Кафедра підприємництва, торгівлі та логістики
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/60
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Стратегії рекрутингу талановитих працівників у контексті управління талантами(Луцьк : Вежа-Друк, 2025-07-26) Ліпич, Любов ГригорівнаВступ. Важливим завданням для підприємства, яке бажає зберегти чи покращити свої конкурентні позиції на ринку, є ефективне управління талановитими працівниками. У статті розглядається проблема рекрутингу талановитих працівників як важливого елементу процесу талант-менеджменту. Мета. Метою статті є ідентифікація стратегій у сфері рекрутації талановитих працівників та аналіз умов їх застосування в контексті концепції управління талантами. Методи. В статті використано методи аналізу й синтезу наукової літератури, систематизації та теоретичного узагальнення. Результати. Встановлено, що талановитим працівником слід вважати людину, яка поєднує вроджені здібності з прагненням до подальшого розвитку, розширення знань і набуття досвіду. Унікальність талановитих працівників є результатом того, що вони є досить рідкісним «товаром», тому їхня пропозиція та доступність обмежені. У цій ситуації компанії змушені шукати все більш ефективні методи залучення та утримання талановитих працівників. Сучасний талановитий працівник мобільний, незалежний, менш скромний, має великий вибір і завдяки цьому сильніший, шукає новий сенс у житті, очікує поваги, особистісного розвитку. Доведено, що рекрутинг це комплекс спільних дій як із пошуку, так і з підбору (добору) персоналу. Дилема вибору між внутрішнім зовнішнім рекрутингом, у відношенні до талановитих працівників, відображається в стратегіях управління талантами. Обґрунтовано, що процес-орієнтована стратегія - це добре налагоджена система, що дозволяє компанії швидко, якісно й ефективно знаходити саме тих людей, які потрібні для реалізації її цілей. Така стратегія допомагає HR-менеджменту стати повноцінним учасником бізнес-механізму. У процесно-орієнтованій стратегії рекрутинг тісно пов’язується із загальною стратегією компанії. Стратегія конфігурації залучення талантів розглядає рекрутинг персоналу як комплексну систему, яку потрібно адаптувати до специфіки бізнесу залежно від бізнес-моделі компанії, організаційної культури, стратегічних цілей, типу компетенцій, ринку праці.Тобто, не існує єдиної «універсальної» моделі залучення талантів - компанія має створити власну конфігурацію з складових важливих для кандидатів на відповідну вакансію. Висновок. Перед зовнішнім рекрутингом компанії мають оцінити внутрішній кадровий потенціал, зіставляючи досвід і прагнення працівників з потребами зовнішнього та внутрішнього середовищаItem type:Наукова стаття, Корпоративна соціальна відповідальність і нові медіа: емпіричне дослідження контенту веб сайтів і порталів підприємств(Луцьк : Вежа-Друк, 2025-04-24) Ліпич, Любов Григорівна; Хілуха, Оксана АнатоліївнаВступ. Встановлено, що корпоративна соціальна відповідальність ґрунтується на припущенні, що підприємства добровільно вживають заходів для покращення життя зацікавлених сторін та чистоти довкілля. Корпоративна соціальна відповідальність є просоціальною діяльністю, усі заходи здійснюються добровільно і орієнтовані на конкретних зацікавлених сторін. Доведено, що Інтернет як інструмент розповсюдження інформації має значну кількісну та якісну перевагу перед традиційними медіа. До його переваг відносяться: необмежене просторове та часове охоплення, доступність інформації, простота та швидкість спілкування, інтерактивність тощо. Мета статті полягає в аналізуванні ролі нових медіа в просуванні ідеї корпоративної соціальної відповідальності шляхом представлення результатів емпіричного дослідження використання веб-сайтів підприємствами. Методи. Інтернет є соціальним середовищем. Це змінює відносини між відправником і одержувачем інформації, який стає рівноправним партнером у публічному діалозі. Інтернет створює можливість індивідуалізації інформації. Результати.. На основі проведених досліджень обґрунтовано, у випадку вебсайтів організацій, які займаються корпоративною соціальною відповідальністю (КСВ), обсяг тексту, присвячений темі КСВ, на більшості