У статті систематизовано методологічні підходи до дослідження людського
капіталу (ЛК) молоді в контексті європейської інтеграції, підкреслюючи його
стратегічне значення для національної конкурентоспроможності. Проаналізовано
застосування змішаних методів (mixed methods approach) та доказово орієнтованого
підходу (evidence-based policy) для комплексної валідації процесів формування ЛК. Виявлено
ключові методологічні прогалини вітчизняної практики, зокрема фрагментарність даних,
що ускладнює інтеграцію в європейські аналітичні системи. Обґрунтовано, що
удосконалення механізмів управління та моніторингу є необхідною умовою для
формування ЛК молоді, сумісного зі стандартами ЄС.
