Наукові статті

Permanent URI for this collectionhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/425

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 91
  • Item type:scientificarticle.listelement.badge,
    Соціальні стандарти ЄС як інструмент забезпечення стабільності трудових ринків країн-членів в умовах глобальних викликів
    (2025-09-01) Ситник, Олександр Іванович
    Актуальність. Встановлено, що трудові ринки країн-членів ЄС дедалі більше реагують на глобальні виклики, які трансформують механізми соціального захисту, зайнятості та ринкової адаптації. Охарактеризовано соціальні стандарти ЄС як регуляторний інструмент, який зменшує регіональні диспропорції, забезпечує дотримання трудових прав та виступає запорукою соціальної згуртованості. Обґрунтовано необхідність комплексного аналізу функціонального призначення соціальних стандартів відповідно до сучасних викликів: цифровізації, автоматизації праці, гібридних форм зайнятості та енергетичних криз.Мета. Досліджено соціальні стандарти Європейського Союзу як інструмент підвищення витривалості, гнучкості та стабільності трудових ринків у період глобальних викликів. Визначено роль соціальних стандартів у формуванні соціальної політики держав-членів ЄС з метою мінімізації впливу кризових явищ на ринок праці та забезпечення справедливого, інклюзивного розвитку.Результати. Виявлено, що сучасні соціальні стандарти виконують функцію стабілізаційного механізму, який зменшує вплив соціально-економічних наслідків кризових явищ, формує захист для вразливих верств населення та забезпечує ефективну модель соціального партнерства. Охарактеризовано тенденції сучасних змін соціальних стандартів у напрямку інтеграції з інноваційними підходами функціонування ринку праці. Встановлено, що ефективні соціальні стандарти сприяють соціальному захисту, формують довіру до державних інституцій та забезпечують стабілізацію ринку праці.Висновки. Обґрунтовано потребу вдосконалення соціальних стандартів ЄС шляхом адаптації до новітніх соціально-економічних потрясінь. Визначено потенціал соціальних стандартів у створенні стабільних, інноваційно активних ринків праці, здатних протистояти зовнішнім змінам і сприяти добробуту суспільства. Зроблено висновок про потребу подальших досліджень, орієнтованих на впровадження соціальних стандартів з інструментами цифрового врядування та формування людського капіталу.
  • Item type:scientificarticle.listelement.badge,
    Психологічні детермінанти стрес-долаючої поведінки військовослужбовців
    (2023-07-10) Шкарлатюк, Катерина Іванівна; Коширець, Віктор Васильович
    У статті представлено особливості стрес-долаючої поведінки військовослужбовців, проаналізовано детермінанти формування копінг-стратегій військових. Наведено психологічний та статистичний аналіз результатів дослідження. Дослідження копінг-механізмів засвідчує середні та високі показники проблемно-орієнтованого копінгу (раціональність та розсудливість у прийнятті рішень), низький рівень емоційно-орієнтованого копінгу (зосередженість на власних переживаннях, переживання розчарування, страху, відчаю), низький та середній рівень прояву копінгу орієнтованого на уникнення (відволікання від стресової чи критичної ситуації за допомогою виконання інших видів діяльності). Дослідження особливостей адаптації показує середній та високий рівень адаптаційних здібностей та нервово-психічної стійкості досліджуваних. Результати проведеного кореляційного аналізу дозволили виявити такі особливості: для досліджуваних із високою нервово-психічною стійкістю властивою є низька схильність до дратівливості, висока врівноваженість, низька сором’язливість, та низька емоційна лабільність; досліджуваним із емоційно-орієнтованим копінгом властива низька схильність до роздратування та сором’язливості; досліджувані із копінгом орієнтованим на уникнення характеризуються низькими показниками емоційної лабільності; військові із високим проявом емоційного копінг-механізму мають низький рівень емоційної лабільності. Описано та визначено завдання та форми реалізації комплексної корекційно-тренінгової програми розвитку ефективних стратегій стрес-долаючої поведінки військових в умовах бойових дій. Запропонована програма спрямована на збереження психічного та фізичного здоров’я військових. Програма спрямована на виявлення психологічних можливостей (ресурсів), розвиток професійних та особистісних якостей та прийомів саморегулювання.
