Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/425
Переглянути
56 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Історичний вимір демократії(Київ, 2026) Полухтович, Тетяна Григорівна; Костюк, Михайло ПетовичСтаття присвячена дослідженнюпитання про демократію,демократичне суспільство, яке є основоположним в теорії демократії. Авторами статті розглянуто демократію в історичному вимірі:у працях Арістотеля, Алексіса де Токвіля та її ролі сьогодні, передусім, удіяльності інституцій, які покликані захищатисвободи громадян. Зазначено, що в сучасних умовах пізнавальний елемент знань про демократіюотримують у навчальних закладах, які покликані закласти її концепти і правові також. Навчання культурі демократії, її цінностям відбувається протягом життя, адже інколи ми живемо в суспільстві подвійних стандартів.Демократія –це жива система, яка постійно стикається з новими викликами. Якими вони єв сучасному світі? Це: дезінформація у медіа та соціальних мережах, яка спотворює реальність;зловживання владою, щознецінює демократичні цінності, підриває довіру до демократичних інститутів;обмеження свобод громадян. Тому активність громадян,громадських,неурядових організацій є тією рушійною силою демократичних змін, яка реагує на загрози та формує майбутнє демократії.Item type:Наукова стаття, Ensuring sustainable development through comprehensive psychological support and population rehabilitation(2025-02-22) Minin, Mykyta; Tverezovska, Nina; Tabakar, Kristina; Kunchenko, Daria; Babii, Mykola; Barzylovych, AnastasiiaIntroduction: the article addresses the issue of state policy aimed at comprehensive psychological support and rehabilitation of the population in the context of sustainable development. Method: the research was conducted based on empirical experience of effective management decisions in Ukraine over the past three years of the Russian-Ukrainian war, using a comprehensive approach involving analysis, synthesis, descriptive, empirical (survey method), and structural methods.Results: the study measured stress levels in different age categories before and after group psychological training sessions (duration – 2 months) to assess the effectiveness of group psychological support sessions for internally displaced persons using the PSM-25 Lemyr-Tessier-Fillion stress measurement methodology. The empirical study was conducted at the Resilience Centre (Ivano-Frankivsk) as a shelter for internally displaced persons during 2023-2024 and covered 120 people from various age groups of internally displaced persons. The results obtained from the PSM-25 Lemyr-Tessier-Fillion stress measurement method indicate significant effectiveness of group psychological training for all age groups. As statistics show, the high stress level of all respondents decreased by 7 %, and the low level by 6 %. Conclusions: thus, 31 % of respondents reported a high-stress level after completing group training sessions, the lowest figure compared to the percentage of respondents with medium and low-stress levels. The highest indicator, 37 %, was observed in the adolescent age group (15-22 years), which is quite logical, as at this age, there is reduced capacity for self-regulation of emotional background.Item type:Наукова стаття, Соціальні мережі як рушій тривожно-фобічних проявів(2026-04) Бабій, Микола ФедоровичПсихічне здоров'я дітей залежне від соціальних потрясінь у суспільстві, у родині та особистих стосунках. Соціальні мереживі, у такому випадку грають роль керманича, до якого звертаються за порадою, а вона не завжди є слушною. Окрім того відзняті сюжети сцен насилля, заклики до єднання у певну спільноту на кшталт «Біла сова», «Синій кит» не веде до катарсису внутрішньої напруги, а навпаки піднімає її рівень.Item type:Наукова стаття, Manipulation of Consciousness: Psychological Mechanisms for Spreading Disinformation in Crisis Situations(2026-01) Mykola, Babii; Posvistak, Olesia; Korokhod, Yasmina; Opoka, Yuriy; Kustova, SvitlanaDuring crises such as wars, pandemics, and economic or technological disasters, disinformation spreads faster and wider than accurate information, amplifying social anxiety and undermining institutional trust. Its effects are driven by cognitive biases (illusory truth effect, confirmation heuristics), group identity congruence, and emotional triggers. The aim of this study is to integrate these psychological mechanisms and assess the effectiveness of inoculation (prebunking) and cognitive (accuracy-prompt) interventions in countering crisis-related disinformation. A preregistered multi-wave online experiment with a 2×2×2 factorial design was conducted on a sample of about 2000 adults from Ukraine and Central/Eastern Europe. Results indicate that repeated exposure amplifies the illusory truth effect; congruence with social identity increases credibility; threatening emotional tone enhances virality. Stand-alone interventions (prebunking or accuracy prompts) reduced belief and sharing intention by about 10–15%,whereas their combination achieved more than a 20% reduction with lasting effects. Age, need for cognition, and conspiratorial beliefs moderated susceptibility to disinformation. These findings demonstrate that combined preventive strategies can substantially strengthen societal informational resilience during crises.Item type:Наукова стаття, Socio-Mental Health Support of Military and Civilians During War Time: Psychosocial Factors(2025-04-11) Frolov, Mykhailo; Petruk, Victoriia; Shkarlatiuk, Kateryna; Berezna, Iryna; Terpeliuk,VolodymyrThe article examines the problem of mental health support under martial law, which has become particularly relevant in the country over the past three years, as the state of war has significantly worsened the mental well-being of all categories of the population, especially the military. The study is based on the Ukrainian experience and examines the socio-psychological aspects of this support, as well as the state policy in this area. The purpose of the research was to study the effectiveness of governmentprograms and programs of NGOs aimed at improving and maintaining the mental health of military and civilians affected by military aggression. The study was conducted on the basis of empirical data obtained at the Center for Mental Health (Ivano-Frankivsk). The article uses the method of synthesis and analysis, descriptive method, empirical (survey method) and static methods. The study outlines the concepts of mental health and psychological recovery as important factors in the sustainable development of society; describes the directions and specifics of the work of the newly established mental health centers in Ukraine, the forms and means of providing psychological assistance to the military and the population affected by military operations; and conducts a survey of the military on the effectiveness of psychological assistance received in these centers. The psychological state of the respondents interviewed at the mental health center indicates that they are experiencing different levels of stress and have feelings of fear, lack of self-confidence, lack of understanding of the dynamism of the situation, a decrease in vital energy spent on constant worries, and difficulty in adaptation processes. The majority of people seeking psychological support experience a sense of loss (loss of loved ones, home, social connections, work, hobbies, etc.), which significantly worsens the overall picture of traumatic stress and leads to depression.Item type:Наукова стаття, Емоційна резистентність у структурі самопізнання особистості.(2026) Шкарлатюк, Катерина Іванівна; Жук, Оксана Миколаївна; Коширець, Віктор ВасильовичУ статті розглядається феномен емоційної резистентності не як перешкода особистісному розвитку, а як потенційне джерело самопізнання. Аналізуються психологічні, тілесні та ідентифікаційні аспекти внутрішнього опору, а також його роль у процесах саморефлексії та інтеграції досвіду. Показано, що емоційна резистентність виконує адаптивну функцію захисту та може слугувати індикатором неусвідомлених потреб, конфліктів і травматичних переживань. Запропоновано переорієнтацію з подолання резистентності на дослідницьку взаємодію з нею. У сучасному світі, що характеризується високим рівнем невизначеності, інформаційним перевантаженням та перманентними кризовими явищами, питання психологічної стійкості особистості набуває пріоритетного значення. Одним із ключових ресурсів адаптації людини до деструктивних впливів середовища є емоційна резистентність. Вона виступає не лише як механізм захисту психіки, а й як фундаментальна основа для збереження соматичного здоров’я та реалізації потенціалу самопізнання. Розуміння структури емоційної резистентності, зокрема крізь призму моделі 4C (Control, Commitment, Challenge, Confidence), дозволяє особистості не просто пасивно витримувати тиск, а використовувати