Кафедра цифрових освітніх технологій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/81
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Функції інформаційно-консультативного середовища закладу професійної освіти(Луцьк : ВНУ, 2025) Гулай, Ольга Іванівна; Сушик, Олександр Григорович; Редько, Ольга ІванівнаУ статті проаналізовано тенденції професійної (професійно-технічної) освіти України останнього десятиліття. З метою адаптації закладу професійної освіти до сучасних викликів ринку праці, підвищення якості підготовки кадрів розглянуто можливість створення в закладі освіти цифрового інформаційно-консультативного середовища. Проаналізовано концепцію інформаційно-консультаційного середовища навчального закладу, принципи та методологічні підходи, інструментарій педагогічного консультування за допомогою інформаційно-комунікативних технологій. Конкретизовано основні функції інформаційно-консультаційного середовища. Інформаційна функція полягає у забезпеченні доступу до актуальної та структурованої інформації про навчальні програми, кваліфікаційні стандарти, ринок праці та інші важливі аспекти освіти. Консультаційна функція забезпечує учням і викладачам кваліфіковані консультації щодо навчання, вибору професії та кар’єрного розвитку. Діагностична функція включає моніторинг успішності, визначення рівня підготовки та освітніх потреб. Інтерактивна функція сприяє гнучкому навчальному процесу та дистанційному навчанню через сучасні ІКТ. Координувальна функція передбачає узгодження роботи викладачів, учнів, адміністрації та роботодавців. Професійно-розвивальна функція забезпечує підвищення кваліфікації через тренінги, курси (EdEra, Prometheus), стажування. Методична функція включає розробку та поширення навчальних матеріалів відповідно до освітніх стандартів. Проведено SWOT-аналіз функціонування інформаційно-консультативного середовища державного професійно-технічного навчального закладу «Луцьке вище професійне училище». Виокремлено основні сильні і слабкі сторони, окреслено можливості та загрози. Цифрове середовище закладу професійної освіти забезпечує обмін інформацією та консультативну підтримку суб’єктів освітнього процесу та є важливою складовою інформаційного суспільства.Item type:Наукова стаття, Інноваційна модель інтеграції освіти й оздоровлення: адаптивний підхід(Глухів, 2025) Гулай, Ольга Іванівна; Герасимчук, Галина Андріївна; Савчук, Сергій АнанійовичМетою дослідження є теоретичне обґрунтування концептуальних засад проєктування адаптивного освітньо-оздоровчого середовища (АООС), яке б сприяло збереженню здоров’я, формуванню здорових звичок, підвищенню якості життя і розвитку людського капіталу в умовах війни та повоєнного відновлення. Методологічною основою слугує системний підхід, що дає змогу розглядати АООС як комплексну міждисциплінарну систему з тісною взаємодією педагогічних, психологічних, медичних та цифрових елементів. Наведено авторське трактування адаптивного освітньо-оздоровчого середовища – це динамічна система умов та взаємодій, що забезпечує поєднання освітніх і оздоровчих процесів, адаптується до індивідуальних потреб здобувачів освіти, підтримує їхній психофізичний стан та сприяє цілісному розвитку особистості в умовах безпеки, добробуту й активного пізнання. У межах дослідження визначено структуру, принципи та функціональні компоненти АООС, запропоновано інтеграцію концепції епістемічного плейсмейкінгу.Item type:Наукова стаття, Interdisciplinary approach in pedagogical research: methodological foundations, challenges and prospects.(Zhytomyr : Ivan Franko Zhytomyr State University, 2025) Hulai, OlhaУ статті досліджується інтердисциплінарний підхід як методологічна основа сучасних педагогічних досліджень. Актуальність теми зумовлена складністю освітніх явищ, що виникають на перетині когнітивних, соціокультурних, психологічних та технологічних чинників. Традиційні дисциплінарні рамки дедалі менше відповідають викликам цифровізації, глобалізації та інтенсифікації знаннєвих трансформацій в освіті. Інтердисциплінарність розглядається як відповідь на необхідність комплексного аналізу та оновлення наукових підходів у педагогіці. Метою статті є аналіз теоретичних і філософських засад інтердисциплінарності, її відмінності від мульти- та трансдисциплінарності, а також виявлення потенціалу для інтеграції педагогіки з психологією, соціологією, когнітивістикою