DSpace

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Внесок професора Томаша Рильського (1838-1924) у розвиток землеробської механіки другої половини XIX ст.
(Київ, 2022) Клименко, Михайло Борисович
Метою дослідження є проведення комплексного аналізу наукового внеску професора Вищої рільничої школи у Дублянах Томаша Рильського у розвиток механізації рільничої праці, полегшення праці селян через призму епохи та історичних подій, у яких проживав учений. При досягненні мети використовувалися методи аналізу, синтезу й узагальнення. Проведений нами аналіз творчих напрацювань професора Томаша Рильського дав змогу оцінити внесок науковця у розвиток землеробської механіки на Галичині. Творчі здобутки професора Рильського, як одного з творців землеробської механіки у Дублянах, педагога, засновника кафедри сільської інженерії, мали значний вплив на розуміння етапів розвитку сільськогосподарської дослідної справи в цілому та землеробської механіки зокрема. Наукова значимість доробку професора Т. Рильського виявляється у систематизації та детальній оцінці різноманітних сільськогосподарських машин та знарядь, котрі представлені у його працях. Праці науковця дозволили фермерам Австро-Угорської імперії більш системно підходити до вибору землеробського обладнання, його використання й, особливо, технічного обслуговування. Його праці допомагали суттєво зменшити помилки при експлуатації машин і обладнання, підвищити ефективність їхнього використання, підняти рівень урожайності при вирощуванні на полях. З упевненістю можемо стверджувати, що професор Томаш Рильський є значимою постаттю в історії розвитку вітчизняної освіти, науки і техніки другої половини XІX ст. не лише на території Галичини, але й сучасних України та Польщі.
Внесок Дублянської випробувальної станції сільськогосподарських машин і знарядь у розвиток землеробської механіки (1874-1879)
(Київ, 2025) Клименко, Михайло Борисович
У статті окреслено засади функціонування Дублянської випробувальної станції сільськогосподарських машин і знарядь у 1874–1879 рр., яка стала випробувальним осередком на українських землях у складі Австро-Угорщини. Основна увага приділена аналізу ролі професора Томаша Рильського як ініціатора і безпосереднього керівника цієї інституції. Розкрито зміст і структуру технічних звітів про випробування машин, подано характеристику їхнього наукового рівня, об’єктивності та практичної значущості. Метою статті є аналіз діяльності Дублянської випробувальної станції сільськогосподарських машин і знарядь у 1874–1879 рр. з особливою увагою до змісту та методології звітів про її діяльність, характеру взаємодії з машинобудівними підприємствами, ролі станції у стандартизації технічних вимог до сільськогосподарської техніки. Особливу увагу приділено принципам оцінювання сільськогосподарських машин (жниварок, плугів, січкарень) у реальних польових умовах, процесу адаптації імпортних зразків до особливостей ґрунтів Галичини, а також обґрунтування технічних недоліків і переваг окремих моделей сільськогосподарських машин та знарядь. Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, об’єктивності у поєднанні із застосуванням методів узагальнення, контентаналізу звітів про діяльність випробувального осередку у Дублянах. Використано також загальнонауковий, міждисциплінарний, проблемно-хронологічний методи. Наголошуємо на важливій інституційній ролі станції як посередника між аграріями та виробниками машин. Випробування сприяли не лише підвищенню якості техніки, а й започаткували процес її стандартизації, сформували вимоги до конструкторських рішень. Розкрито взаємозв’язок станції з виробниками, які враховували зауваження, вдосконалювали продукцію і налагоджували діалог з науковцями. Дублянська станція, не зважаючи на короткий період існування, виконала важливу місію у становленні землеробської механіки як науки, поширенні технічної культури в аграрному середовищі та розвитку фахової експертизи сільськогосподарської техніки.

Наукові статті

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку