Факультет робототехніки та штучного інтелекту

Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/3434

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Item type:Матеріали конференцій,
    Метрологічне забезпечення точності обробки торців кілець роликопідшипників засобами активного контролю
    (Чернігів: НУ «Чернігівська політехніка», 2022) Денисюк, Віктор Юрійович
    У статті розглянуто питання метрологічного забезпечення точності обробки торцевих поверхонь кілець роликопідшипників засобами активного контролю. Показано, що торцеві поверхні кілець є базовими при подальшій механічній обробці та суттєво впливають на точність і експлуатаційні характеристики підшипників. Проаналізовано основні фактори, які впливають на якість торцешліфування, зокрема зношення шліфувальних кругів, зміщення їх ріжучих поверхонь відносно базових площин та нестабільність припуску на обробку. Розглянуто принципи функціонування вимірювальних систем активного контролю, призначених для формування підналагоджувальних імпульсів і компенсації похибок, що виникають у процесі шліфування. Наведено основні методи формування сигналів підналагодження та проаналізовано їх вплив на точність обробки деталей. Визначено залежності похибки обробки від параметрів системи підналагодження та швидкості зношення шліфувальних кругів. Запропоновано підхід до безперервного формування підналагоджувальних імпульсів малої величини для забезпечення стабільності технологічного процесу. Результати дослідження дозволили обґрунтувати параметри системи автоматичного керування процесом шліфування, що забезпечує підвищення точності вимірювання висоти кілець роликопідшипників та ефективну компенсацію похибок, спричинених нерівномірним зношенням ріжучих поверхонь шліфувальних кругів. Розроблені рішення можуть бути використані при створенні сучасних систем активного контролю та автоматизованого управління процесами прецизійної механічної обробки.
  • Item type:Матеріали конференцій,
    Метрологічне забезпечення автоматизованих систем активного контролю
    (Луцьк: ЛНТУ, 2022) Денисюк, Віктор Юрійович
    У статті розглянуто питання метрологічного забезпечення автоматизованих систем активного контролю, призначених для вимірювання геометричних параметрів деталей безпосередньо в процесі їх оброблення та автоматичного управління технологічним обладнанням за результатами вимірювань. Проаналізовано особливості функціонування сучасних приладів активного контролю, які використовують мікропроцесорні та комп’ютерні блоки управління у поєднанні з індуктивними вимірювальними перетворювачами. Значну увагу приділено визначенню метрологічних характеристик приладів, зокрема оцінюванню похибок, проведенню калібрування та лінеаризації вимірювальних каналів. Розглянуто процедуру формування лінійної характеристики вимірювального перетворювача шляхом введення еталонних точок та корекції вихідних сигналів у всьому діапазоні вимірювання. Показано переваги застосування оптоелектронних приладів і цифрових індикаторів як зразкових засобів вимірювання під час повірки та калібрування систем активного контролю. Встановлено, що використання високоточних оптоелектронних засобів з цифровою індикацією забезпечує підвищення достовірності результатів вимірювань, спрощує процедури налаштування та дозволяє ефективно контролювати метрологічні характеристики автоматизованих систем. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення систем активного контролю в сучасному машинобудуванні та приладобудуванні з метою підвищення точності й стабільності технологічних процесів.
  • Item type:Матеріали конференцій,
    Методи підвищення точності обробки деталей при використанні автоматичних засобів контролю
    (Луцьк: Вежа-Друк, 2023) Денисюк, Віктор Юрійович
    У роботі розглянуто сучасні методи підвищення точності обробки деталей машин при використанні автоматичних засобів контролю. Проаналізовано особливості забезпечення високої точності виготовлення деталей у сучасному машинобудуванні та роль автоматизованих систем контролю в підвищенні якості продукції. Розглянуто принципи функціонування приладів активного контролю, засобів контролю лінійних і кутових переміщень, систем позиціонування інструменту та вимірювання геометричних параметрів деталей у процесі обробки. Показано, що використання активного контролю дозволяє реалізувати замкнений контур керування технологічним процесом, забезпечити автоматичне коригування режимів обробки та компенсацію впливу систематичних і випадкових похибок, пов’язаних зі зношуванням інструменту, температурними та пружними деформаціями технологічної системи. Особливу увагу приділено застосуванню електронних і мікропроцесорних засобів вимірювання на верстатах з числовим програмним керуванням, що забезпечують високу точність, швидкодію та можливість інтеграції в автоматизовані виробничі комплекси. Встановлено, що впровадження сучасних засобів активного контролю є ефективним напрямом підвищення точності обробки деталей, продуктивності виробництва та рівня автоматизації технологічних процесів.
  • Item type:Матеріали конференцій,
    Динамічні похибки в системах активного контролю та їх визначення в умовах експлуатації
    (Львів: Львівська політехніка, 2022) Денисюк, Віктор Юрійович
    У роботі досліджено динамічні похибки систем активного контролю розмірів деталей у процесах шліфування та розроблено методику їх визначення безпосередньо в умовах експлуатації. Розглянуто особливості застосування двохконтактних первинних вимірювальних перетворювачів, які забезпечують безперервний контроль поточного розміру деталей, високу завадостійкість і підвищену точність вимірювань. Проаналізовано існуючі методи оцінювання динамічної точності систем активного контролю та запропоновано підхід, що ґрунтується на імітації зміни сигналу розміру шляхом подачі каліброваного лінійного сигналу на вхід нуль-органу. Розроблено структурну схему пристрою для визначення впливу збурюючих чинників, які супроводжують процес шліфування, на точність роботи системи активного контролю. Виконано експериментальне дослідження впливу обертання деталі, обертання та осциляції шпинделя шліфувального круга, а також інших виробничих факторів на формування динамічної похибки. Наведено результати кількісного оцінювання окремих складових та сумарної похибки системи активного контролю і верстата. Показано, що використання запропонованої методики та відповідної керуючої програми дозволяє знизити розсіювання загальної похибки оброблення деталей, підвищити стабільність технологічного процесу та забезпечити необхідну якість готової продукції.
  • Item type:Матеріали конференцій,
    Технологічне і метрологічне забезпечення точності деталей підшипників засобами активного контролю
    (Луцьк: ЛНТУ, 2023) Денисюк, Віктор Юрійович; Ярликов, Олексій Олександрович
    У роботі розглянуто питання технологічного та метрологічного забезпечення точності виготовлення деталей підшипників кочення із застосуванням засобів активного контролю. Показано, що високі вимоги до точності геометричних параметрів деталей підшипників обумовлюють необхідність використання автоматизованих систем контролю розмірів безпосередньо в процесі механічної обробки. Проаналізовано принципи побудови систем активного контролю, їх структуру, функціональні можливості та особливості інтеграції з металорізальними верстатами і системами числового програмного керування. Розглянуто фактори, що впливають на статичну та динамічну точність вимірювань, а також роль первинних вимірювальних перетворювачів і керуючих приладів у забезпеченні необхідної якості оброблення деталей. Особливу увагу приділено питанням метрологічного забезпечення, зокрема перевірки, калібрування та лінеаризації характеристик приладів активного контролю з використанням сучасних оптоелектронних еталонних засобів вимірювання та мікропроцесорних блоків керування. Висвітлено переваги застосування цифрових каналів зв’язку, програмних засобів налаштування та автоматизованих процедур калібрування для підвищення точності, надійності та ефективності функціонування систем активного контролю. Показано, що впровадження сучасних інформаційно-вимірювальних технологій сприяє підвищенню якості деталей підшипників, зниженню рівня браку та забезпеченню стабільності технологічних процесів прецизійної обробки.