанційному форматі (72 % респондентів). Більшість викладачів вважає можливим переведення у дистанційний формат лекцій та консультацій, однак практичні заняття доцільно проводити у аудиторному форматі, який передбачає спілкування віч-на-віч викладачів і студентів та використання навчального обладнання університету. Запропоновано функціональну схему організації навчання за допомогою найпоширеніших цифрових інструментів Google, рекомендовано її використання як для персонального використання у проєктуванні навчальної дисципліни, так і для проведення тренінгів удосконалення викладацької майстерності. Конкретизовано цифрові інструменти для організації навчального процесу, підготовки навчального матеріалу, проведення лекцій, практичних занять та оцінювання навчальних досягнень. Завершальним етапом є рефлексія, у результаті якої педагог вносить зміни до організації і змісту навчального процесу з певної дисципліни, а здобувач освіти може скоригувати особистий рівень знань та умінь. Проведено SWOT-аналіз використання цифрових інструментів у ЗВО (на прикладі ЛНТУ). Кількість виявлених показників сильних сторін за окресленими критеріями значно більша, що є ознакою життєздатності і перспективності цифрових технологій у реалізації навчального процесу в умовах викликів сьогодення.Item type:Наукова стаття, ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ LABSTER ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ХІМІЇ В ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ(2024-09-30) Гулай, Ольга Іванівна; Шемет, Василина Ярославівна; Мороз, Ірина Анатоліївна; Саварин, Павло Вікторович; Кабак, Віталій ВасильовичІмерсивні віртуальні лабораторії представляють цифрову парадигму в освіті, що відповідає потребам і вподобанням сучасних здобувачів освіти. Основною перевагою є спроможність проведення лабораторних та практичних робіт за фізичної відсутності навчального обладнання або неможливості ним користуватися, що особливо актуально в умовах обмежень воєнного стану в Україні. У статті проаналізовано досвід використання вебплатформи Labster, що надає віртуальні лабораторні симуляції природничого спрямування. Віртуальні симуляції використовували в навчальному процесі Луцького національного технічного університету при викладанні хімічних дисциплін в осінньому семестрі 2023-2024 навчального року. Виконання завдань віртуальної симуляції «Introduction to Groups of the Periodic Table» було запропоновано студентам як альтернативний варіант позааудиторної самостійної роботи. Було зареєстровано 146 здобувачів освіти 1 курсу, з яких 99 (67,8 %) завершили тестування, а 47 (32,2 %) пройшли його частково Наведено результати опитувань, перше було проведено безпосередньо після роботи, друге – анкета щодо зрозумілості змісту та сприйняття корисності моделювання Labster – приблизно через три тижні після завершення симуляції Labster. На підставі здійсненого аналізу відповідей здобувачів освіти встановлено основні переваги використання віртуальної лабораторії – здобуття нового навчального досвіду, покращення знань та цифрових навичок студентів. Віртуальні симуляції підвищили зацікавленість і впевненість здобувачів освіти. Перевагою роботи у віртуальній лабораторії є персоніфіковане навчання. Виокремлено основні перешкоди у використанні Labster: низький рівень володіння англійською мовою (Labster не передбачає використання українського контенту) та недостатні цифрові навички для орієнтування у віртуальному просторі. Рекомендовано застосовувати віртуальні симуляції не як заміну аудиторних практичних занять, а як сучасний інструмент їх доповнення.Item type:Наукова стаття, Цифровий освітній простір як основна інновація ХХІ століття(Kyiv: Aviation Institute, 2023-08-09) Гулай, Ольга Іванівна; Шемет, Василина Ярославівна; Кабак, Віталій ВасильовичУ статті проаналізовано цифровий освітній простір як організацію та послідовність діяльності для реалізації навчального процесу. Цифрова інфраструктура завдяки взаємопов’язаним системам і мережам університету та іншим Інтернет-ресурсам дає змогу постійно впроваджувати нові можливості та зберігати придатність для навчання за різних умов. Зазначено важливість цифрової компетентності для покращення викладання та навчання.Item type:Наукова стаття, МОНІТОРИНГ ОЦІНКИ СТАНУ ЗДОРОВ’Я ЗДОБУВАЧІВ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ(Хмельницький національний університет, 2025-03-27) Ковальчук, Андрій Сергійович; Бакіко, Ігор Володимирович; Кабак, Віталій ВасильовичВажливість дослідження оцінки стану здоров’я у здобувачів закладу вищої освіти обумовлена сучасними проблемами у галузі фізичного виховання та спорту. В умовах інтенсивного навчального навантаження, стресів та нерегулярної фізичної активності, проблема підтримання здоров’я здобувачів стає особливо актуальною. Спорт, як важливий елемент фізичної культури, здатний значно покращити функціональний стан організму, підвищити фізичну витривалість і зміцнити імунну систему. Проте, для оцінки реального впливу спортивних навантажень на стан здоров’я людини, необхідний комплексний моніторинг, яка включає в себе фізіологічні, психофізичні та соціальні аспекти. Наукове дослідження у даній галузі має велике значення для розвитку системи фізичного виховання, для формування здорового способу життя