Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/425
Переглянути
38 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Історичний вимір демократії(Київ, 2026) Полухтович, Тетяна Григорівна; Костюк, Михайло ПетовичСтаття присвячена дослідженнюпитання про демократію,демократичне суспільство, яке є основоположним в теорії демократії. Авторами статті розглянуто демократію в історичному вимірі:у працях Арістотеля, Алексіса де Токвіля та її ролі сьогодні, передусім, удіяльності інституцій, які покликані захищатисвободи громадян. Зазначено, що в сучасних умовах пізнавальний елемент знань про демократіюотримують у навчальних закладах, які покликані закласти її концепти і правові також. Навчання культурі демократії, її цінностям відбувається протягом життя, адже інколи ми живемо в суспільстві подвійних стандартів.Демократія –це жива система, яка постійно стикається з новими викликами. Якими вони єв сучасному світі? Це: дезінформація у медіа та соціальних мережах, яка спотворює реальність;зловживання владою, щознецінює демократичні цінності, підриває довіру до демократичних інститутів;обмеження свобод громадян. Тому активність громадян,громадських,неурядових організацій є тією рушійною силою демократичних змін, яка реагує на загрози та формує майбутнє демократії.Item type:Наукова стаття, Ensuring sustainable development through comprehensive psychological support and population rehabilitation(2025-02-22) Minin, Mykyta; Tverezovska, Nina; Tabakar, Kristina; Kunchenko, Daria; Babii, Mykola; Barzylovych, AnastasiiaIntroduction: the article addresses the issue of state policy aimed at comprehensive psychological support and rehabilitation of the population in the context of sustainable development. Method: the research was conducted based on empirical experience of effective management decisions in Ukraine over the past three years of the Russian-Ukrainian war, using a comprehensive approach involving analysis, synthesis, descriptive, empirical (survey method), and structural methods.Results: the study measured stress levels in different age categories before and after group psychological training sessions (duration – 2 months) to assess the effectiveness of group psychological support sessions for internally displaced persons using the PSM-25 Lemyr-Tessier-Fillion stress measurement methodology. The empirical study was conducted at the Resilience Centre (Ivano-Frankivsk) as a shelter for internally displaced persons during 2023-2024 and covered 120 people from various age groups of internally displaced persons. The results obtained from the PSM-25 Lemyr-Tessier-Fillion stress measurement method indicate significant effectiveness of group psychological training for all age groups. As statistics show, the high stress level of all respondents decreased by 7 %, and the low level by 6 %. Conclusions: thus, 31 % of respondents reported a high-stress level after completing group training sessions, the lowest figure compared to the percentage of respondents with medium and low-stress levels. The highest indicator, 37 %, was observed in the adolescent age group (15-22 years), which is quite logical, as at this age, there is reduced capacity for self-regulation of emotional background.Item type:Наукова стаття, Соціальні мережі як рушій тривожно-фобічних проявів(2026-04) Бабій, Микола ФедоровичПсихічне здоров'я дітей залежне від соціальних потрясінь у суспільстві, у родині та особистих стосунках. Соціальні мереживі, у такому випадку грають роль керманича, до якого звертаються за порадою, а вона не завжди є слушною. Окрім того відзняті сюжети сцен насилля, заклики до єднання у певну спільноту на кшталт «Біла сова», «Синій кит» не веде до катарсису внутрішньої напруги, а навпаки піднімає її рівень.Item type:Наукова стаття, Manipulation of Consciousness: Psychological Mechanisms for Spreading Disinformation in Crisis Situations(2026-01) Mykola, Babii; Posvistak, Olesia; Korokhod, Yasmina; Opoka, Yuriy; Kustova, SvitlanaDuring crises such as wars, pandemics, and economic or technological disasters, disinformation spreads faster and wider than accurate information, amplifying social anxiety and undermining institutional trust. Its effects are driven by cognitive biases (illusory truth effect, confirmation heuristics), group identity congruence, and emotional triggers. The aim of this study is to integrate these psychological mechanisms and assess the effectiveness of inoculation (prebunking) and cognitive (accuracy-prompt) interventions in countering crisis-related disinformation. A preregistered multi-wave online experiment with a 2×2×2 factorial design was conducted on a sample of about 2000 adults from Ukraine and Central/Eastern Europe. Results indicate that repeated exposure amplifies the illusory truth effect; congruence with social identity increases credibility; threatening emotional tone enhances virality. Stand-alone interventions (prebunking or accuracy prompts) reduced belief and sharing intention by about 10–15%,whereas their combination achieved more than a 20% reduction with lasting effects. Age, need for cognition, and conspiratorial beliefs moderated susceptibility to disinformation. These findings demonstrate that combined preventive strategies can substantially strengthen societal informational resilience during crises.Item type:Наукова стаття, Socio-Mental Health Support of Military and Civilians