Кафедра медіа, іміджу та комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/3443
Переглянути
25 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Динаміка іменника села Борисковичі 1824–2023 рр.(2024) Садова, Лариса ОлександрівнаУ статті проаналізовано іменник новонароджених у селі Борисковичі за матеріалами церковних документів ХІХ–ХХ століття. У статті виокремлено лінгвальні особливості формування іменника, встановлено ступінь впливу на нього позамовних чинників. Сільський іменник відображає регіональні особливості, зумовлені історичними, релігійними, культурними особливостями регіону.Item type:Наукова стаття, Специфіка сільського іменника католиків Горохівщини ХІХ століття(2024) Садова, Лариса ОлександрівнаУ статті проаналізовано іменник осіб католицького віросповідання з території Горохівщини 1827–1847 рр. за матеріалами церковних документів. У статті виокремлено лінгвальні особливості формування іменника, встановлено ступінь впливу на нього позамовних чинників. Сільський іменник ХІХ століття відображає регіональні особливості, зумовлені історичними, релігійними, культурними особливостями регіону.Item type:Наукова стаття, THE LANGUAGE OF INCLUSION IN THE MODERN MEDIA SPACE: CHALLENGES AND PROSPECTS(2025) Sadova, Larysa; Mialkovska, LiudmylaThe article analyses the image of inclusion in the contemporary Volyn media, traces how the media shape the attitude of society to the phenomenon of inclusion. Attention is focused on the problem of ethics of inclusion in the media, on the responsibility of journalists for the formation of a tolerant society. It is established that the media space has a significant impact on social integration. The key trends in the representation of people with disabilities in the Volyn media are considered. Positive practices, challenges and manipulative strategies that influence the formation of inclusive discourse are analysed. Special attention is paid to the impact of public initiatives on changing media content and developing a more tolerant information environment.Item type:Наукова стаття, Жанрова типологія художньо-публіцистичних жанрів у сучасному медіапросторі(2025) Садова, Лариса ОлександрівнаУ статті здійснено комплексний аналіз жанрової типології художньо-публіцистичних текстів у контексті сучасного українського медіапростору. Розглянуто специфіку поєднання художнього й публіцистичного начал у медійному дискурсі, що виявляється у використанні засобів образності, емоційно-оцінної лексики та індивідуального стилю автора для розкриття суспільно значущих тем. Автор наголошує на тому, що художньо-публіцистичні жанри (есе, нарис, фейлетон, памфлет, художній репортаж, рецензія, літературно-критична стаття) нині зазнають жанрових трансформацій, зумовлених розвитком цифрових технологій, мультимедійних форматів і змін у сприйнятті інформації аудиторією. У дослідженні визначено основні критерії типологізації художньо-публіцистичних текстів — тематико-проблемний, функціонально-стильовий та структурно-композиційний. Підкреслено, що жанрова система не є сталою, а має відкритий характер, реагуючи на нові форми комунікації: блоги, авторські колонки, сторітелінгові формати, подкасти. Окрему увагу приділено ролі авторського «я» як центру естетичної й етичної координації твору, що зумовлює довіру читача та формує ціннісні орієнтири суспільства. Зроблено висновок, що художньо-публіцистичні тексти зберігають свій потенціал як форма суспільного діалогу, сприяючи розвитку критичного мислення та естетизації журналістського слова. Водночас їхня жанрова типологія сьогодні розширюється, інтегруючи традиційні й новітні медійні практики, що актуалізує потребу подальших наукових досліджень у цьому напрямі.Item type:Наукова стаття, Жанрові особливості репортажу в сучасних друкованих ЗМІ (на прикладі видання «Локальна історія»). Обрії друкарства(2024) Садова, Лариса Олександрівна; Мялковська, Людмила МиколаївнаУ роботі проаналізовано специфічні особливості жанру репортажу в сучасних ЗМІ. У дослідженні виокремлено основні види та тематичні групи репортажів видання, окреслено їх проблематику, жанрові особливості. Вивчення специфіки жанру репортажу в сучасних друкованих періодичних виданнях належить до актуальних досліджень, оскільки воно дає змогу визначити специфічні особливості цього жанру, окреслити перспективи його розвитку в українських ЗМІ. У статті аналізується жанр репортажу як одна з ключових форм журналістського контенту в друкованих засобах масової інформації. Розглянуто історичний розвиток репортажу, його особливості та роль у сучасному медіа-просторі. Особлива увага приділяється функціям жанру: інформаційній, пізнавальній, комунікативній та естетичній. Визначено, що репортаж поєднує елементи фактології, емоційної насиченості та суб’єктивного погляду журналіста, що дозволяє читачу стати безпосереднім «свідком» подій. Проаналізовано основні структурні складові репортажу, а також способи використання стилістичних засобів для підвищення емоційного впливу на аудиторію. Акцент зроблено на значенні особистого досвіду журналіста, його здатності спостерігати та передавати атмосферу