Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/425
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Фінансова спроможність територіальних громад Волинської області в період дії воєнного стану(ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України, 2026) Малиновський, Валентин ЯрославовичДосліджено фінансову спроможність територіальних громад (ТГ) Волинської області в умовах воєнного стану та проаналізовано динаміку ключових бюджетних показників за 2023-2025 рр. На основі методики оцінювання фінансової спроможності ТГ, розробленої Я. Казюк, В. Венцелем та І. Герасимчуком, здійснено порівняльний аналіз результатів діяльності ТГ України, зокрема 54 територіальних громад Волинської області. На прикладі волинських ТГ показано, що повномасштабна війна суттєво вплинула на структуру доходів і видатків місцевих бюджетів, зумовила скорочення капітальних інвестицій та зміщення пріоритетів на фінансування оборонних, соціальних і критично-інфраструктурних потреб. Виявлено значну диференціацію між громадами у фінансовому забезпеченні, зокрема різке збільшення розривів у доходах на одного мешканця та в частці капітальних видатків. Акцентовано на проблемах ТГ, які, попри наявний потенціал, показують низьку або критичну спроможність, що зумовлено управлінськими прорахунками та особливостями бюджетної політики. Зроблено висновок про необхідність підвищення ефективності муніципального управління та коригування підходів до формування і використання місцевих фінансів в умовах воєнних викликів і загроз.Item type:Наукова стаття, Соціальний менеджер: статус та місце у системі публічної служби(Луцьк: Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2026-05) Малиновський, Валентин ЯрославовичУ статті досліджено правовий статус і функціональне призначення соціального менеджера як нового суб’єкта соціального управління в умовах реформування соціальної сфери України. Проаналізовано європейські моделі соціального менеджменту та визначено відмінності між соціальним працівником і соціальним менеджером. Обґрунтовано, що соціальний менеджер виконує системоорганізуючу та стратегічну роль у сфері соціальних послуг на рівні територіальної громади. У зв’язку з тим, що він не повною мірою інтегрований у класичні інститути державної та муніципальної служби, запропоновано розглядати його як елемент позасистемної публічної служби.Метою роботи є визначення статусу соціального менеджера в системі публічної служби та виявлення співвідношення між функціональним змістом його діяльності й правовим закріпленням.Методологічну основу становлять системний та інституційний підходи, контент-аналіз нормативно-правових актів і компаративний метод. Системний підхід дав змогу розглянути соціального менеджера як елемент системи муніципального управління, інституційний – виявити розбіжність між фактичними повноваженнями та формальним статусом. Контент-аналіз застосовано для дослідження нормативного регулювання його діяльності, компаративний метод – для зіставлення української моделі з європейськими практиками.Наукова новизна полягає в обґрунтуванні посади соціального менеджера як самостійного функціонально-управлінського суб’єкта публічної служби, що не повною мірою інтегрований у традиційні інститути державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Запропоновано концептуалізацію його статусу як елемента позасистемної публічної служби та уточнено функціональне розмежування між соціальним працівником і соціальним менеджером.Висновки. Соціальний менеджер формується як новий управлінський суб’єкт публічної сфери, діяльність якого спрямована на організацію та координацію системи соціальних послуг. Встановлено наявність статусної невизначеності, зумовленої невідповідністю між обсягом повноважень і правовим закріпленням. Обґрунтовано доцільність розгляду цієї посади як елемента позасистемної публічної служби.Item type:Наукова стаття, Інституційна трансформація центральних органів виконавчої влади у соціальній сфері в умовах сучасних викликів(Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2026-05) Малиновський, Валентин ЯрославовичМета роботи – дослідити інституційну трансформацію системи центральних органів виконавчої влади (далі – ЦОВВ) у соціальній сфері України в умовах воєнного стану, децентралізації та реформи державного управління, а також оцінити її вплив на розмежування функцій формування та реалізації соціальної політики – ключового чинника ефективності соціального управління та адміністрування.Методологія ґрунтується на системному та інституційному підходах із застосуванням структурно-функціонального аналізу, нормативно-правового аналізу та елементів порівняння організаційних моделей. Досліджено зміни у діяльності Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України (далі Мінсоцполітики), а також ЦОВВ, діяльність яких воно спрямовує та координує, зокрема Пенсійного фонду України, Національної соціальної сервісної служби України, Державної служби України у справах дітей.