Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/425
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Ефективність електронних освітніх ресурсів для реалізації дистанційного навчання студентів з особливими освітніми потребами (на прикладі Lms Moodle та Microsoft Teams)(Київ, 2021) Савчук, Надія Антонівна; Хомік, Оксана МиколаївнаУ статті розглянуто шляхи розширення доступності вищої освіти для студентів з особливими освітніми потребами. Впровадження європейських принципів та стандартів в освітянській сфері є важливим кроком до реалізації моделі інклюзивного навчання в нашій державі. Наголошено на важливості дистанційного навчання як однієї з доступних форм навчання студентів з інвалідністю у закладах вищої освіти України. Проведено моніторинг студентів з інвалідністю щодо визначення їх потреб в процесі здобуття вищої освіти. Визначено основні труднощі, які долають студенти з різними нозологіями в процесі навчання у закладах вищої освіти. Одним із напрямків удосконалення підготовки студентів з інвалідністю в сучасному закладі вищої освіти є упровадження дистанційної форми навчання з використанням освітніх електронних сервісів, зокрема платформ Moodle та Microsoft Teams. Описано основні особливості і переваги дистанційного курсу «Психологія здоров’я та здорового способу життя», створеного в системі Moodle, недоліком якого є відсутність особистого спілкування з членами групи, що є дуже важливим під час навчання студентів з вадами здоров’я. Розглянуто відмінності і переваги сервісу Microsoft Teams над платформою Moodle. Microsoft Teams пропонує технології для чіткого передавання звуку і відео, засоби обміну даними й організації окремих сеансів для спільного й індивідуалізованого навчання, які спрощують процес засвоєння навчального матеріалу. Представлено процес організації дистанційного курсу «Психологія здоров’я та здорового способу життя» для проведення занять зі студентами з інвалідністю на платформі Microsoft Teams та наголошено на доцільності впровадження його у закладі вищої освіти.Item type:Наукова стаття, Емпіричне вивчення прояву психічних станів у здобувачів вищої освіти(Запоріжжя, 2023) Савчук, Надія Антонівна; Ковальчук, Оксана Миколаївна; Хомік, Оксана МиколаївнаРізноманітні соціогенні фактори та кризові явища в суспільстві вкрай негативно впливають на розвиток особистості, що викликає значне навантаження на навчальну діяльність здобувачів освіти під час опанування загальних і спеціальних компетенцій, необхідних для професійної діяльності. У статті розглянуто систему поглядів на сутність поняття «психічні стани». Охарактеризовано специфіку і характер взаємозв’язку психічних станів та індивідуально-типологічних властивостей особистості студентів у процесі навчально-виховної діяльності. Встановлено, що психічні стани мають різноманітні вираження і тісно пов’язані з індивідуально-особистісними якостями суб’єкта. Мета статті полягає в теоретичному та емпіричному вивченні особливостей прояву психічних станів у здобувачів закладів вищої освіти на основі психодіагностичних методик. У дослідженні взяли участь 107 студентів, які навчаються в Луцькому національному технічному університеті та в приватному вищому навчальному закладі «Академія рекреаційних технологій і права». Психічні стани студентів досліджувалися за методиками оперативної оцінки станів самопочуття, активності та настрою (методика САН), діагностики реактивної та особистісної тривожності (за шкалою Ч. Спілбергера), депресивності (за шкалою Зунге). Визначено показники самопочуття, активності та настрою у здобувачів закладів вищої освіти, які показали відповідність нормативним даним. Встановлено наявність у них помірної вираженості реактивної тривожності й тривожності як особистісної властивості на основі шкали Ч. Спілбергера. Виявлено стан легкої ситуативної пригніченості на основі шкали депресивності Зунге. Результати проведених методик свідчили, що в разі підвищеної розумової діяльності та емоційної напруженості у здобувачів закладів вищої освіти проявляється зниження самопочуття, легка реактивна тривожність, фрустрованість. Створення та проведення корекційної програми стосовно гармонізації психічних станів дасть змогу суттєво стабілізувати психічні стани студентської молоді.Item type:Наукова стаття, Теоретичні основи педагогічної комунікації як професійної діяльності викладача в інклюзивному освітньому середовищі(Запоріжжя: Гельветика, 2021) Савчук, Надія Антонівна; Гарасюк, Діана Миколаївна; Хомік, Оксана МиколаївнаУ статті розглянуто основні теоретичні засади та компоненти професійно-педагогічної комунікації як виду педагогічної діяльності. Окреслено роль викладача як суб’єкта комунікативного акту в умовах інклюзивного освітнього середовища, оскільки викладач як суб’єкт професійно-педагогічної комунікації повинен відповідати всім вимогам забезпечення та впровадження освітнього процесу. Наведено низку нормативно-правових документів, що регулюють освітні процеси, зокрема в інклюзивному просторі. Також охарактеризовано основні праці вітчизняних теоретиків і науковців із питань педагогічної та психологічної комунікації та основних принципів її проведення. Наведено основну термінологію, охарактеризовано принципи успішної комунікації та її закономірності. Згадано про поняття комунікативної компетентності та його наповненість. Визначено поняття комунікації як процесу обміну інформацією, ідеями, поглядами, емоціями, що відбувається між двома або більше особами, а також спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації. Наведено принципи успішної комунікації з урахуванням ролі викладача як основного суб’єкта комунікативного процесу. Наведено основні суб’єкти професійно-педагогічної комунікації та описано зв’язки між ними. Згадано про специфіку організації спілкування зі студентами з особливими освітніми потребами в умовах дистанційного навчання. Охарактеризовано роль інформаційно-комунікаційних технологій у організації навчання та під час здійснення професійно-педагогічної комунікації. Наведено основні компоненти професійно-педагогічної та психологічної комунікації, а також згадано про функції педагогічної діяльності. Описано дев’ять основних навичок спілкування зі студентами з особливими освітніми потребами, а також обґрунтовано сукупний вплив педагога на результат комунікативного акту та на кінцеве сприйняття іншим комунікантом повноти та чіткості висловлювання. Також згадано про поняття академічної доброчесності та його роль у професійно-педагогічній комунікації. Загалом розглянуто сутність поняття комунікації як особливого виду педагогічної діяльності фахівця, професіонала своєї справи, педагога в умовах інклюзивної освіти.