Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/447
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ LABSTER ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ХІМІЇ В ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ(2024-09-30) Гулай, Ольга Іванівна; Шемет, Василина Ярославівна; Мороз, Ірина Анатоліївна; Саварин, Павло Вікторович; Кабак, Віталій ВасильовичІмерсивні віртуальні лабораторії представляють цифрову парадигму в освіті, що відповідає потребам і вподобанням сучасних здобувачів освіти. Основною перевагою є спроможність проведення лабораторних та практичних робіт за фізичної відсутності навчального обладнання або неможливості ним користуватися, що особливо актуально в умовах обмежень воєнного стану в Україні. У статті проаналізовано досвід використання вебплатформи Labster, що надає віртуальні лабораторні симуляції природничого спрямування. Віртуальні симуляції використовували в навчальному процесі Луцького національного технічного університету при викладанні хімічних дисциплін в осінньому семестрі 2023-2024 навчального року. Виконання завдань віртуальної симуляції «Introduction to Groups of the Periodic Table» було запропоновано студентам як альтернативний варіант позааудиторної самостійної роботи. Було зареєстровано 146 здобувачів освіти 1 курсу, з яких 99 (67,8 %) завершили тестування, а 47 (32,2 %) пройшли його частково Наведено результати опитувань, перше було проведено безпосередньо після роботи, друге – анкета щодо зрозумілості змісту та сприйняття корисності моделювання Labster – приблизно через три тижні після завершення симуляції Labster. На підставі здійсненого аналізу відповідей здобувачів освіти встановлено основні переваги використання віртуальної лабораторії – здобуття нового навчального досвіду, покращення знань та цифрових навичок студентів. Віртуальні симуляції підвищили зацікавленість і впевненість здобувачів освіти. Перевагою роботи у віртуальній лабораторії є персоніфіковане навчання. Виокремлено основні перешкоди у використанні Labster: низький рівень володіння англійською мовою (Labster не передбачає використання українського контенту) та недостатні цифрові навички для орієнтування у віртуальному просторі. Рекомендовано застосовувати віртуальні симуляції не як заміну аудиторних практичних занять, а як сучасний інструмент їх доповнення.Item type:Наукова стаття, Концепція викладання хімічних дисциплін для майбутніх харчових технологів(Вінниця, 2023) Гулай, Ольга Іванівна; Мороз, Ірина Анатоліївна; Шемет, Василина ЯрославівнаГлобальні тенденції спричиняють зміни у змісті освітніх програм загалом і кожної освітньої компоненти зокрема. Стаття присвячена обґрунтуваннюстратегії вивчення майбутніми харчовими технологами хімічних дисциплін, спрямованих на формування компетентностей, що сприятимуть поліпшенню особистого та суспільного здоров‟я і добробуту, забезпеченню вимог сталого розвитку і охорони довкілля.Мета статті полягає вобґрунтуванні дидактичних засад викладання хімічних дисциплін для бакалаврів спеціальності 181 Харчові технології у Луцькому національному технічному університеті. Використано теоретичні методи дослідження −аналіз, синтез, моделювання для визначення теоретичних основ дослідження та аргументуванняйого результатів.На основі компаративного аналізу освітніх програм провідних ЗВО України схарактеризованообсяг та логічну послідовність викладання хімічних дисциплін у ЛНТУ. Провідними дидактичними принципами побудови їх змісту є професійне спрямування та інтегрування із фаховими дисциплінами. Завдяки паралельному вивченню у першому семестрі дисциплін «Загальна та неорганічна хімія» та «Органічна хімія» здобувачі на основі актуалізації вивченого у школі здобувають базові знання та вміння, необхідні для подальшого успішного опанування значно складніших дисциплін. Це «Аналітична хімія» і «Фізична та колоїдна хімія» –дисципліни другого семестру, що займають провідне місце в системі теоретичної та практичної підготовки фахівця у галузі харчових технологій. Завершальною у циклі хімічних дисциплін є біохімія, яку вивчають протягом третього семестру. Здобувачі вивчають не лише структуру та динамічні перетворення речовин, з яких складається організм людини і які вона споживає як їжу, але й розглядають властивості та біохімічні зміни, пов‟язані із зберіганням та технологічною обробкою сировини та продуктів.Item type:Наукова стаття, Розвиток дослідницької компетентності студентів за допомогою навчання на основі запитів(Вінниця, 2026) Гулай, Ольга Іванівна; Мороз, Ірина Анатоліївна; Шемет, Василина ЯрославівнаСтаття присвячена комплексному аналізу практичного досвіду та оцінці результативності впровадження моделі навчання на основі запитів (Inquiry-Based Learning, IBL) в освітній процес закладу вищої освіти. Основна увага зосереджена на апробації цієї інноваційної методики під час лабораторного занятьу з дисципліни «Біохімія» для студентів першого (бакалаврського) рівня спеціальності 181 «Харчові технології» у Луцькому національному технічному університеті. Автори ставлять за мету дослідити, як перехід від репродуктивного виконання регламентованих інструкцій до самостійного наукового пошуку впливає на формування фахових компетенцій, мотивацію здобувачів та інтеграцію міждисциплінарних знань. В основу дослідження покладено нелінійну п’ятифазну модель IBL (спрямування, формування концепції, дослідження, результат, обговорення), адаптовану для умов хімічної лабораторії. У роботі вперше деталізовано та апробовано галузеву специфіку застосування IBL-технології для підготовки майбутніх харчових технологів через призму інтеграції п’яти фундаментальних хімічних дисциплін. Аналіз зворотного зв’язку від студентів, залучених до участі в проєктіупродовж 2022–2024 років, давзмогу оцінити спроможність імплементації IBL-моделі в освітній процес. Результати апробації підтвердили високу ефективність методики IBL у стимулюванні пізнавального інтересу та розвитку критичного мислення студентів, проте виявили наявність адаптаційногобар’єра при переході від алгоритмізованого навчання до самостійного наукового пошуку. Виокремлено умови впровадження IBL-моделі в освітній процес вищої школи.Успішна імплементація цього підходу потребує високої методичної підготовки педагога та розробки спеціалізованого інструментарію для об’єктивного оцінювання результатів дослідницької діяльності в умовах цифровізації освіти.