Наукова новизна полягає в комплексному аналізі трансформації інституційної архітектури ЦОВВ у соціальній сфері в нових суспільно-політичних умовах, обґрунтуванні логіки функціонального перерозподілу повноважень та уточненні проблем координації між суб’єктами соціального управління та адміністрування.Висновки. Проведені трансформації сприяли організаційному розмежуванню функцій з формування та реалізації державної соціальної політики шляхом передачі невластивих Мінсоцполітики повноважень до існуючих або новостворених ЦОВВ у соціальній сфері. Водночас залишаються невирішеними окремі проблеми, зокрема недостатня міжвідомча координація, дублювання функцій, незавершеність організаційної моделі ЦОВВ на регіональному та субрегіональному рівнях, а також неузгодженість взаємодії територіальних органів з органами місцевого самоврядування.Item type:Наукова стаття, Позасистемна публічна служба в Україні: причини і наслідки(Переяслав: Університет Григорія Сковороди, 2026-04) Малиновський, Валентин ЯрославовичСтаття присвячена аналізу процесів фрагментарності та деінституціоналізації державної служби в Україні, наслідком чого є формування позасистемних правових статусів окремих посад. Показано, що реформа державної служби 2015 р., спрямована на запровадження принципів професіоналізму, патріотизму, доброчесності, ефективності, стабільності, політичної неупередженості та системи заслуг, згодом зазнала суттєвого відходу від цих базових засад через практику точкового виведення окремих посад зі сфери дії Закону України «Про державну службу». На прикладі зміни правового статусу голів місцевих державних адміністрацій, які були вилучені з вищого корпусу державної служби, показаний процес формування гібридної моделі, за якої адміністративні за своїм функціоналом посади підпорядковуються політичним принципам проходження служби, що суперечить принципам публічної служби ЄС. Обґрунтовано, що створення позасистемних статусів зумовлює руйнування єдності та уніфікованості інституту державної служби, нівелює кар’єрні механізми, посилює політичну залежність посадових осіб і відтворює риси неопатримоніальної системи. Окремо проаналізовано матеріальні та соціальні чинники, як причину до виходу окремих державних органів за межі уніфікованої моделі оплати праці держслужбовців з метою отримання особливих преференцій. Зроблено висновок, що надання посадовцям позасистемного статусу створювало можливості для встановлення більш гнучких і вищих рівнів оплати праці, запровадження автономних механізмів стимулювання своїх працівників, незважаючи на те, що формування привілейованих режимів проходження служби в окремих державних органах суперечить принципам єдності, справедливості та прозорості публічної служби. У сукупності така практика створила передумови для інституційної асиметрії державної служби та послаблення її системності як цілісного публічно-правового інституту. Подальші наукові розвідки мають бути спрямовані на розроблення ефективних політико-правових механізмів подолання «позасистемності» публічної служби в Україні та відновлення принципу її інституційної єдності.Item type:Наукова стаття, Залучення недержавного сектору у соціальну сферу – перспективний напрям державної соціальної політики(ЛНТУ: Луцьк, 2025-12) Малиновський, Валентин ЯрославовичСтаття присвячена аналізу потенціалу недержавного сектору у соціальній сфері як перспективного напряму державної соціальної політики. Розглянуто участь недержавних організацій у системі соціального захисту та охарактеризовано їх ключові функції. Проаналізовано форми взаємодії державного та недержавного секторів, зокрема через публічно-приватне партнерство, соціальні замовлення, конкурси соціальних проектів і програми, а також співпрацю територіальних громад. Враховано вплив воєнного стану та децентралізаційної реформи на зростання ролі недержавного сектору в соціальній сфері. Визначено проблеми, що стримують його участь. Наведено дані про низький рівень залучення недержавних організацій до надання соціальних послуг у територіальних громадах, а також приклади успішних практик. Наголошується, що залучення недержавного сектору є перспективним напрямом державної соціальної політики та важливим доповненням до діяльності інституцій соціального захисту у соціальному захисті населення та наданні соціальних послуг. Сформульовано висновки щодо необхідності перегляду державної соціальної політики на користь ширшої участі недержавних організацій та рекомендації щодо підвищення ефективності їхньої взаємодії з органами публічної влади у соціальній сфері.