During War Time: Psychosocial Factors(2025-04-11) Frolov, Mykhailo; Petruk, Victoriia; Shkarlatiuk, Kateryna; Berezna, Iryna; Terpeliuk,VolodymyrThe article examines the problem of mental health support under martial law, which has become particularly relevant in the country over the past three years, as the state of war has significantly worsened the mental well-being of all categories of the population, especially the military. The study is based on the Ukrainian experience and examines the socio-psychological aspects of this support, as well as the state policy in this area. The purpose of the research was to study the effectiveness of governmentprograms and programs of NGOs aimed at improving and maintaining the mental health of military and civilians affected by military aggression. The study was conducted on the basis of empirical data obtained at the Center for Mental Health (Ivano-Frankivsk). The article uses the method of synthesis and analysis, descriptive method, empirical (survey method) and static methods. The study outlines the concepts of mental health and psychological recovery as important factors in the sustainable development of society; describes the directions and specifics of the work of the newly established mental health centers in Ukraine, the forms and means of providing psychological assistance to the military and the population affected by military operations; and conducts a survey of the military on the effectiveness of psychological assistance received in these centers. The psychological state of the respondents interviewed at the mental health center indicates that they are experiencing different levels of stress and have feelings of fear, lack of self-confidence, lack of understanding of the dynamism of the situation, a decrease in vital energy spent on constant worries, and difficulty in adaptation processes. The majority of people seeking psychological support experience a sense of loss (loss of loved ones, home, social connections, work, hobbies, etc.), which significantly worsens the overall picture of traumatic stress and leads to depression.Item type:Наукова стаття, Емоційна резистентність у структурі самопізнання особистості.(2026) Шкарлатюк, Катерина Іванівна; Жук, Оксана Миколаївна; Коширець, Віктор ВасильовичУ статті розглядається феномен емоційної резистентності не як перешкода особистісному розвитку, а як потенційне джерело самопізнання. Аналізуються психологічні, тілесні та ідентифікаційні аспекти внутрішнього опору, а також його роль у процесах саморефлексії та інтеграції досвіду. Показано, що емоційна резистентність виконує адаптивну функцію захисту та може слугувати індикатором неусвідомлених потреб, конфліктів і травматичних переживань. Запропоновано переорієнтацію з подолання резистентності на дослідницьку взаємодію з нею. У сучасному світі, що характеризується високим рівнем невизначеності, інформаційним перевантаженням та перманентними кризовими явищами, питання психологічної стійкості особистості набуває пріоритетного значення. Одним із ключових ресурсів адаптації людини до деструктивних впливів середовища є емоційна резистентність. Вона виступає не лише як механізм захисту психіки, а й як фундаментальна основа для збереження соматичного здоров’я та реалізації потенціалу самопізнання. Розуміння структури емоційної резистентності, зокрема крізь призму моделі 4C (Control, Commitment, Challenge, Confidence), дозволяє особистості не просто пасивно витримувати тиск, а використовувати стресові ситуації як стимул для саморозвитку. У межах самопізнання резистентність виконує роль стабілізуючої платформи, що дає змогу людині об’єктивно оцінювати власні внутрішні стани, приймати свої обмеження та трансформувати деструктивні переживання в конструктивний досвід. Розвиток емоційної резистентності розглядається як безперервний процес інвестиції у внутрішній капітал особистості. Системне зміцнення ментальної стійкості не лише підвищує ефективність індивіда в професійній та соціальній сферах, а й виступає гарантом збереження психофізичного здоров’я в умовах нестабільного середовища.Item type:Наукова стаття, Інклюзивні підходи у соціальній роботі з внутрішньо переміщеними особами в контексті міжсекторальної взаємодії та оцінювання результативності соціальних інтервенцій(2026) Размолодчикова, Іванна Вікторівна; Жук, Оксана Миколаївна; Гапончук, Олена МиколаївнаАктуальність дослідження зумовлена особливостями міжсекторальної взаємодії суб’єктів соціальної роботи, основна діяльність яких спрямована на інклюзію та підтримку внутрішньо переміщених осіб в Україні в умовах тривалої війни та масштабної гуманітарної кризи. Метою дослідження є теоретичний аналіз інклюзивних практик соціальної роботи із вимушено переміщеними особами в Україні. Застосовано метод системного аналізу та метод порівняльного аналізу. Окреслено основні соціально-психологічні, економічні та медичні проблеми ВПО, зокрема осіб з інвалідністю, сімей з дітьми, людей похилого віку та поранених учасників бойових дій, які потребують комплексної підтримки. Розкрито сутність інклюзії як процесу забезпечення рівного доступу до ресурсів, послуг і можливостей повноцінної участі в економічному, соціальному та культурному житті громади. Доведено, що ефективність інклюзивних практик соціальної роботи залежить від міжсекторальної взаємодії державних органів, місцевого самоврядування, міжнародних організацій, громадського