Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/425
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Емоційна резистентність у структурі самопізнання особистості.(2026) Шкарлатюк, Катерина Іванівна; Жук, Оксана Миколаївна; Коширець, Віктор ВасильовичУ статті розглядається феномен емоційної резистентності не як перешкода особистісному розвитку, а як потенційне джерело самопізнання. Аналізуються психологічні, тілесні та ідентифікаційні аспекти внутрішнього опору, а також його роль у процесах саморефлексії та інтеграції досвіду. Показано, що емоційна резистентність виконує адаптивну функцію захисту та може слугувати індикатором неусвідомлених потреб, конфліктів і травматичних переживань. Запропоновано переорієнтацію з подолання резистентності на дослідницьку взаємодію з нею. У сучасному світі, що характеризується високим рівнем невизначеності, інформаційним перевантаженням та перманентними кризовими явищами, питання психологічної стійкості особистості набуває пріоритетного значення. Одним із ключових ресурсів адаптації людини до деструктивних впливів середовища є емоційна резистентність. Вона виступає не лише як механізм захисту психіки, а й як фундаментальна основа для збереження соматичного здоров’я та реалізації потенціалу самопізнання. Розуміння структури емоційної резистентності, зокрема крізь призму моделі 4C (Control, Commitment, Challenge, Confidence), дозволяє особистості не просто пасивно витримувати тиск, а використовувати стресові ситуації як стимул для саморозвитку. У межах самопізнання резистентність виконує роль стабілізуючої платформи, що дає змогу людині об’єктивно оцінювати власні внутрішні стани, приймати свої обмеження та трансформувати деструктивні переживання в конструктивний досвід. Розвиток емоційної резистентності розглядається як безперервний процес інвестиції у внутрішній капітал особистості. Системне зміцнення ментальної стійкості не лише підвищує ефективність індивіда в професійній та соціальній сферах, а й виступає гарантом збереження психофізичного здоров’я в умовах нестабільного середовища.Item type:Наукова стаття, Інклюзивні підходи у соціальній роботі з внутрішньо переміщеними особами в контексті міжсекторальної взаємодії та оцінювання результативності соціальних інтервенцій(2026) Размолодчикова, Іванна Вікторівна; Жук, Оксана Миколаївна; Гапончук, Олена МиколаївнаАктуальність дослідження зумовлена особливостями міжсекторальної взаємодії суб’єктів соціальної роботи, основна діяльність яких спрямована на інклюзію та підтримку внутрішньо переміщених осіб в Україні в умовах тривалої війни та масштабної гуманітарної кризи. Метою дослідження є теоретичний аналіз інклюзивних практик соціальної роботи із вимушено переміщеними особами в Україні. Застосовано метод системного аналізу та метод порівняльного аналізу. Окреслено основні соціально-психологічні, економічні та медичні проблеми ВПО, зокрема осіб з інвалідністю, сімей з дітьми, людей похилого віку та поранених учасників бойових дій, які потребують комплексної підтримки. Розкрито сутність інклюзії як процесу забезпечення рівного доступу до ресурсів, послуг і можливостей повноцінної участі в економічному, соціальному та культурному житті громади. Доведено, що ефективність інклюзивних практик соціальної роботи залежить від міжсекторальної взаємодії державних органів, місцевого самоврядування, міжнародних організацій, громадського сектору, освітніх інституцій та бізнесу. Проаналізовано роль цифрових сервісів у спрощенні доступу до соціальних послуг, а також значення фінансових механізмів підтримки працевлаштування та реабілітації. Обґрунтовано, що сучасна модель соціальної роботи з ВПО поступово трансформується від кризового реагування до стратегічного підходу, орієнтованого на довгострокову соціальну інтеграцію та формування безбар’єрного середовища. Визначено низку проблем, пов’язаних із фрагментарністю політики, недостатньою координацією між інституціями та потребою у стандартизації інклюзивних механізмів підтримки.Item type:Наукова стаття, Поведінкові стратегії населення: аналіз демографічних чинників(2026-04-12) Жук, Оксана Миколаївна; Піменова, Ольга ОлександрівнаУ статті проаналізовано поведінкові стратегії населення як важливий показник соціальних процесів у контексті демографічних змін. Обґрунтовано, що особливості соціальної поведінки різних груп формуються під впливом сукупності демографічних чинників, зокрема віку, статі, рівня освіти, сімейного стану, а також типу поселення. Поведінкові стратегії розглядаються як результат адаптації індивідів до соціально-економічних умов та демографічної структури суспільства. Показано, що демографічні характеристики зумовлюють відмінності у виборі життєвих орієнтацій, моделей соціальної активності та форм демографічні чинники, соціально-демографічні групи, поведінкові стратегії, населення, соціальна поведінка, війна в Україні економічної й сімейної поведінки. Особливої актуальності ці процеси набувають в умовах повномасштабної війни в Україні, яка суттєво вплинула на демографічну структуру населення, характер соціальної