  • Item type:scientificarticle.listelement.badge,
    Ірраціональні установки та їх вплив на психологічне благополуччя особистості
    (2022-07-23) Коширець, Віктор Васильович; Шкарлатюк, Катерина
    У статті проаналізовано чинники забезпечення психологічного благополуччя людини, що в деяких аспектах життя керується дезадоптивними когніціями. Визначено необхідність зміни ірраціональних установок на менш гене реалізовані, помірніші або більш реалістичні переконання. З’ясовано, що ірраціональні установки завдають шкоди здоров`ю особистості, в окремих випадках призводять докогнітивних та емоційних розладів. Виявлено, що для зміни ірраціональних переконань необхідно вивести їх на свідомий рівень, виявити їх хибність та невідповідність життєвим цілям; формулювати реалістичні вподобання та очікування; закріпити нові раціональні переконання і навчитися дотримуватися їх у житті. Визначено організаційно-методичні засади діагностичного дослідження базових переконань особистості, ірраціональних та раціональних установок як чинника, що впливає на здоров’я та спосіб життя студентської молоді. Наведено психологічний та статистичний аналіз даних констатувального етапу дослідження. Описано та визначено завдання та форми реалізації комплексної корекційно-тренінгової програми формування здорового способу життя студентської молоді. Стаття містить виклад теоретичних і емпіричних результатів дослідження особливостей ірраціональних установок особистості та можливостей для підвищення рівня психологічного благополуччя людини. Практична значущість одержаних результатів визначається можливістю використання розробленого та апробованого комплексу психо-діагностичних методик та результатів і висновків проведеного дослідження у роботі з молоддю з питань формування здорового способу життя та поліпшення показників психологічного благополуччя студентів.
  • Item type:scientificarticle.listelement.badge,
    ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНОГО ПРОСТОРУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З ОЗНАКАМИ ПТСР
    (2020-12-30) Коширець, Віктор Васильович; Шкарлатюк, Катерина Іванівна
    Мета. У статті розглянуто особливості організації особистісного простору військовослужбовців з ознаками посттравматичного стресового розладу. Визначено основні напрями та підходи до дослідження поняття психологічного простору, а також впливу психотравмуючих подій на організацію особистісного простору як компоненту структури життєвого простору. Здійснено теоретичне обґрунтування поняття особистісного простору військових та емпірично досліджено його психологічні особливості. Методи. Використано стандартизовані психодіагностичні методики «Суверенність психологічного простору» С. К. Нартова-Бочавер, опитувальник пацієнта про стан здоров’я Patient Health Questionnaire (PHQ) -9, опитувальник для скринінгу посттравматичного стресового розладу, шкала оцінки впливу травматичної події Impact of Event Scale (IES-R). Результати. Виявлено, що рівень суверенності простору, тіла, соціальних зв’язків, речей, цінностей пов’язаний із появою ознак ПТСР у військовослужбовців. Проведене дослідження дозволяє констатувати у військовослужбовців з ознаками ПТСР психологічні особливості, які негативно впливають на їх повсякденне життя, процеси адаптації, ресоціалізації та організацію їх особистісного простору. Низький рівень суверенності психологічного простору засвідчує ознаки депривації, яка проявляється в переживанні підпорядкованості, відчуженості, фрагментарності власного життя і характеризується труднощами в пошуку об’єктів середовища, з якими люди себе ідентифікують. Висновки. Дослідження показало, що у військових з низьким рівнем суверенності психологічного простору яскраво виражені показники схильності до посттравматичного стресового розладу. Тобто, низька суверенність простору, тіла, соціальних зв’язків, речей, цінностей впливає на вірогідність виникнення у військовослужбовців ознак ПТСР. Аналогічний взаємозв’язок виявлений між рівнем суверенності і наявністю тенденції до ПТСР: ті військовослужбовці, які мають високий рівень суверенності психологічного простору, не мають виражених ознак посттравматичного стресового розладу. Продемонстровано важливість вирішення завдань реабілітації, ранньої діагностики та психокорекції військових з метою забезпечення їх психічного здоров’я, а також для розвитку особистісної й професійної самореалізації.
