Interdisciplinary approach in pedagogical research: methodological foundations, challenges and prospects.

Abstract

У статті досліджується інтердисциплінарний підхід як методологічна основа сучасних педагогічних досліджень. Актуальність теми зумовлена складністю освітніх явищ, що виникають на перетині когнітивних, соціокультурних, психологічних та технологічних чинників. Традиційні дисциплінарні рамки дедалі менше відповідають викликам цифровізації, глобалізації та інтенсифікації знаннєвих трансформацій в освіті. Інтердисциплінарність розглядається як відповідь на необхідність комплексного аналізу та оновлення наукових підходів у педагогіці. Метою статті є аналіз теоретичних і філософських засад інтердисциплінарності, її відмінності від мульти- та трансдисциплінарності, а також виявлення потенціалу для інтеграції педагогіки з психологією, соціологією, когнітивістикою та інформаційними технологіями. Особливу увагу приділено формуванню дослідницької культури у магістрантів спеціальності «Професійна освіта (цифрові технології)», розвитку їхнього критичного мислення й епістемологічної рефлексії. У статті розкрито методологічні принципи інтердисциплінарного дослідження – відкритість, інтеграція, рефлексивність, емерджентність, контекстуальність і транспарентність. Проаналізовано філософські основи інтердисциплінарного мислення, зокрема постнекласичну раціональність, конструктивізм, системний підхід. Розглянуто типові виклики: епістемологічна несумісність дисциплін, методологічна недостатність підготовки дослідників, інституційні бар’єри та етичні дилеми. Наведено прикладні аспекти використання інтердисциплінарних методів у магістерських дослідженнях здобувачів освіти спеціальності А5.39 «Професійна освіта (цифрові технології)». Стаття також акцентує на потребі формування дослідницької культури молодих дослідників, здатних до міжгалузевої співпраці, критичного мислення та творчої адаптації до нових наукових умов. Робиться висновок, що інтердисциплінарність є не лише інструментом наукового аналізу, а й світоглядною позицією, необхідною для трансформації освітньої реальності в умовах сучасного світу.The article examines the interdisciplinary approach as a methodological basis for modern pedagogical research. The relevance of the topic is due to the complexity of educational phenomena that arise at the intersection of cognitive, sociocultural, psychological and technological factors. Traditional disciplinary frameworks are less and less able to meet the challenges of digitalisation, globalisation and the intensification of knowledge transformations in education. Interdisciplinarity is seen as a response to the need for a comprehensive analysis and updating of scientific approaches in pedagogy. The purpose of the article is to analyse the theoretical and philosophical foundations of interdisciplinarity, its differences from multidisciplinarity and transdisciplinarity, and to identify the potential for integrating pedagogy with psychology, sociology, cognitive science and information technology. Particular attention is paid to the formation of a research culture among master's students majoring in Vocational Education (Digital Technologies), the development of their critical thinking and epistemological reflection. The article reveals the methodological principles of interdisciplinary research – openness, integration, reflexivity, emergence, contextuality and transparency. The philosophical foundations of interdisciplinary thinking are analysed, in particular, post-nonclassical rationality, constructivism, and a systematic approach. Typical challenges are considered: epistemological incompatibility of disciplines, methodological insufficiency of researchers' training, institutional barriers and ethical dilemmas. Applied aspects of the use of interdisciplinary methods in master's research by students of speciality A5.39 "Vocational Education (Digital Technologies)" are presented. The article also emphasises the need to form a research culture of young researchers capable of interdisciplinary cooperation, critical thinking and creative adaptation to new scientific conditions. It is concluded that interdisciplinarity is not only a tool for scientific analysis, but also a worldview position necessary for the transformation of educational reality in the modern world.