сайтів можна вважати середнім або малим; охоплення питань, порушених на вебсайтах підприємств, переважно велике; текст мав інформаційний характер, в окремих випадках - інформаційно проблемний; представлені матеріали відрізнялися високою цілісністю та зрозумілістю; на більшості досліджуваних сайтів представлено місію організації; мова проста та зрозуміла. Аналіз інтернет-порталівпоказав, що кількість тексту, присвяченого корпоративній соціальній відповідальності є великою; поданий контент характеризувався прозорістю та послідовністю; переважали тексти проблемно-інформативного характеру; мова текстів чітка та зрозуміла; опубліковані повідомлення потенційно високоефективні. Портали передбачали двостороннє спілкування. Вони містили бібліотеки та освітні портали, освітні траєкторії. Половина порталів мала англомовну версію. Більшість сторінок містили рекламу. Загальна привабливість порталів вища, ніж у випадку веб-сайтів. Висновки. Зазначено, що можливості, які надає Інтернет, все ще не використовуються повністю. Рівень досліджуваних сайтів був доволі різноманітним. Більшість сайтів мали радше інформаційний, ніж проблемний характер, а обсяг тексту, змістова цінність і їхня привабливість були різними.Item type:Наукова стаття, Вплив інноваційного розвитку на макроекономічні показники України(Київ : Наукові перспективи, 2025-10-23) Рудь, Надія Терентіївна; Кривов’язюк, Ігор Володимирович; Ковальчук, Станіслав СергійовичВ умовах війни питання технологічного оновлення та пошуку нових моделей економічного зростання набуває особливої ваги, адже руйнування промислової та інфраструктурної бази, відтік робочої сили й капіталу суттєво обмежують можливості відновлення традиційними методами. Інноваційні рішення стають інструментом не лише підвищення продуктивності й диверсифікації виробництва, але й адаптації до воєнних ризиків, збереження критичних галузей, розбудови військово-промислового комплексу та зміцнення енергетичної безпеки. Вони прямо впливають на ключові макроекономічні показники – динаміку ВВП, інвестиційну активність, конкурентоспроможність на глобальному ринку тощо та визначають здатність держави не тільки вистояти в умовах війни, а й закласти фундамент для післявоєнної відбудови та інтеграції у світовий економічний простір. В роботі розкрито складові інноваційного розвитку України за 2014-2024 роки. Визначено, що найбільший вплив на інноваційний розвиток України у період військового стану мають результати у сфері знань і технологій, розвиненість бізнесу та людський капітал і наукові дослідження. Воднораз, не варто лишати поза увагою й розвиток таких складових як розвиненість ринку, інфраструктура та інститути, адже ефективність інноваційного розвитку оцінюється через сукупний вплив економічних, науково-технічних, соціальних, екологічних та інших ефектів, сприяючи розвитку багатьох галузей економіки. Встановлено, що у разі створення сприятливого інституційного та фінансового середовища, інновації можуть стати основою сталого економічного розвитку України в довгостроковій перспективі. Зв’язок між інноваційним рівнем (за GII) та економічним розвитком (ВВП на душу населення) України, визначений за даними Міністерства фінансів України та Всесвітньої організації інтелектуальної власності, демонструє слабку кореляцію між цими показниками, що вказує на відмінність траєкторій інноваційного розвитку у країнах із різним рівнем, а його макроекономічні наслідки є значною мірою контекстно зумовленими. З огляду на поточні виклики, пов’язані з війною, обмеженим доступом до капіталу, відтоком людського капіталу та нестачею стратегічного бачення, інноваційний розвиток України потребує цілеспрямованої державної підтримки та скоординованих зусиль усіх зацікавлених сторін у післявоєнний період.Item type:Наукова стаття, Удосконалення логістичної діяльності підприємства: теоретико-методичний та практичний аспекти(Київ, 2025-04-30) Кривов’язюк, Ігор Володимирович; Бурбан, Олександр ВікторовичОсновною метою даного дослідження є подальший розвиток теоретико-методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення логістичної діяльності підприємства. Методологічна основа дослідження розкрита з позиції використання системи