подій. У статті розглядаються сучасні виклики, з якими стикається репортаж у друкованих ЗМІ, зокрема конкуренція з цифровими медіа, скорочення уваги аудиторії та економічні обмеження редакцій. Автор підкреслює, що попри ці труднощі, репортаж залишається важливим інструментом для формування суспільної думки, підтримки довіри до медіа та створення якісного журналістського контенту.Item type:Наукова стаття, Жанрові трансформації локальних медіа: тенденції та чинники розвитку(2025) Садова, Лариса ОлександрівнаУ статті проаналізовано еволюцію жанрових форм у локальних медіа крізь призму трансформаційних процесів, що відбуваються в сучасному інформаційному просторі. Розглянуто вплив цифровізації, зміни аудиторних запитів, конвергенції медіаплатформ та соціальних мереж на структуру й функціонування жанрової системи. Виокремлено основні тенденції розвитку локальної журналістики: поєднання традиційних та нових жанрів, інтерактивність, мультимедійність і персоналізація контенту. Окрему увагу приділено тому, як локальні видання адаптуються до нових форматів подачі інформації: від класичних друкованих текстів до мультимедійних матеріалів, які включають фото, відео, інфографіку та інтерактивні елементи. Простежено процес інтеграції жанрових форм між традиційними та онлайн-платформами, що посилює динаміку розвитку локальних ЗМІ. Проаналізовано чинники, що зумовлюють жанрові трансформації, серед яких – технологічні інновації, нові комунікативні практики аудиторії та соціокультурні особливості регіональних спільнот. Наголошено на ролі локальних медіа як важливого інструмента збереження регіональної ідентичності та формування соціального капіталу на місцевому рівні. Особливе місце відведено проблемі збереження довіри аудиторії, адже жанрові зміни безпосередньо впливають на рівень сприйняття контенту й готовність громадськості взаємодіяти з локальними медіа. Підкреслюється, що стійкість локальної журналістики залежить від балансу між традиціями та інноваціями, між універсалізацією форм і збереженням специфіки регіонального контенту. Зроблено висновок про те, що жанрова гнучкість і здатність до інновацій є ключовими умовами конкурентоспроможності локальних медіа. Саме завдяки адаптації до викликів цифрової доби локальна журналістика здатна не лише виживати, а й розвиватися, залишаючись значущим елементом суспільного дискурсу.Item type:Наукова стаття, Специфіка аналітичних жанрів у сучасних друкованих медіа(2025) Садова, Лариса ОлександрівнаУ роботі проаналізовано специфічні особливості аналітичних жанрів в сучасних медіа. У дослідженні виокремлено основні види та тематичні групи репортажів та інтерв’ю видання, окреслено їх проблематику, жанрові особливості. Вивчення специфіки аналітичних жанрів в сучасних друкованих періодичних виданнях належить до актуальних досліджень, оскільки воно дає змогу визначити специфічні особливості цього жанру, окреслити перспективи його розвитку в українських ЗМІ. У статті аналізуються жанри репортажу та інтерв’ю як ключові форми журналістського контенту в друкованих засобах масової інформації. Розглянуто особливості та роль цих жанрів у сучасному медіапросторі. Особлива увага приділяється функціям жанрів: інформаційній, пізнавальній, комунікативній та естетичній. Визначено, що репортаж поєднує елементи фактології, емоційної насиченості та суб’єктивного погляду журналіста, що дозволяє читачу стати безпосереднім «свідком» подій. Проаналізовано основні структурні складові репортажу, а також способи використання стилістичних засобів для підвищення емоційного впливу на аудиторію. Акцент зроблено на значенні особистого досвіду журналіста, його здатності спостерігати та передавати атмосферу подій. У статті розглядаються сучасні виклики, з якими стикаються аналітичні жанри у друкованих ЗМІ, зокрема конкуренція з цифровими медіа, скорочення уваги аудиторії та економічні обмеження редакцій. Автор підкреслює, що попри ці труднощі, аналітичні жанри журналістики залишаються важливим інструментом для формування суспільної думки, підтримки довіри до медіа та створення якісного журналістського контенту.Item type:Наукова стаття, Сімейно-родові іменування, похідні від імен та прізвищ першоносіїв (на основі вибраних антропонімів сіл Антонівка та Борисковичі початку та середини ХХ століття)(2020) Садова, Лариса ОлександрівнаHe article analyzes the problem of the origin and prescription of family names, the duration of their functioning in rural anthroponomics (on the basis of the informal anthroponomy of the south of the Volyn region). The semantics of bases and word-formation structure of the last names in the south of Volyn region have been analyzed. Onim vocabulary represented in bases of the last names has been determined; various after structure variants of the names, toponymic and appellative nominations of a person giving reasons for the last names, have been considered. The productivity of the names in creation of the last names has been defined; names characterized by the most activity in the process of creation of the last names have been stated. The semantics of bases and word-formation