стресові ситуації як стимул для саморозвитку. У межах самопізнання резистентність виконує роль стабілізуючої платформи, що дає змогу людині об’єктивно оцінювати власні внутрішні стани, приймати свої обмеження та трансформувати деструктивні переживання в конструктивний досвід. Розвиток емоційної резистентності розглядається як безперервний процес інвестиції у внутрішній капітал особистості. Системне зміцнення ментальної стійкості не лише підвищує ефективність індивіда в професійній та соціальній сферах, а й виступає гарантом збереження психофізичного здоров’я в умовах нестабільного середовища.Item type:Наукова стаття, Діяльність міжнародної асоціації соціального забезпечення в контексті глобальних викликів сучасності(ВНУ ім. Лесі Українки, 2023) Сільвестрова, Оксана Юріївна; Жук, Оксана Миколаївна; Гапончук, Олена МиколаївнаУ статті висвітлено особливості та основні напрями діяльності Міжнародної асоціації соціального забезпечення (ISSA). Заснована під егідою Міжнародної організації праці, ISSA налічує понад 320 організацій-членів у більш як 150 країнах. Діяльність ISSA націлена на сприяння вдосконаленню в галузі адміністрування соціального забезпечення за допомогою професійних рекомендацій, знань експертів, послуг та підтримки для розробки ефективних систем та політики соціального забезпечення в усьому світі. Показано місце і роль ISSA в міжнародній системі соціального захисту та соціального забезпечення, її внесок у просування та розвиток системи соціального забезпечення у світі. Метою дослідження є аналіз основних напрямів та специфіки діяльності Міжнародної асоціації соціального забезпечення (ISSA) в контексті глобальних викликів сучасності та співвіднесення діяльності ISSA з програмами соціального добробуту. У статті наголошено, що запобігання соціальним викликам і ризикам розглядається як невід'ємна частина системи соціального забезпечення. Тому сучасні глобальні виклики (безробіття (у тому числі й серед молоді), старіння населення, нерівність доступу до соціальних послуг, систем освіти, охорони здоров'я, пенсійного забезпечення, проблеми трудової міграції, стрімкий технологічний розвиток та цифровізація економіки, високі очікування громадськості щодо наявності та якості соціальних послуг та інші) ставлять перед системою соціального забезпечення вимогу швидкого та ефективного реагування на виклики часу для мінімізації соціальних ризиків, узабезпечення від погіршення добробуту, зниження соціальної напруженості. Тому перед Міжнародною асоціацією соціального забезпечення постають завдання не лише забезпечення стійкого функціонування існуючої системи соціального забезпечення, а й її модернізації відповідно до викликів часу. Таким чином, діяльність ISSA спрямована на оцінку прогалин та потреби системи соціального забезпечення, визначення пріоритетного плану дій, реалізацію ініціатив з покращення функціонування системи соціального забезпечення та оцінку їх прогресу.Item type:Наукова стаття, Повоєнні соціальні виклики в українському суспільстві на сучасному етапі(ВНУ ім. Лесі Українки, 2022) Жук, Оксана Миколаївна; Сільвестрова, Оксана Юріївна; Гапончук, Олена МиколаївнаВ умовах повномасштабної війни росії в Україні різко зросли соціальні ризики (політичні, економічні, демографічні та ін.), поставивши нові виклики вітчизняній системі соціального захисту та соціального забезпечення. Соціальні наслідки війни та повоєнного періоду можуть бути як короткостроковими (демографічні, в т.ч. й руйнування усталених сімейних структур), та і довгостроковими. Останніх є переважна більшість, в т.ч. питання повноцінного повернення військових до цивільного життя, питання реабілітації військового та цивільного населення; проблема погіршення стану здоров’я та інвалідності військових і цивільного населення; вимушене переселення цивільного населення з зони бойових дій та окупації, а також міграція за кордон; економічна, політична, соціальна дестабілізація суспільства тощо. Відповідно, постає потреба детального вивчення та аналізу різноманітних соціальних викликів, ризиків, пов’язаних із ними, а також розробка програми мінімізації та усунення негативних наслідків. Система соціального захисту є одним із ключових механізмів у подоланні негативних наслідків війни та відновлення добробуту громадян. Адже під соціальним захистом розуміється не лише надання фінансової допомоги потребуючим категоріям, а й забезпечення добробуту, безпеки та свободи усіх членів суспільства. Оскільки головним