  • Item type:scientificarticle.listelement.badge,
    Особливості психологічної реабілітації військовослужбовців із суїцидальною поведінкою, детермінованою сімейною ситуацією
    (2022-09-01) Коширець, Віктор Васильович; Шкарлатюк, Катерина
    У статті пропонується аналіз особливостей сімейної ситуації учасників бойових дій, яка впливає на їхній психоемоційний стан, в тому числі, і на прояв ознак емоційної нестійкості, депресії та суїцидальних намірів, подається детальний аналіз подружніх стосунків, їх вплив на задоволеність шлюбом та ризик суїцидальних дій військовослужбовців. Аналізуються конкретні діагностичні методи та методики, що застосовуються роботі з подружніми парами учасників бойових дій. Виявлено, що в сім’ях військово службовців з нестабільною сімейною ситуацією, низьким рівнем задоволеності шлюбом, при поєднанні з несприятливими особистісними особливостями, прослідковується розвиток сексуальних дисфункцій, які проявляються, в першу чергу, у відторгненні сексуальних стосунків взагалі. Підтверджено, що низький рівень сексуальної задоволеності провокує підвищення рівня вживання алкоголю, а також конфліктної поведінки Відновленню психічної рівноваги військових сприяє комплекс психологічних заходів, застосування і використання яких можливе в бойових умовах. Серед методів психологічної реабілітації важлива роль належить ISSN (рrint) 2708-7530 Наукові перспективи No 8 (26) 20 22409психотерапії, у процесі якої доцільно фокусувати увагу військовослужбовця на позитивних змінах в його стані. До основних методів психічної саморегуляції, що дозволяють коригувати психічний стан, належать: само переконання, самонавіювання, самовиховання, самоконтроль, самонаказ, десенсибілізація, відволікання. Визначено перспективу наступних наукових розвідок, яка передбачає розробку програми діагностики подружніх взаємин та суїцидальних схильностей у військовослужбовців у перші дні демобілізації та підготовку комплексу реабілітаційних заходів відповідно до індивідуальних особливостей як військовослужбовця, так і інших членів родини.
  • Item type:scientificarticle.listelement.badge,
    BIOSUGGESTIVE THERAPY AS AN EFFECTIVE METHOD FOR CORRECTION AND TREATMENT OF PSYCHOSOMATIC DISORDERS
    (2022-12-01) Koshyrets, Viktor; Shkarlatiuk, Kateryna
    The purpose of the article is to describe and analyze the effectiveness of Oleksandr Strazhnyi's biosuggestive therapy, the author's method for the correction and treatment of psychosomatic disorders. Methods. The study examines the method of biosuggestive therapy (MBST) - aimed to remove psychosomatic disorders and restore psychological comfort and well-being of a personality. It includes a combination of verbal and non-verbal suggestion techniques in a light trance state. The method involves the implementation of the following techniques: individual conversation, group conversation (in case of group therapy) and conducting a biosuggestive session. Results. MBST has proven to be one of the most effective psychotherapeutic tools for correcting health disorders using a session consisting of verbal and non-verbal suggestive structures. In the course of the session, the painful nervous processes responsible for the perception of poor health fade away and the neural connections containing the image of well-being are strengthened. As a result, the body's hidden reserves are activated and self-regulation processes are launched. In this way, biosuggestive psychotherapy begins to work according to the laws of a conditioned reflex, that is, a habitual action in response to one or another sensory stimulus. A reflex is fixed with each repeated session and is attached in a long-term memory. Over time, the suggestive blocks voiced by a psychotherapist reprogram a human body to new positive settings. MBST sessions relieve heightened sensitivity to emotional and physical pain. Conclusions. The technique of micro-breaks lies in the basis of biosuggestive psychotherapy. The sudden break of the pattern lies in the fact that a psychotherapist begins the conversation without adjustment, immediately by going beyond the pattern. For this, you can use a positive statement, a positive emotion etc. The meaning of a psychologist's work is to switch sharply a person's attention from emotional trauma, mental or physical pain, to the good, that is, a negative factor to a positive one. The practice of combining the MBST sessions with other therapeutic techniques is also used.
  • Item type:scientificarticle.listelement.badge,
    Tolerance to uncertainty as a factor in the development of higher education students’ professional identity
    (2024) Rozina, Iryna; Malaniuk, Nataliia; Kalyniuk, Alla; Potapiuk, Liliia; Tsumarieva, Natalia
    The purpose of the article is to study how the higher education students’ professional identity is formed and developed under the influence of uncertainty tolerance. Methods. The research used the testing method, namely Career Identity Scale, Individual Tolerance for Uncertainty Scale (IAS). The MSTAT Uncertainty Tolerance Scale was employed as a survey method, alongside statistical data processing techniques such as mean value, median, mode and Spearman's coefficient, Cronbach's coefficient, correlation and factor analyses. Results. Career identity averages were found to be moderately high for both sexes, with numerical values approaching 5.50 for men and 5.40 for women. According to the study findings, the majority of respondents (more than 50%) showed that they can cope with uncertainty, but they prefer to have some control over the situation. Conclusions. A statistically significant positive correlation was established between the tolerance to uncertainty scale (MSTAT) and the career identity scale, indicating that individuals with a higher level of uncertainty tolerance are more prone to possessing a clearer idea of their career. Future research may focus on expanding the understanding of factors influencing students' professional identity.