методів, що забезпечили досягнення визначеної мети: наукової абстракції та порівняння – для уточнення сутності поняття «логістична діяльність»; аналітичний метод – для здійснення порівняльного аналізу сучасних методичних підходів/методів діагностики логістичної діяльності підприємства в контексті врахування тенденцій цифрової трансформації бізнесу; метод критичного аналізу – при вивченні доцільності застосування зарубіжного досвіду та вітчизняної практики удосконалення логістичної діяльності; узагальнення та систематизації – при формулюванні практичних рішень щодо удосконалення логістичних процесів підприємств з позицій оптимізації виробничої, збутової, транспортної, складської та логістики постачання. В статті поглиблено теоретичні, методичні та практичні аспекти покращення логістичної діяльності підприємства. Визначення логістичної діяльності в якості особливого її виду, що пов’язаний з комплексним управлінням матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками та спрямований на оптимізацію використання ресурсів, мінімізацію витрат і забезпечення її ефективності відповідно до встановлених цілей підприємства. Для підвищення ефективності логістичної діяльності необхідно своєчасно виявляти проблеми, які призводять до її зниження, виявленню яких сприяє здійснення діагностики логістичної діяльності. В роботі визначено, що найбільшого поширення в сучасних умовах набули такі методи й моделі діагностики як кібернетичне та економіко-математичне моделювання, SCOR, Lean-методи, BSC, комбінування яких дозволить забезпечити отримання об’єктивних результатів та прийняття на їх основі ефективних рішень з покращення логістичної діяльності. Узагальнення досвіду зарубіжних і вітчизняних компаній дозволить впроваджувати передові методики управління ланцюгами постачання, підвищувати ефективність роботи через інтеграцію сучасних інформаційних систем, розширювати партнерські зв’язки та оптимізувати логістичні витрати, що особливо важливо в умовах військового стану. Перспективи подальших досліджень слід спрямувати на пошук шляхів оптимізації логістичних рішень підприємств.Item type:Наукова стаття, Інвестиційні стимули зростання ринку інжинірингових послуг(Тернопіль, 2025-08-03) Кривов’язюк, Ігор ВолодимировичУ статті розглянуто інвестиційні стимули зростання ринку інжинірингових послуг. Охарактеризовано особливості інжинірингу як специфічного різновиду виробничо-економічної діяльності. Обґрунтовано принципи, на яких базується сучасна діяльність у сфері інжинірингу. Здійснено сегментний аналіз ринку інженерних послуг та визначено, що у глобальному контексті інжинірингові послуги охоплюють широкий спектр галузей. Обґрунтовано інвестиційні стимули зростання ринку інжинірингових послуг. Визначено, що інвестиційна активність є ключовим фактором розширення спектру інжинірингових рішень, підвищення їхньої якості та доступності для бізнесу та державного сектору. Проаналізовано проблеми та пріоритетні напрями розвитку ринку інжинірингових послуг в Україні. Обґрунтовано, що інтелектуалізація діяльності інжинірингових підприємств в умовах цифрової трансформації має бути націлена не лише на інтеграцію інноваційних рішень у бізнес-процеси та впровадження новітніх цифрових технологій, а й передбачати комплексний розвиток інтелектуального капіталу.Item type:Наукова стаття, Організаційна культура як чинник розвитку підприємств креативного сектору(Винники : ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, 2025-07-29) Ліпич, Любов Григорівна; Хілуха, Оксана АнатоліївнаКреативний сектор є одним із найбільш динамічних таперспективних напрямів сучасної економіки, що формує нові робочі місця,інновації та культурну ідентичність. Водночас організаційна культура в цихпідприємствах виступає ключовим чинником, який визначає їх здатністьадаптуватися до змін та підтримувати креативність. Метою дослідженняє визначення ролі та особливостей організаційної культури підприємствкреативного сектору, а також оцінка її впливу на розвиток і конкурентоспроможність цих підприємств. Для досягнення поставленоїмети використано комплексний аналіз наукової літератури, законодавчихактів, а також системний підхід до вивчення складових