Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/425
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Інституційна трансформація центральних органів виконавчої влади у соціальній сфері в умовах сучасних викликів(Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2026-05) Малиновський, Валентин ЯрославовичМета роботи – дослідити інституційну трансформацію системи центральних органів виконавчої влади (далі – ЦОВВ) у соціальній сфері України в умовах воєнного стану, децентралізації та реформи державного управління, а також оцінити її вплив на розмежування функцій формування та реалізації соціальної політики – ключового чинника ефективності соціального управління та адміністрування.Методологія ґрунтується на системному та інституційному підходах із застосуванням структурно-функціонального аналізу, нормативно-правового аналізу та елементів порівняння організаційних моделей. Досліджено зміни у діяльності Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України (далі Мінсоцполітики), а також ЦОВВ, діяльність яких воно спрямовує та координує, зокрема Пенсійного фонду України, Національної соціальної сервісної служби України, Державної служби України у справах дітей.Наукова новизна полягає в комплексному аналізі трансформації інституційної архітектури ЦОВВ у соціальній сфері в нових суспільно-політичних умовах, обґрунтуванні логіки функціонального перерозподілу повноважень та уточненні проблем координації між суб’єктами соціального управління та адміністрування.Висновки. Проведені трансформації сприяли організаційному розмежуванню функцій з формування та реалізації державної соціальної політики шляхом передачі невластивих Мінсоцполітики повноважень до існуючих або новостворених ЦОВВ у соціальній сфері. Водночас залишаються невирішеними окремі проблеми, зокрема недостатня міжвідомча координація, дублювання функцій, незавершеність організаційної моделі ЦОВВ на регіональному та субрегіональному рівнях, а також неузгодженість взаємодії територіальних органів з органами місцевого самоврядування.Item type:Наукова стаття, Позасистемна публічна служба в Україні: причини і наслідки(Переяслав: Університет Григорія Сковороди, 2026-04) Малиновський, Валентин ЯрославовичСтаття присвячена аналізу процесів фрагментарності та деінституціоналізації державної служби в Україні, наслідком чого є формування позасистемних правових статусів окремих посад. Показано, що реформа державної служби 2015 р., спрямована на запровадження принципів професіоналізму, патріотизму, доброчесності, ефективності, стабільності, політичної неупередженості та системи заслуг, згодом зазнала суттєвого відходу від цих базових засад через практику точкового виведення окремих посад зі сфери дії Закону України «Про державну службу». На прикладі зміни правового статусу голів місцевих державних адміністрацій, які були вилучені з вищого корпусу державної служби, показаний процес формування гібридної моделі, за якої адміністративні за своїм функціоналом посади підпорядковуються політичним принципам проходження служби, що суперечить принципам публічної служби ЄС. Обґрунтовано, що створення позасистемних статусів зумовлює руйнування єдності та уніфікованості інституту державної служби, нівелює кар’єрні механізми, посилює політичну залежність посадових осіб і відтворює риси неопатримоніальної системи. Окремо проаналізовано матеріальні та соціальні чинники, як причину до виходу окремих державних органів за межі уніфікованої моделі оплати праці держслужбовців з метою отримання особливих преференцій. Зроблено висновок, що надання посадовцям позасистемного статусу створювало можливості для встановлення більш гнучких і вищих рівнів оплати праці, запровадження автономних механізмів стимулювання своїх працівників, незважаючи на те, що формування привілейованих режимів проходження служби в окремих державних органах суперечить принципам єдності, справедливості та прозорості публічної служби. У сукупності така практика створила передумови для інституційної асиметрії державної служби та послаблення її системності як цілісного публічно-правового інституту. Подальші наукові розвідки мають бути спрямовані на розроблення ефективних політико-правових механізмів подолання «позасистемності» публічної служби в Україні та відновлення принципу її інституційної єдності.Item type:Наукова стаття, Залучення недержавного сектору у соціальну сферу – перспективний напрям державної соціальної політики(ЛНТУ: Луцьк, 2025-12) Малиновський, Валентин ЯрославовичСтаття присвячена аналізу потенціалу недержавного сектору у соціальній сфері як перспективного напряму державної соціальної політики. Розглянуто участь недержавних організацій у системі соціального захисту та охарактеризовано їх ключові функції. Проаналізовано форми взаємодії державного та недержавного секторів, зокрема через публічно-приватне партнерство, соціальні замовлення, конкурси соціальних проектів і програми, а також співпрацю територіальних громад. Враховано вплив воєнного стану та децентралізаційної реформи на зростання ролі недержавного сектору в соціальній сфері. Визначено проблеми, що стримують його участь. Наведено дані про низький рівень залучення недержавних організацій до надання соціальних послуг у територіальних громадах, а також приклади успішних практик. Наголошується, що залучення недержавного сектору є перспективним напрямом державної соціальної політики та важливим доповненням до діяльності інституцій соціального захисту у соціальному захисті населення та наданні соціальних послуг. Сформульовано висновки щодо необхідності перегляду державної соціальної політики на користь ширшої участі недержавних організацій та рекомендації щодо підвищення ефективності їхньої взаємодії з органами публічної влади у соціальній сфері.Item type:Наукова стаття, Наукові засади процесу формування державної соціальної політики(Львів, 2023) Малиновський, Валентин ЯрославовичДержавна соціальна політика є визначальним фактором розвитку соціальної сфери та задоволення соціальних потреб суспільства. Особливо важливою в такому контексті є її якість, що залежить від багатьох чинників, один з яких – оптимальність процесу її вироблення. Зазначимо, що автор не ставив завдання систематизувати наявні моделі соціальної політики чи на основі компаративного аналізу охарактеризувати їх. Метою дослідження є процесуальний аспект – структурно-функціональний аналіз процесу вироблення соціальної політики відповідними суб’єктами її формування і визначення на цій основі підходів щодо актуальних дослідницьких напрямів у цій сфері. Наукова новизна полягає в тому, що об’єкт «соціальна політика» розглядається в малодослідженому наукою предметному ракурсі. На основі аналізу норм вітчизняного законодавства та політико-правової практики здійснено системний аналіз, що показав позитивні і негативні сторони процесу формування державної політики в соціальній сфері. Це дало змогу автору визначити проблемні аспекти, що потребують ґрунтовного наукового опрацювання для оптимізації зазначеного процесу. Malynovskyy V. Ya. SCIENTIFIC RESEARCH OF THE PROCESS OF FORMATION OF THE STATE SOCIAL POLICY The state social policy is a determining factor in the development of the social sphere and the satisfaction of the social needs of society. The quality of this policy is particularly important in this context. It depends on many factors, including the optimality of the process of its development. It is worth noting that the author did not set the task to systematize existing models of social policy or to characterize them on the basis of comparative analysis. The purpose of the research is to address a procedural aspect – a structural and functional analysis of the process of developing social policy by the relevant subjects of its formation and, on this basis, to determine approaches to current research directions in this area. The scientific novelty lies in the fact that the object of “social policy” is considered from an understudied scientific perspective. On the basis of the analysis of the norms of domestic legislation and political and legal practice, a systematic analysis was carried out, which showed the positive and negative sides of the process of formation of state policy in the social sphere. This, in turn, gave the author an opportunity to identify problematic aspects that require thorough scientific study in order to optimize the specified process. In the process of working on the article, the following methods were used: a content analysis of the research source base; a method of system analysis aimed at specification and improvement of the conceptual and terminological apparatus; a structural functional analysis made it possible to understand the functionality and structure of the social policy entities and to identify the shortcomings of the existing mechanism for the development of this policy. The conducted research made it possible to outline the subject field of scientific research in the formation of the state social policy, in particular, to single out the following research directions: the process of formation of the state social policy; forecasting the impact of the state social policy; development of the state policy documents; analysis of the state policy and strategic planning; state strategic planning; the process of implementation of the state social policy; monitoring of state policy implementation; evaluation of the state policy.Item type:Наукова стаття, Стан і перспективи розвитку багаторівневого врядування в Україні в контексті реалізації цілей Державної стратегії регіонального розвитку(Львів, 2024) Малиновський, Валентин ЯрославовичНаголошується, що розвиток багаторівневого врядування (MLG) є одним з важливих напрямів європейської інтеграції України як кандидата на вступ до ЄС, тому важливими є дослідження щодо стратегічної цілі «Розбудова ефективного багаторівневого врядування», спрямованої на досягнення мети Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки. Зазначається, що розвитку МLG у вітчизняних реаліях заважають перепони інституційного характеру, оскільки в Україні не реформовано систему публічного управління регіоном, а регіон так і не став повноцінним суб’єктом регіональної політики. Зважаючи на це, а також на перманентну екзистенційну загрозу з боку рф, перед українськими державотворцями стоїть завдання сформувати модель організації публічної влади на регіональному та субрегіональному рівнях, адекватну сучасним викликам і загрозам. Підкреслюється, що в її основу мають бути закладені принципи та механізми МLG, успішно апробовані під час проведення реформи децентралізації 2014-2020 рр. та в умовах самоорганізації українців у критичний період загрози державності – російсько-української війни.