та інформаційними технологіями. Особливу увагу приділено формуванню дослідницької культури у магістрантів спеціальності «Професійна освіта (цифрові технології)», розвитку їхнього критичного мислення й епістемологічної рефлексії. У статті розкрито методологічні принципи інтердисциплінарного дослідження – відкритість, інтеграція, рефлексивність, емерджентність, контекстуальність і транспарентність. Проаналізовано філософські основи інтердисциплінарного мислення, зокрема постнекласичну раціональність, конструктивізм, системний підхід. Розглянуто типові виклики: епістемологічна несумісність дисциплін, методологічна недостатність підготовки дослідників, інституційні бар’єри та етичні дилеми. Наведено прикладні аспекти використання інтердисциплінарних методів у магістерських дослідженнях здобувачів освіти спеціальності А5.39 «Професійна освіта (цифрові технології)». Стаття також акцентує на потребі формування дослідницької культури молодих дослідників, здатних до міжгалузевої співпраці, критичного мислення та творчої адаптації до нових наукових умов. Робиться висновок, що інтердисциплінарність є не лише інструментом наукового аналізу, а й світоглядною позицією, необхідною для трансформації освітньої реальності в умовах сучасного світу.Item type:Наукова стаття, МОНІТОРИНГ ОЦІНКИ СТАНУ ЗДОРОВ’Я ЗДОБУВАЧІВ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ(Хмельницький національний університет, 2025-03-27) Ковальчук, Андрій Сергійович; Бакіко, Ігор Володимирович; Кабак, Віталій ВасильовичВажливість дослідження оцінки стану здоров’я у здобувачів закладу вищої освіти обумовлена сучасними проблемами у галузі фізичного виховання та спорту. В умовах інтенсивного навчального навантаження, стресів та нерегулярної фізичної активності, проблема підтримання здоров’я здобувачів стає особливо актуальною. Спорт, як важливий елемент фізичної культури, здатний значно покращити функціональний стан організму, підвищити фізичну витривалість і зміцнити імунну систему. Проте, для оцінки реального впливу спортивних навантажень на стан здоров’я людини, необхідний комплексний моніторинг, яка включає в себе фізіологічні, психофізичні та соціальні аспекти. Наукове дослідження у даній галузі має велике значення для розвитку системи фізичного виховання, для формування здорового способу життя серед здобувачів і створення ефективних методик профілактики та корекції захворювань. Моніторинг оцінки стану здоров’я здобувачів освіти, які займаються спортом, дозволяє більш точно враховувати індивідуальні особливості організму і забезпечити оптимальні умови для розвитку фізичних можливостей молоді. Дослідження проводилось на кафедрі фізичної культури, спорту та здоров’я Луцького національного технічного університету. У роботі взяли участь 60 здобувачів чоловічої статті. Вік юнаків складав 18 –19 років. Здобувачів було поділено на три групи: 1 група –юнаки, які спортом не займаються, але відвідують заняття з фізичного виховання протягом навчального року (20 осіб); 2 група –здобувачі, які відвідують секцію з волейболу (20 осіб); 3 група –юнаки, які займаються легкою атлетикою (бігом на середні дистанції) (20 осіб).Таким чином, дослідження стану здоров’я у здобувачів ЗВО різних груп є актуальним і важливим для формування здорового способу життя, профілактики захворювань, розробки ефективних програм фізичного виховання та підвищення загального рівня здоров’я молоді.Item type:Наукова стаття, Освіта для сталого розвитку: педагогічні аспекти реалізації(Тернопіль : Наукові перспективи, 2025-08-30) Кабак, Віталій Васильович; Гапончук, Олена Миколаївна; Войтенко, Ірина ГригорівнаУ статті досліджується освіта для сталого розвитку як інноваційний педагогічний підхід, що відповідає викликам сучасного суспільства, а саме: сприяє формуванню в учнів і студентів екологічної свідомості, соціальної відповідальності, здатності до критичного мислення. Акцент зроблено на педагогічних умовах та стратегіях реалізації цього підходу в освітньому середовищі, які, відповідно, забезпечують розвиток ключових компетентностей у здобувачів освіти – уміння діяти, співпрацювати, приймати рішення, враховуючи інтереси сталого розвитку. Аналізуються сучасні методи навчання, що сприяють активному залученню здобувачів освіти до вирішення соціально значущих проблем, зокрема проєктна діяльність, проблемне навчання, міждисциплінарні