організаційноїкультури в контексті специфіки креативного сектору. У результатідослідження встановлено, що організаційна культура підприємствкреативного сектору є ключовим фактором, що формує їхнюконкурентоспроможність, інноваційну здатність і стійкість у динамічномузовнішньому середовищі. Проаналізовано еволюцію поняття «креативнііндустрії» та окреслено специфіку діяльності підприємств, що функціонуютьу межах цього сектору. Визначено, що ці підприємства вирізняються високоюзалежністю від інтелектуального капіталу, креативного мислення таздатності до міждисциплінарної взаємодії. Досліджено чотири ключовінапрями впливу підприємств креативного сектору: економічний ефект;ефект переливання (трансфер знань між секторами); інноваційний ефект;соціально-культурний ефект. Виявлено, що для реалізації кожного з цихефектів необхідна наявність специфічної організаційної культури, заснованоїна відкритості, співпраці, динамізмі та орієнтації на творчість. У межаханалізу різних наукових підходів (феноменологічного, прагматичного,концептуального) деталізовано сутність організаційної культури та її роль уформуванні унікального середовища на підприємствах креативного сектору.У результаті систематизації літературних джерел і практичних підходівбуло сформульовано характеристику організаційної культури, властивоїпідприємствам креативного сектору.. Доведено, що підприємства, якіформують і підтримують таку культуру, мають більшу здатність досамовідтворення в умовах нестабільного ринку, залучення інновацій таефективного партнерства з різними секторами економіки. Результатидослідження можуть бути використані для вдосконалення управлінськихпрактик і підтримки креативного підприємництва.Item type:Наукова стаття, Сталий розвиток у підприємництві: типологія компаній та напрями інтеграції принципів сталості(Львів, 2025-10-12) Ліпич, Любов Григорівна; Хілуха, Оксана АнатоліївнаМетою статті є дослідження ролі підприємництва в забезпеченні сталого розвитку та узагальнення основних напрямів наукових пошуків у сфері сталого підприємництва. Концепція сталого розвитку виступає провідною парадигмою соціально-економічного та екологічного поступу як на макро-, так і на мікрорівні. Вона спрямована на гармонізацію інтересів сучасного й майбутніх поколінь, приватного та державного секторів, однак її реалізація супроводжується складністю у формуванні ефективних практичних рекомендацій і рішень як на національному, так і міжнародному рівнях. Визначено, що стале підприємництво становить унікальний підхід, який інтегрує створення економічної, соціальної й екологічної цінності, акцентуючи увагу на підвищенні добробуту наступних поколінь. Це означає, що потрібні нові підприємницькі комбінації та бізнес-моделі, здатні сприяти формуванню покоління підприємців, які ефективніше та прибутковіше використовують природні ресурси. Ідентифіковано ключові характеристики сталого підприємництва, серед яких: поєднання екологічних і соціальних аспектів, економічна вигідність, інноваційність, довгострокова спрямованість і створення стійкої цінності. Показано, що матриця сприйняття сталості (sustainability adoption matrix), побудована за двома критеріями — мотивацією та рівнем ресурсного забезпечення (commitment of resources), дає змогу визначити чотири типи підприємств, які реалізують принципи сталого підприємництва: каталізатори (відзначаються високою мотивацією та значним залученням ресурсів), експериментатори (мають сильну мотивацію, але обмежені ресурси), виконавці або пристосуванці (характеризуються низькою мотивацією та середнім рівнем ресурсів), пасивні або дрейфуючі компанії (володіють незначними ресурсами та низьким рівнем зацікавленості у сталому розвитку). Аргументовано, що підприємства, які прагнуть до сталого розвитку, повинні інтегрувати його принципи у свої стратегічні та операційні процеси. Як приклад, наведено структуру розвитку сталого підприємництва компанії AkzoNobel - провідного світового виробника фарб, покриттів та спеціальних хімікатів.Item type:Наукова стаття, Концепція ощадливого виробництва як стратегічний інструмент післявоєнного відновлення українських підприємств(Луцьк : Вежа-Друк, 2025) Ліпич, Любов Григорівна; Хілуха, Оксана АнатоліївнаВступ. У