  • Item type:scientificarticle.listelement.badge,
    Нервово-психічне напруження як чинник переживання депресивних станів молоді
    (Хмельницький, 2026-01-30) Шкарлатюк, Катерина Іванівна; Коширець, Віктор Васильович
    Статтю присвячено теоретичному обгрунтуванню та емпіричному дослідженню депресивних станів молоді та нервово-психічного напруження як одного із головних чинників їх переживання. На підставі здійсненого аналізу емпіричних показників представлено інтегральні результати дослідження феномену нервово-психічної напруги у людей молодого віку із врахуванням симптоматики депресивного стану. Було підтверджено позитивний кореляційний зв’язок між показниками нервово-психічного напруження, загального рівня стресу та показниками депресії, визначено середній ефект між рівнем нервово-психічної напруги та рівнем депресії, а між іншими показниками – високий. Зростання рівня нейротизму впливає на потенційний розвиток депресивної симптоматики, в свою чергу передбачаючи зростання стресового стану в молоді. Важливим є комплексний підхід у роботі із клієнтами, які мають високі показники нервового напруження та депресії.
  • Item type:scientificarticle.listelement.badge,
    European Values in the Ukrainian Higher Education System: Adaptation and Implementation
    (2024) Spitsyn, Vitalii; Antonenko. Inna; Dzevytska, Larysa; Synkovska, Olena; Potapiuk, Liliia
    The study of key European values in the Ukrainian higher education system based on an analysis of certain aspects of their implementation and adaptation. The participants of this study are 125 teachers from different higher education institutions of Ukraine. Instruments: a questionnaire was developed and distributed via social media and e-mail, and interviews were conducted. Quantitative and qualitative analysis was used, the answers of the respondents were also processed using statistics, the average indicators and possible deviations were determined when analysing the material received. The importance of the processes of implementation and adaptation of European values in the higher education system of Ukraine is proved. The results of the study show that the vast majority of participants consider European values such as democracy, human rights, trust, tolerance, and equality important for integration into the Ukrainian higher education system. More than 50% of respondents believe that the current level of integration of European values into the curricula and pedagogical activities of higher education institutions in Ukraine is effective. However, this process carries challenges and tasks that require attention and additional efforts for further improvement. Conclusions: The implementation of European values in the Ukrainian higher education system is a complex and multifaceted process that requires careful development and gradual implementation. It is determined that the possible obstacles to the process of full adaptation of European values in higher education in Ukraine are both objective (lack of resources, bureaucratic obstacles, etc.) and subjective (socio-cultural differences and resistance of staff, low level of motivation).
  • Item type:scientificarticle.listelement.badge,
    Наукова концептуалізація понять «соціальне управління» та «соціальне адміністрування»
    (Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2026) Малиновський, Валентин Ярославович
    Summary. The article provides a scientific conceptualization of the concepts of “social management” and “social administration.” Their essence, functional purpose, and interrelationship are defined. Social management is considered a strategic component of the formulation and organization of social policy implementation, while social administration is viewed as the instrumental and procedural mechanism for its practical implementation. The author substantiates original approaches to understanding these categories and highlights their role in the functioning of the social protection system. The purpose of the study is to provide a scientific conceptualization of the concepts of “social management” and “social administration”, and to clarify their essence, functional purpose, correlation, and interrelationship in the social sphere. The methodological basis of the study comprises general scientific and special research methods. Analysis and synthesis were used to generalize scholarly approaches to understanding social management and social administration; the systems approach was applied to examine them as interconnected components of social policy implementation; the comparative method was employed to identify their common and distinctive features; and the logical-semantic method together with scientific abstraction was used to clarify the conceptual framework and formulate the author’s definitions of the studied concepts. The scientific novelty lies in formulating a comprehensive conceptual approach to understanding social management and social administration as interconnected components of a single mechanism for managing the social sphere. For the first time, the author's definition of these concepts is proposed, revealing their essential characteristics, functional purpose, and interconnection, as well as substantiating their correlation as strategic (social management) and operational (social administration) levels. Conclusions. The study enabled the development of a conceptual approach to understanding social management and social administration, clarified their essence, functional purpose, and interrelationship, and substantiated their interpretation as the strategic and operational levels of managerial influence within the social sphere. Key words: social management, social administration, social sphere, social policy, social protection of the population, public management, public administration, social services, social welfare institutions.