серед здобувачів і створення ефективних методик профілактики та корекції захворювань. Моніторинг оцінки стану здоров’я здобувачів освіти, які займаються спортом, дозволяє більш точно враховувати індивідуальні особливості організму і забезпечити оптимальні умови для розвитку фізичних можливостей молоді. Дослідження проводилось на кафедрі фізичної культури, спорту та здоров’я Луцького національного технічного університету. У роботі взяли участь 60 здобувачів чоловічої статті. Вік юнаків складав 18 –19 років. Здобувачів було поділено на три групи: 1 група –юнаки, які спортом не займаються, але відвідують заняття з фізичного виховання протягом навчального року (20 осіб); 2 група –здобувачі, які відвідують секцію з волейболу (20 осіб); 3 група –юнаки, які займаються легкою атлетикою (бігом на середні дистанції) (20 осіб).Таким чином, дослідження стану здоров’я у здобувачів ЗВО різних груп є актуальним і важливим для формування здорового способу життя, профілактики захворювань, розробки ефективних програм фізичного виховання та підвищення загального рівня здоров’я молоді.Item type:Наукова стаття, Освіта для сталого розвитку: педагогічні аспекти реалізації(Тернопіль : Наукові перспективи, 2025-08-30) Кабак, Віталій Васильович; Гапончук, Олена Миколаївна; Войтенко, Ірина ГригорівнаУ статті досліджується освіта для сталого розвитку як інноваційний педагогічний підхід, що відповідає викликам сучасного суспільства, а саме: сприяє формуванню в учнів і студентів екологічної свідомості, соціальної відповідальності, здатності до критичного мислення. Акцент зроблено на педагогічних умовах та стратегіях реалізації цього підходу в освітньому середовищі, які, відповідно, забезпечують розвиток ключових компетентностей у здобувачів освіти – уміння діяти, співпрацювати, приймати рішення, враховуючи інтереси сталого розвитку. Аналізуються сучасні методи навчання, що сприяють активному залученню здобувачів освіти до вирішення соціально значущих проблем, зокрема проєктна діяльність, проблемне навчання, міждисциплінарні інтеграції. Обґрунтовано роль учителя як фасилітатора сталого розвитку, здатного створювати умови для формування ціннісного ставлення до людини, природи й суспільства. Розкрито потенціал освіти для сталого розвитку у формуванні культури сталого способу життя, громадянської активності та відповідального лідерства у здобувачів освіти. Наголошено, що реалізація педагогічних аспектів освіти для сталого розвитку є стратегічним завданням сучасної освіти, спрямованим на забезпечення гармонійного співіснування людини і довкілля в умовах глобальних трансформацій. Особлива увага приділяється необхідності переосмислення ролі освіти у контексті глобальних змін, що вимагають від педагогів не лише оновлення змісту навчання, а й трансформації освітнього процесу як простору для розвитку ціннісних орієнтацій, екологічної етики та здатності до довгострокового мислення.Item type:Наукова стаття, Модель впровадження засобів інформаційних технологій в підготовку майбутніх фахівців закладу вищої освіти(Київ, 2025-07-22) Кабак, Віталій Васильович; Тулашвілі, Юрій Йосипович; Горбатюк, Роман МихайловичУ статті, спираючись на аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень, розкрито концептуальні підходи до моделювання процесу професійної фахової підготовки здобувачів освітньої галузі з акцентом на забезпечення формування їхньої готовності до ефективної професійної діяльності. На основі комплексного аналізу освітньо-професійних програм та змісту підготовки здобувачів освіти спеціальностей А5.39 Професійна освіта (Цифрові технології) та А4.09 Середня освіта (Інформатика) визначено узагальнені вимоги до їх фахової підготовки в закладі вищої освіти. У межах дослідження розроблено авторську модель, що охоплює поєднання концептуально-цільового, організаційно-змістового, процесуально-діяльнісного і критеріально-оцінного блоків, які забезпечують комплексне формування готовності майбутніх педагогічних працівників до ефективного застосування засобів інформаційних технологій. Основу проєктованої моделі становлять визначені шляхом експертного оцінювання організаційно-педагогічні умови підготовки фахівця освітньої галузі, що поєднують мотиваційну складову та введення сучасних засобів інформаційних технологій у цей процес, сприятливе інформаційне середовище для забезпечення розвитку їхніх пошуково-творчих здібностей під час здійснення самоосвіти, а також складову підвищення у процесі вдосконалення власної педмайстерності, компетентності самих викладачів, які викладають спеціальні технічні дисципліни, до використання ними сучасних засобів інформаційних технологій. У моделі враховано сучасні засоби інформаційних технологій, які сприяють формуванню професійних компетентностей майбутнього фахівця освітньої галузі (апаратні, програмні, засоби створення програмного забезпечення). Результатом впровадження авторської моделі є готовність майбутніх фахівців освітньої галузі (на високому і достатньому рівнях) до використання (та фахового застосування) засобів інформаційних технологій в подальшій професійній діяльності. Запропонована модель є ефективним інструментом удосконалення змісту та організації підготовки конкурентоспроможних фахівців освітньої галузі в умовах цифрової трансформації освіти.