сучасних умовах, коли українські підприємства стикаються з наслідками війни, руйнуванням інфраструктури, логістичними ускладненнями, нестачею кваліфікованої робочої сили та фінансових ресурсів, концепція ощадливого виробництва набуває особливої актуальності. Її впровадження дозволяє не лише оптимізувати витрати, а й підвищити ефективність функціонування підприємств у складних і нестабільних умовах. Мета. Представити основні засади концепції ощадливого виробництва, що сприяють ефективному відновленню, поточній діяльності та прийняттю оптимальних управлінських рішень українськими підприємствами в умовах війни. Методи. В статті використано методи аналізу й синтезу наукової літератури, систематизації та теоретичного узагальнення. Результати. Встановлено, що головною метою Lean Manufacturing є розробка стабільних виробничих процесів, які забезпечують найвищу якість готової продукції при мінімальних витратах за мінімальний час. Ремоделювання існуючої системи управління вирішує такі бізнес-завдання: усунення лишніх витрат, формування нової організаційної культури та залученості працівників, орієнтація на потреби клієнтів, виробництво того, що необхідно, у кількостях, які потрібні на даний час. Доведено, що головне джерело втрат - перевиробництво, яке призводить до втрати часу, надлишку запасів, зайвих рухів і переміщень. Запропоновано інструменти, використовуючи які українські підприємства в умовах війни можуть зменшити або повністю усунути вузькі місця в виробничих та управлінських процесах. Обґрунтовано, що принципи ощадливого виробництва сприяють формуванню культури постійного вдосконалення, залученню персоналу до процесів оптимізації, підвищенню мотивації працівників і зміцненню внутрішньої організаційної дисципліни. Висновок. Інструменти ощадливого виробництва впроваджуються майже у всіх сферах економічної діяльності. Філософія ощадливого виробництва прийнятна для всіх типів виробничих систем (одиничних, серійних, масових), незалежно від технологічної складності даної галузі. Постійне вдосконалення можна застосовувати до будь-якого бізнесу, але слід пам'ятати, що не існує єдиного ефективного методу досягнення високої ефективності. Підхід має бути адаптований до кожної компанії.Item type:Наукова стаття, Бізнес-діагностика як інструмент пошуку проблем і визначення напрямів стратегічного розвитку компаній(Одеса : Гельветика, 2025-06-30) Кривов’язюк, Ігор ВолодимировичВ статті розкрито роль бізнес-діагностики як сучасного інструменту пошуку проблем і визначення напрямів стратегічного розвитку компаній. Узагальнено підходи сучасних науковців до визначення сутності поняття “бізнес-діагностика” з подальшим формуванням власного трактування. Здійснено порівняльний аналіз традиційних і сучасних моделей бізнес-діагностики, що демонструє важливість побудови універсальних діагностичних систем, здатних не лише виявляти проблеми, а й трансформувати управлінське мислення на рівні стратегічного розвитку компаній. Розкрито взаємозв’язок бізнес-діагностики, її результатів і стратегічного розвитку компанії. За результатами досліджень шляхом логіко-структурного аналізу запропоновано напрями стратегічного розвитку компаній як особливу архітектурну платформу для формування варіативних сценаріїв розвитку, в межах яких можлива адаптивна перебудова бізнес-моделі компанії: через інновації, реструктуризацію, цифрову трансформацію, диверсифікацію або концентрацію.Item type:Наукова стаття, Методологія оцінки впливу ікт-інтеграції на продуктивність та ефективність промислових підприємств України(Вінниця : Європейська наукова платформа, 2025-11-14) Кривов’язюк, Ігор Володимирович; Рудь, Надія ТерентіївнаУ статті поглиблено теоретико-методологічні засади оцінювання впливу інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на продуктивність та ефективність діяльності промислових підприємств України. Визначено сутність ІКТ-інтеграції в контексті цифрової трансформації промисловості, узагальнено підходи до її вимірювання. Запропоновано концептуальну модель оцінки результативності цифрових змін. Обґрунтовано систему показників, що дає змогу кількісно визначити вплив цифрових технологій на економічні результати підприємств.