взаємодії та моделі повсякденної поведінки.Item type:Наукова стаття, Політико-правові основи громадянського суспільства(Ірпінь : Державний податковий університет, 2025-02) Жук, Оксана Миколаївна; Піменова, ОльгаУ статті розглянуто політико-правові основи функціонування громадянського суспільства в Україні як одного із ключових чинників демократизації та забезпечення сталого розвитку держави. Показано, що громадянське суспільство є не лише сукупністю інститутів, об’єднань та організацій, але й простором реалізації прав, свобод та інтересів громадян, який дає змогу забезпечити баланс між державою й суспільством. Наголошено, що сучасний етап розвитку України характеризується посиленням ролі громадянських ініціатив, зростанням активності волонтерських рухів, розвитком горизонтальних форм взаємодії та формуванням нових моделей суспільної мобілізації. Актуальність дослідження обумовлена тим, що навіть за наявності певних правових гарантій ефективна діяльність громадянських інституцій ускладнюється рядом проблем: політичною нестабільністю, дефіцитом довіри до державних інституцій, недостатнім рівнем правової культури. В умовах воєнного стану ці виклики набувають особливої гостроти, оскільки одночасно постає потреба в зміцненні демократичних практик, забезпеченні соціальної згуртованості та захисті базових прав і свобод людини. Зазначено, що становлення громадянського суспільства в Україні потребує послідовного вдосконалення нормативно-правової бази, створення прозорих механізмів участі громадян в ухваленні політичних рішень, розширення інструментів публічного контролю та посилення інституційної спроможності громадських організацій. Водночас ключовим завданням є формування культури громадянської відповідальності, що ґрунтується на цінностях демократизму, верховенства права, солідарності та соціальної справедливості. Зроблено висновок, що подальший розвиток громадянського суспільства можливий лише за умови взаємного посилення політичних і правових чинників, що здатні забезпечити його сталість та ефективність у кризових обставинах.Item type:Наукова стаття, ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ(Київ : Наукові перспективи, 2025) Піменова, Ольга Олександрівна; Жук, Оксана Миколаївна; Майборода, Оксана ЛеонтіївнаУ статті досліджуються особливості комунікації в інклюзивному освітньому середовищі як важливого чинника забезпечення рівного доступу до освіти та соціальної адаптації учнів з особливими освітніми потребами (ООП). Ефективна комунікація у такому середовищі розглядається не як проста передача інформації, а як багатовекторний процес, що враховує різноманітність когнітивних, мовленнєвих та фізичних особливостей учасників навчального процесу. Особлива увага приділяється бар’єрам комунікації, які виникають через порушення мовлення, слуху, зору, а також через соціальні стереотипи і недостатню підготовку педагогів. Аналізуються типи комунікації – вербальна, невербальна та асистивна – і їх роль устворенні доступного, чуйного та інтегрованого навчального простору. Психолого-педагогічна основа взаємодії базується на принципах емпатії, поваги і партнерства. Наголошується на необхідності комплексного підходу до підготовки педагогів, включно з набуттям навичок роботи з сучасними асистивними технологіями та методиками інклюзивної педагогіки. Висвітлюються основні проблеми та шляхи їх подолання для побудови сприятливого інклюзивного середовища, що сприяє розвитку комунікативної компетентності, соціальноїінтеграції та повноцінній участі всіх здобувачів освіти. Окремо розглядаються інституційні та організаційні передумови ефективної комунікації у школі, зокрема важливість налагодження співпраці між педагогами, асистентами вчителів, фахівцями з інклюзії, батьками та самими учнями. Увага зосереджена на необхідності створення комунікатив-ного простору, в якому кожен учасник освітнього процесу матиме змогу вільно висловлюватися, отримувати зворотний зв’язок та відчувати себе почутим і включеним до колективу. Визначено, що вдосконалення системи педагогічної освіти з урахуванням специфіки інклюзивного навчання є ключовою умовою формування ефективних стратегій комунікації в сучасних закладах освіти.Item type:Наукова стаття, Інноваційні підходи до формування життєстійкості в громаді(Хмельницький : ХНУ, 2025) Жук, Оксана Миколаївна; Шкарлатюк, Катерина ІванівнаУ статті представлено особливості формування життєстійкості особистості у сучасному українському суспільстві. Подано детальний аналіз феноменів, складових та чинників формування стресостійкості, та життєстійкості. Розглянуто теоретичні підходи формування життєстійкості особистості. У фокусі уваги - дослідження інноваційних підходів щодо надання соціальної послуги з формування життєстійкості шляхом створення та функціонування Центрів життєстійкості у громаді.Item type:Наукова стаття, Управління соціальною безпекою та трудовими ресурсами(Львів, 2025) Жук, Оксана МиколаївнаАктуальність дослідження зумовлена необхідністю вдосконалення стану системи управління соціальною сферою для розв’язання наявних