завданням системи соціального захисту є запобігання виникненню складних життєвих обставин особи, сім’ї, їх своєчасне виявлення та подолання, то надзвичайно важливою є роль соціальної держави (зокрема, фінансові та юридичні механізми) для соціального забезпечення, тобто забезпечення соціальних гарантій, соціальних допомог (матеріальних виплат), та надання соціальних послуг. Не менш важливу роль грають громади, соціальні групи та сім’я. Тому значна увага приділяється питанню соціальної солідарності суспільства. У статті визначено ряд важливих напрямів роботи системи соціального захисту задля подолання або мінімізації повоєнних соціальних викликів. Звернено увагу, що практично всі вони співпадають із «Великими викликами соціальній роботі».Item type:Наукова стаття, Інклюзивні підходи у соціальній роботі з внутрішньо переміщеними особами в контексті міжсекторальної взаємодії та оцінювання результативності соціальних інтервенцій(2026) Размолодчикова, Іванна Вікторівна; Жук, Оксана Миколаївна; Гапончук, Олена МиколаївнаАктуальність дослідження зумовлена особливостями міжсекторальної взаємодії суб’єктів соціальної роботи, основна діяльність яких спрямована на інклюзію та підтримку внутрішньо переміщених осіб в Україні в умовах тривалої війни та масштабної гуманітарної кризи. Метою дослідження є теоретичний аналіз інклюзивних практик соціальної роботи із вимушено переміщеними особами в Україні. Застосовано метод системного аналізу та метод порівняльного аналізу. Окреслено основні соціально-психологічні, економічні та медичні проблеми ВПО, зокрема осіб з інвалідністю, сімей з дітьми, людей похилого віку та поранених учасників бойових дій, які потребують комплексної підтримки. Розкрито сутність інклюзії як процесу забезпечення рівного доступу до ресурсів, послуг і можливостей повноцінної участі в економічному, соціальному та культурному житті громади. Доведено, що ефективність інклюзивних практик соціальної роботи залежить від міжсекторальної взаємодії державних органів, місцевого самоврядування, міжнародних організацій, громадського сектору, освітніх інституцій та бізнесу. Проаналізовано роль цифрових сервісів у спрощенні доступу до соціальних послуг, а також значення фінансових механізмів підтримки працевлаштування та реабілітації. Обґрунтовано, що сучасна модель соціальної роботи з ВПО поступово трансформується від кризового реагування до стратегічного підходу, орієнтованого на довгострокову соціальну інтеграцію та формування безбар’єрного середовища. Визначено низку проблем, пов’язаних із фрагментарністю політики, недостатньою координацією між інституціями та потребою у стандартизації інклюзивних механізмів підтримки.Item type:Наукова стаття, Роль соціальних комунікацій у формуванні стереотипів поведінки та мислення(Київ, 2023) Савчук, Надія Антонівна; Жук, Оксана Миколаївна; Гапончук, Олена МиколаївнаРоль соціальних комунікацій у сучасну цифрову епоху суттєво впливає на формування суспільних норм, моделей поведінки та стереотипів, особливо в контексті російсько-української війни та широкої пропагандистської кампанії Росії проти України. Розуміння ролі соціальних комунікацій стає все більш актуальним. Метою статті є комплексне вивчення та визначення сфер впливу соціальних комунікацій на формування стереотипів поведінки та мислення. У дослідженні використовується мультимедійний підхід, що поєднує якісний контент-аналіз різних платформ соціальних мереж, офіційних повідомлень і новин з кількісними дослідженнями на основі опитувань. Також досліджується ефективність російської пропаганди у зміні сприйняття та просуванні стереотипів. Попередні висновки вказують, що між споживанням певних соціальних комунікацій та формуванням певних стереотипів і моделей поведінки існують зв’язки. Російська пропаганда виявляється впливовим фактором у формуванні сприйняття українського конфлікту, що підкреслює потужну роль стратегічних соціальних комунікацій. Результати дослідження роблять значний внесок у ширше розуміння того, як соціальні комунікації впливають на суспільну поведінку та мислення, особливо в умовах конфлікту. Вони підкреслюють нагальну потребу в точних, прозорих комунікаціях у таких ситуаціях і дають уявлення політикам, медіа-організаціям та освітянам про те, як ефективно протидіяти шкідливим стереотипам і дезінформації. Крім того, висновки дослідження потенційно можуть допомогти у формулюванні стратегій боротьби з пропагандою та сприяти розбудові миру та вирішенню конфліктів.