сектору, освітніх інституцій та бізнесу. Проаналізовано роль цифрових сервісів у спрощенні доступу до соціальних послуг, а також значення фінансових механізмів підтримки працевлаштування та реабілітації. Обґрунтовано, що сучасна модель соціальної роботи з ВПО поступово трансформується від кризового реагування до стратегічного підходу, орієнтованого на довгострокову соціальну інтеграцію та формування безбар’єрного середовища. Визначено низку проблем, пов’язаних із фрагментарністю політики, недостатньою координацією між інституціями та потребою у стандартизації інклюзивних механізмів підтримки.Item type:Наукова стаття, Самотність як психологічна складова життєвої кризи в юнацькому віці(2026-05) Бабій, Микола ФедоровичСамотність може виступати не лише індикатором кризових переживань, але й важливим фактором внутрішнього осмислення життєвого досвіду та особистісного зростання. Результати проведеного теоретичного аналізу дозволяють поглибити розуміння психологічної природи самотності у юнацькому віці та окреслити перспективи подальших наукових досліджень проблеми життєвих криз у контексті особистісного розвитку молоді.Item type:Наукова стаття, Еріх Фромм «Мати чи бути?»: соціально-психологічний аналіз праці(Київ, 2026) Савчук, Надія Антонівна; Полухтович, Тетяна ГригорівнаСтаття присвячена дослідженню суспільства німецьким філософом, соціологом, психологом Еріхом Фроммом крізь призму його власних концепцій – двох способів людського існування — «матеріального» і «духовного»у праці «Мати чи бути?». Нами розглянуто вплив економічних, політичних, культурних чинників на формування особистості в соціумі. Автор акцентує увагу на домінуванні концепції «мати», що формується ринковими механізмами, культурою споживання і спричиняє відчуження, конкуренцію, руйнування соціальних зв’язків, духовну кризу, посилення авторитарних тенденцій. На його думку, більшість соціальних інституцій у європейських суспільствах, як: економіка, політика, освіта, –все більше тяжіють до моделі «мати», тобто до накопичення, контролю, споживання й пошуку безпеки у матеріальних формах. Таке суспільство формує людину, яка вимірює себе через речі, статус, власність, втрачаючи внутрішню свободу, творчу активність. На противагу «мати», концепція «бути» підтримує розвиток особистості, солідарність; розвиває критичне мислення, етичну відповідальність, –окреслює гуманістичну альтернативу. У статті висвітлено шляхи, запропоновані соціологом Еріхом Фроммом, створення нового гуманістичного суспільства і нової людини, і деякі з них не втратили актуальності сьогодні у подоланні сучасних глобальних викликів, є предметом подальших досліджень. Праця Еріха Фромма містить багато відповідей на питання, які завжди цікавили людство, а саме: як змінюється характер людини, її цінності, спосіб мислення через орієнтацію на «матеріальне», а не на «духовне». Видатний вчений Еріх Фромм критикує традиційну модель освіти, яка заснована на запам’ятовуванні й накопиченні інформації. Зазначимо, така тенденція продовжує переважати в сучасній українській системі навчання. Автор праці «Мати чи бути?» пропонує перейти до концепції «бути», де в пріоритеті розвиток: мислення, творчих здібностей, інтелектуальної свободи. Освіта майбутнього це: мислити, творити, діяти етичноItem type:Наукова стаття, Емпіричний аналіз психологічних чинників професійного самовизначення студентської молоді(Одеса: Гельветика, 2025) Савчук, Надія Антонівна; Мілінчук, Володимир Ігорович; Майборода, Оксана ЛеонтіївнаСтаття присвячена дослідженню психологічних чинників професійного самовизначення студентської молоді в контексті сучасних викликів. Увага акцентується на тому, що професійне самовизначення в умовах воєнного стану, трансформацій у системі освіти, невизначеності ринку праці та глобалізаційних змін є надзвичайно складним і динамічним психологічним процесом. Здійснено теоретичний аналіз підходів до розуміння професійного самовизначення в науковій літературі, охарактеризовано основні психологічні чинники, що впливають на його формування: мотивацію, самооцінку, ціннісні орієнтації, професійні інтереси й образ «Я-професіонала». Професійне самовизначення розглядається як важливий компонент особистісного розвитку та соціальної зрілості молоді, що передбачає не лише вибір спеціальності, але й усвідомлення власних можливостей, потреб і цінностей у співвіднесенні з вимогами професійної діяльності. У статті представлено результати емпіричного дослідження, проведеного серед студентів 1–4-х курсів закладів вищої освіти міста Луцька в березні – травні 2025 року. Для збору даних застосовано метод онлайн-опитування (CAWI) з використанням авторської анкети, що включала блоки питань щодо професійної мотивації, ціннісних орієнтацій, професійних інтересів і самооцінки. У дослідженні взяли участь 57 студентів, відібраних за методом «снігової кулі». Результати дослідження засвідчили, що психологічні чинники професійного самовизначення відіграють ключову роль у формуванні професійної ідентичності студентської молоді та визначенні кар’єрної траєкторії. Було з’ясовано, що значна частина студентів орієнтується на внутрішню мотивацію, усвідомлений вибір спеціальності та прагнення до самореалізації у професійній діяльності. Водночас було виявлено наявність професійної невизначеності в частини респондентів, що свідчить про необхідність психологічного супроводу процесу самовизначення в умовах соціальних змін.