structure of the modern last names in the south of Volyn region reflect common Ukrainian tendencies of anthroponomical system, and also regional features of anthroponomy, predefined by the specific of the development of dialects, interlingual links, history, culture, way of life of the region.Item type:Наукова стаття, Leading the digital frontier: Harnessing artificial intelligence for transformative specialist training in higher education(2025) Nykoliuk, Tamara; Tykha, Larysa; Zabiiaka, Iryna; Sadova, Larysa; Pylypiuk, Larysa; Kotenko, ViktoriiaThe relevance of studying advanced technologies and using artificial intelligence in training specialists is primarily due to the rapid development of digital technologies, which significantly transform the educational process, increasing its flexibility, individualisation and efficiency. The study investigates the dynamics of the use of AI technologies in education and identifies the extent to which digital technologies influence the development of digital skills and literacy, which is important for ensuring the competitiveness of graduates in the modern economy. This study examines the factors that determine the success of using advanced educational technologies and AI in training specialists and assesses their impact on the quality of the educational environment. The main methods for qualitative analysis of the research components include synthesis of literature sources, case analysis, systematisation, and generalisation. During the quantitative research, a survey was conducted to collect data, and the available statistical information was analysed based on the calculation of the χi-square criterion. The analysis was based on data collection through a survey of 297 individuals pursuing a degree in Ukraine. The independent variables of the analysis were the educational degree being pursued by the respondents and the level of digital skills. In contrast, the dependent variables included the frequency of using AI-based educational platforms, the purpose of using AI in education, the level of satisfaction with the quantity and quality of available AI platforms for education, and the readiness to implement new educational technologies. The results of the study confirm that the frequency of access to AI-based platforms for learning by participants of the educational process, the purpose of using such technologies and satisfaction with their quality affect the process of integrating advanced educational technologies and artificial intelligence into higher education institutions. The study demonstrates the need for a systematic approach to introducing educational technologies in the training of specialists to ensure a qualitative transformation of the modern educational system.Item type:Наукова стаття, Літні календарні свята населення Західного Полісся та західної частини Волині в народній прозі(2025) Шкляєва, Наталія Володимирівна; Николюк, Тамара ВолодимирівнаУ статті досліджено літні календарні свята населення Західного Полісся та Західної частини Волині в народній прозі. Проаналізовано синтез християнських та дохристиянських елементів у святкуванні Трійці, Спасівських свят (Медового, Яблучного Cпаса). Особливу увагу приділено регіональній специфіці обрядовості, зокрема використанню рос- линної символіки, плетінню вінків, освяченню плодів та меду. На основі польових матеріалів, етнографічних джерел і сучасних публікацій простежено трансформацію свят у контексті релігійного відродження. Зібрано перекази про святкування Трійці, Маковія, Спаса. Виявлено, що в народних оповіданнях, записаних на території Західного Полісся та захід- ної частини Волині, описано багато різних способів прикрашати хати і подвір’я квітами й травами та про традиції готуватись до свята. Як видно з переказів, населення Західного Полісся та західної частини Волині надає велике значення ритуальним дійствам під час літньо-календарних свят: приготуванні ритуальних страв, згадування померлих родичів, відвідування храму. У текстах західнополіських оповідань переплелись уявлення християнські та дохристиян- ські, адже саме на Трійцю освячували будівлі, щоб охоронити їх від русалок. З’ясовано, що літні свята пов’язували ще й із урожайною символікою, адже фіксовано звичай освячуваnи в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники, мак, моркву, цибулю, материнку, лікарське зілля, зокрема васильки і чорнобривці. Із багатьох прозових текстів можна зробити висновок, що полішуки наділяли цілющими властивостями квіти, мед, воду і мак після освячення, а до складу маковійських букетів вхо- дили різні квіти: рослини з цілющими властивостями, трави, злаки, культурні рослини із саду й городу. Визначено, що свята в українській традиції є багатовимірним феноменом, що поєднує християнське вшанування мучеників, аграрну символіку літа, магічні практики захисту та етнографічну обрядовість. Його вивчення дозволяє не лише реконструювати обрядову систему українців, а й осмислити глибинні зв’язки між релігією, природою та культурною пам’яттю народу
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »