Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/425
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Емпіричний аналіз психологічних чинників професійного самовизначення студентської молоді(Одеса: Гельветика, 2025) Савчук, Надія Антонівна; Мілінчук, Володимир Ігорович; Майборода, Оксана ЛеонтіївнаСтаття присвячена дослідженню психологічних чинників професійного самовизначення студентської молоді в контексті сучасних викликів. Увага акцентується на тому, що професійне самовизначення в умовах воєнного стану, трансформацій у системі освіти, невизначеності ринку праці та глобалізаційних змін є надзвичайно складним і динамічним психологічним процесом. Здійснено теоретичний аналіз підходів до розуміння професійного самовизначення в науковій літературі, охарактеризовано основні психологічні чинники, що впливають на його формування: мотивацію, самооцінку, ціннісні орієнтації, професійні інтереси й образ «Я-професіонала». Професійне самовизначення розглядається як важливий компонент особистісного розвитку та соціальної зрілості молоді, що передбачає не лише вибір спеціальності, але й усвідомлення власних можливостей, потреб і цінностей у співвіднесенні з вимогами професійної діяльності. У статті представлено результати емпіричного дослідження, проведеного серед студентів 1–4-х курсів закладів вищої освіти міста Луцька в березні – травні 2025 року. Для збору даних застосовано метод онлайн-опитування (CAWI) з використанням авторської анкети, що включала блоки питань щодо професійної мотивації, ціннісних орієнтацій, професійних інтересів і самооцінки. У дослідженні взяли участь 57 студентів, відібраних за методом «снігової кулі». Результати дослідження засвідчили, що психологічні чинники професійного самовизначення відіграють ключову роль у формуванні професійної ідентичності студентської молоді та визначенні кар’єрної траєкторії. Було з’ясовано, що значна частина студентів орієнтується на внутрішню мотивацію, усвідомлений вибір спеціальності та прагнення до самореалізації у професійній діяльності. Водночас було виявлено наявність професійної невизначеності в частини респондентів, що свідчить про необхідність психологічного супроводу процесу самовизначення в умовах соціальних змін.Item type:Наукова стаття, ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ(Київ : Наукові перспективи, 2025) Піменова, Ольга Олександрівна; Жук, Оксана Миколаївна; Майборода, Оксана ЛеонтіївнаУ статті досліджуються особливості комунікації в інклюзивному освітньому середовищі як важливого чинника забезпечення рівного доступу до освіти та соціальної адаптації учнів з особливими освітніми потребами (ООП). Ефективна комунікація у такому середовищі розглядається не як проста передача інформації, а як багатовекторний процес, що враховує різноманітність когнітивних, мовленнєвих та фізичних особливостей учасників навчального процесу. Особлива увага приділяється бар’єрам комунікації, які виникають через порушення мовлення, слуху, зору, а також через соціальні стереотипи і недостатню підготовку педагогів. Аналізуються типи комунікації – вербальна, невербальна та асистивна – і їх роль устворенні доступного, чуйного та інтегрованого навчального простору. Психолого-педагогічна основа взаємодії базується на принципах емпатії, поваги і партнерства. Наголошується на необхідності комплексного підходу до підготовки педагогів, включно з набуттям навичок роботи з сучасними асистивними технологіями та методиками інклюзивної педагогіки. Висвітлюються основні проблеми та шляхи їх подолання для побудови сприятливого інклюзивного середовища, що сприяє розвитку комунікативної компетентності, соціальноїінтеграції та повноцінній участі всіх здобувачів освіти. Окремо розглядаються інституційні та організаційні передумови ефективної комунікації у школі, зокрема важливість налагодження співпраці між педагогами, асистентами вчителів, фахівцями з інклюзії, батьками та самими учнями. Увага зосереджена на необхідності створення комунікатив-ного простору, в якому кожен учасник освітнього процесу матиме змогу вільно висловлюватися, отримувати зворотний зв’язок та відчувати себе почутим і включеним до колективу. Визначено, що вдосконалення системи педагогічної освіти з урахуванням специфіки інклюзивного навчання є ключовою умовою формування ефективних стратегій комунікації в сучасних закладах освіти.