Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/447
Переглянути
1 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Матриця вибору цифрових інструментів як засіб формування проєктувальної компетентності студентів педагогічних спеціальностей(2026-05-25) Лобацький, Андрій ОлександровичУ статті обґрунтовано методичний підхід до застосування матриці вибору цифрових інструментів як засобу формування проєктувальної компетентності майбутніх учителів інформатики у процесі підготовки у закладах вищої освіти. Дослідження є теоретико-методичним: пропонується концептуальна модель, що потребує подальшої емпіричної перевірки. Актуальність зумовлена стратегічними пріоритетами цифрової трансформації освіти в Україні та Євросоюзі на 2026–2030 роки, що відображають вектор формування здатності педагогів до системного оцінювання і вибору цифрових інструментів як ключової педагогічної компетентності у рамках DigCompEdu і Digital Education Action Plan 2021–2027. Розкрито зміст поняття «проєктувальна компетентність» у контексті підготовки педагогів до розробки педагогічних програмних засобів (ППЗ): програмних продуктів, що використовуються безпосередньо в навчальному процесі. Визначено три рівні прояву цієї компетентності (репродуктивний, адаптивний, проєктний) та показано, що традиційна підготовка забезпечує переважно перший і другий рівні, не формуючи системно здатності до аргументованого технологічного вибору. Запропоновано авторську семикритеріальну матрицю вибору цифрових інструментів – зокрема no-code платформ (Google Forms, Quizizz, H5P, Scratch, LearningApps) – з контекстозалежними вагами: педагогічна відповідність (×3), безпека та приватність (×3), технічні умови (×2), зручність використання – UX (×2), підтримуваність (×2), функціональність (×2), вартість та масштабованість (×1). Матриця теоретично обґрунтована через принцип конструктивного узгодження (Biggs & Tang, 2022), рамки цифрової компетентності DigComp 3.0 (Cosgrove, Cachia, 2025) і DigCompEdu (Redecker & Punie, 2017), модель інтеграції технологій SAMR (Hamilton et al., 2016) та нормативні вимоги GDPR і ЗУ «Про захист персональних даних». Описано чотирьохетапну методику застосування матриці у навчальному процесі. Обґрунтовано педагогічний потенціал матриці як інструменту, що забезпечує перехід від рецептивного використання EdTech-платформ (Education Technology) до критичного, педагогічно і юридично обґрунтованого вибору. Визначено перспективи емпіричної перевірки запропонованого підходу.