проблем, зокрема захисту основних інтересів населення України. Метою статті було дослідження управління соціальною безпекою та трудовими відносинами в Україні з урахуванням викликів воєнного стану, наслідків децентралізації влади. Для досягнення поставленої мети використано методи аналізу та систематизації наукових публікацій, що стосуються проблематики соціальної безпеки та трудових ресурсів, стратегічних, нормативно-правових актів у сфері соціального захисту, а також статистичний аналіз видатків на управління соціальною безпекою. Результати дослідження свідчать про законодавчі, інституційні, фінансові зміни в управлінні соціальною безпекою та трудовими ресурсами в Україні, спричинені як законодавчими нововведеннями, так і організаційноінституційними трансформаціями та наслідками децентралізації влади. Оновлення нормативно-правового регулювання спрямоване на розв’язання основних соціальних проблем громадян, посилення захисту їхніх прав та інтересів у різних сферах, підвищення рівня доступності соціальних послуг. Організаційноінституційні зміни пов’язані з закріпленням соціальних функцій у сфері соціального захисту населення за місцевими органами влади та місцевим самоврядуванням, а також із централізацією соціальних виплат, які здійснюються Міністерством соціальної політики України. Після 2020 року окремі види соціальної допомоги населенню почали фінансуватися з державного бюджету, тоді як місцеві бюджети стали інструментом фінансування певних видів пільг, соціальних та реабілітаційних послуг для вразливих верств населення. Унаслідок такого перерозподілу функцій управління фінансування соціальної сфери за рахунок державного бюджету зросли, а фінансування з місцевих бюджетів скоротилося. В умовах воєнного стану окремі види програм у сфері соціального захисту та забезпечення не були профінансовані, а пріоритети соціального захисту змінилися, зосередившись на потребах військовослужбовців, ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб. У висновках підкреслено важливість удосконалення управління та моніторингу рівня соціальної безпеки населення. Майбутні дослідження варто присвятити аналізу моделей фінансування соціальної сфери в Україні на місцевому, регіональному, національному рівні для виявлення потенціалу економії коштів державного бюджету та їхнього спрямування на більш пріоритетні потреби вразливих верств населення. The relevance of the study is due to the need to improve the state of the social sphere management system to solve existing problems, in particular, to protect the basic interests of the population of Ukraine. The purpose of the study was to identify the main changes in the management of social security and labor relations in Ukraine, taking into account the challenges of martial law and the consequences of decentralization of power. To achieve this goal, methods of analysis and systematization of scientific publications related to the issues of social security and labor resources, regulatory legal acts in the field of social protection, as well as statistical analysis of expenditures on social security management were used. The results of the study indicate legislative, institutional, and financial changes in the management of social security and labor resources in Ukraine, caused by both legislative innovations and organizational and institutional transformations and the consequences of decentralization of power. The update of regulatory and legal regulation is aimed at solving the main social problems of citizens, strengthening the protection of their rights and interests in various areas, and increasing the level of accessibility of social services. Organizational and institutional changes are associated with the consolidation of social functions in the field of social protection of the population by local authorities and local self-government, as well as with the centralization of social payments implemented by the Ministry of Social Policy of Ukraine. After 2020, certain types of social assistance to the population began to be financed from the state budget, while local budgets became a tool for financing certain types of benefits, social and rehabilitation services for vulnerable groups of the population. As a result of this redistribution of management functions, financing of the social sphere from the state budget increased, and financing from local budgets decreased. Under martial law, certain types of programs in the field of social protection and security were not financed, and the priorities of social protection changed, focusing on the needs of military personnel, war veterans and internally displaced persons. The conclusions emphasize the importance of improving the management and monitoring of the level of social security of the population. Future research should be devoted to analyzing models of financing the social sphere in Ukraine at the local, regional, and national levels to identify the potential for saving state budget funds and directing them to more priority needs of vulnerable segments of the population.