інтеграції. Обґрунтовано роль учителя як фасилітатора сталого розвитку, здатного створювати умови для формування ціннісного ставлення до людини, природи й суспільства. Розкрито потенціал освіти для сталого розвитку у формуванні культури сталого способу життя, громадянської активності та відповідального лідерства у здобувачів освіти. Наголошено, що реалізація педагогічних аспектів освіти для сталого розвитку є стратегічним завданням сучасної освіти, спрямованим на забезпечення гармонійного співіснування людини і довкілля в умовах глобальних трансформацій. Особлива увага приділяється необхідності переосмислення ролі освіти у контексті глобальних змін, що вимагають від педагогів не лише оновлення змісту навчання, а й трансформації освітнього процесу як простору для розвитку ціннісних орієнтацій, екологічної етики та здатності до довгострокового мислення.Item type:Наукова стаття, Модель впровадження засобів інформаційних технологій в підготовку майбутніх фахівців закладу вищої освіти(Київ, 2025-07-22) Кабак, Віталій Васильович; Тулашвілі, Юрій Йосипович; Горбатюк, Роман МихайловичУ статті, спираючись на аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень, розкрито концептуальні підходи до моделювання процесу професійної фахової підготовки здобувачів освітньої галузі з акцентом на забезпечення формування їхньої готовності до ефективної професійної діяльності. На основі комплексного аналізу освітньо-професійних програм та змісту підготовки здобувачів освіти спеціальностей А5.39 Професійна освіта (Цифрові технології) та А4.09 Середня освіта (Інформатика) визначено узагальнені вимоги до їх фахової підготовки в закладі вищої освіти. У межах дослідження розроблено авторську модель, що охоплює поєднання концептуально-цільового, організаційно-змістового, процесуально-діяльнісного і критеріально-оцінного блоків, які забезпечують комплексне формування готовності майбутніх педагогічних працівників до ефективного застосування засобів інформаційних технологій. Основу проєктованої моделі становлять визначені шляхом експертного оцінювання організаційно-педагогічні умови підготовки фахівця освітньої галузі, що поєднують мотиваційну складову та введення сучасних засобів інформаційних технологій у цей процес, сприятливе інформаційне середовище для забезпечення розвитку їхніх пошуково-творчих здібностей під час здійснення самоосвіти, а також складову підвищення у процесі вдосконалення власної педмайстерності, компетентності самих викладачів, які викладають спеціальні технічні дисципліни, до використання ними сучасних засобів інформаційних технологій. У моделі враховано сучасні засоби інформаційних технологій, які сприяють формуванню професійних компетентностей майбутнього фахівця освітньої галузі (апаратні, програмні, засоби створення програмного забезпечення). Результатом впровадження авторської моделі є готовність майбутніх фахівців освітньої галузі (на високому і достатньому рівнях) до використання (та фахового застосування) засобів інформаційних технологій в подальшій професійній діяльності. Запропонована модель є ефективним інструментом удосконалення змісту та організації підготовки конкурентоспроможних фахівців освітньої галузі в умовах цифрової трансформації освіти.Item type:Наукова стаття, Персональна навчальна мережа як особлива форма сучасної освітньої комунікації майбутніх медійників(Київ, 2025-07-01) Саварин, Павло ВікторовичУ статті досліджено питання персональної навчальної мережі (PLN) як особливої форми сучасної освітньої комунікації майбутніх медійників, що формується в умовах модернізації цифрового освітнього середовища. PLN визначено як сукупність індивідуально обраних контактів, ресурсів і платформ, які сприяють неперервному професійному розвитку та самонавчанню. Встановлено, що PLN є унікальною для кожного користувача, не має жорстко фіксованої структури й розвивається динамічно, відповідно до потреб, цілей та інтересів майбутнього фахівця, формується за допомогою соціальних мереж, блогів, форумів, спеціалізованих веб-сайтів, професійних платформ. Описано три рівні побудови PLN: коло особистих наставників, групи за інтересами та експертне середовище. Проаналізовано переваги використання PLN у контексті сучасної освіти, зокрема гнучкість доступу до знань, можливість персоналізації освітнього процесу, інтеграцію неформального та формального навчання.