Кафедра соціогуманітарних технологій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/83
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Повоєнні соціальні виклики в українському суспільстві на сучасному етапі(ВНУ ім. Лесі Українки, 2022) Жук, Оксана Миколаївна; Сільвестрова, Оксана Юріївна; Гапончук, Олена МиколаївнаВ умовах повномасштабної війни росії в Україні різко зросли соціальні ризики (політичні, економічні, демографічні та ін.), поставивши нові виклики вітчизняній системі соціального захисту та соціального забезпечення. Соціальні наслідки війни та повоєнного періоду можуть бути як короткостроковими (демографічні, в т.ч. й руйнування усталених сімейних структур), та і довгостроковими. Останніх є переважна більшість, в т.ч. питання повноцінного повернення військових до цивільного життя, питання реабілітації військового та цивільного населення; проблема погіршення стану здоров’я та інвалідності військових і цивільного населення; вимушене переселення цивільного населення з зони бойових дій та окупації, а також міграція за кордон; економічна, політична, соціальна дестабілізація суспільства тощо. Відповідно, постає потреба детального вивчення та аналізу різноманітних соціальних викликів, ризиків, пов’язаних із ними, а також розробка програми мінімізації та усунення негативних наслідків. Система соціального захисту є одним із ключових механізмів у подоланні негативних наслідків війни та відновлення добробуту громадян. Адже під соціальним захистом розуміється не лише надання фінансової допомоги потребуючим категоріям, а й забезпечення добробуту, безпеки та свободи усіх членів суспільства. Оскільки головним завданням системи соціального захисту є запобігання виникненню складних життєвих обставин особи, сім’ї, їх своєчасне виявлення та подолання, то надзвичайно важливою є роль соціальної держави (зокрема, фінансові та юридичні механізми) для соціального забезпечення, тобто забезпечення соціальних гарантій, соціальних допомог (матеріальних виплат), та надання соціальних послуг. Не менш важливу роль грають громади, соціальні групи та сім’я. Тому значна увага приділяється питанню соціальної солідарності суспільства. У статті визначено ряд важливих напрямів роботи системи соціального захисту задля подолання або мінімізації повоєнних соціальних викликів. Звернено увагу, що практично всі вони співпадають із «Великими викликами соціальній роботі».Item type:Наукова стаття, Організаційно-правові засади контролю в соціальному забезпеченні в Україні на сучасному етапі(Луцьк: ЛНТУ, 2021) Жук, Оксана МиколаївнаВажливим аспектом функціонування системи соціального захисту та забезпечення в Україні сьогодні є організація державного нагляду та контролю. Стаття присвячена аналізу організаційно-правового регулювання контролю в системі соціального захисту в Україні на сучасному етапі, за умов реалізації Міністерством соціальної політики з 2017 року проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» за сприяння Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у цій сфері затверджено Концепцією реалізації державної політики щодо соціального захисту та захисту прав дітей, прийнятою Кабінетом Міністрів України у 2020 році. У статті визначено поняття, види та завдання державного контролю у сфері соціального захисту. Описано суб'єкти та об'єкти контролю у сфері соціального захисту та соціального забезпечення та їхні функції. Основними органами контролю у сфері соціального захисту є Міністерство соціальної політики, Національний центр соціальних служб та Департамент Національних соціальних служб у кожній області. Визначено основні принципи державного контролю: адресність, ефективність та законність. Встановлено, що основними інструментами моніторингу та забезпечення належного функціонування системи соціального захисту є: моніторинг, контроль (нагляд), перевірка, аудит, моніторинг, оцінка якості та ефективності надання соціальних послуг. Визначено основні види контролю: дотримання вимог законодавства при наданні соціальної підтримки (виплати з державного бюджету, соціальні послуги); використання коштів державного бюджету, виділених на соціальну підтримку; дотримання прав дітей, моніторинг виплати соціальних виплат, а також моніторинг надання соціальних послуг; за термінами – профілактичний, поточний та ретроспективний. Представлено основні нормативні документи, що регламентують контроль за якістю соціальних послуг, а також цільове спрямування державних виплат та ефективність використання бюджетних коштів. Встановлено, що одним із основних завдань ефективного здійснення державного контролю у сфері соціального забезпечення буде створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери з метою забезпечення максимальної інтеграції з державними реєстрами та базами даних. Зроблено висновок, що моніторинг та оцінка якості соціальних послуг, державний контроль за нарахуванням та виплатою соціальних виплат є одним із ключових напрямків удосконалення системи соціального захисту в Україні на сучасному етапіItem type:Наукова стаття, Управління соціальною безпекою та трудовими ресурсами(Львів, 2025) Жук, Оксана МиколаївнаАктуальність дослідження зумовлена необхідністю вдосконалення стану системи управління соціальною сферою для розв’язання наявних проблем, зокрема захисту основних інтересів населення України. Метою статті було дослідження управління соціальною безпекою та трудовими відносинами в Україні з урахуванням викликів воєнного стану, наслідків децентралізації влади. Для досягнення поставленої мети використано методи аналізу та систематизації наукових публікацій, що стосуються проблематики соціальної безпеки та трудових ресурсів, стратегічних, нормативно-правових актів у сфері соціального захисту, а також статистичний аналіз видатків на управління соціальною безпекою. Результати дослідження свідчать про законодавчі, інституційні, фінансові зміни в управлінні соціальною безпекою та трудовими ресурсами в Україні, спричинені як законодавчими нововведеннями, так і організаційноінституційними трансформаціями та наслідками децентралізації влади. Оновлення нормативно-правового регулювання спрямоване на розв’язання основних соціальних проблем громадян, посилення захисту їхніх прав та інтересів у різних сферах, підвищення рівня доступності соціальних послуг. Організаційноінституційні зміни пов’язані з закріпленням соціальних функцій у сфері соціального захисту населення за місцевими органами влади та місцевим самоврядуванням, а також із централізацією соціальних виплат, які здійснюються Міністерством соціальної політики України. Після 2020 року окремі види соціальної допомоги населенню почали фінансуватися з державного бюджету, тоді як місцеві бюджети стали інструментом фінансування певних видів пільг, соціальних та реабілітаційних послуг для вразливих верств населення. Унаслідок такого перерозподілу функцій управління фінансування соціальної сфери за рахунок державного бюджету зросли, а фінансування з місцевих бюджетів скоротилося. В умовах воєнного стану окремі види програм у сфері соціального захисту та забезпечення не були профінансовані, а пріоритети соціального захисту змінилися, зосередившись на потребах військовослужбовців, ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб. У висновках підкреслено важливість удосконалення управління та моніторингу рівня соціальної безпеки населення. Майбутні дослідження варто присвятити аналізу моделей фінансування соціальної сфери в Україні на місцевому, регіональному, національному рівні для виявлення потенціалу економії коштів державного бюджету та їхнього спрямування на більш пріоритетні потреби вразливих верств населення. The relevance of the study is due to the need to improve the state of the social sphere management system to solve existing problems, in particular, to protect the basic interests of the population of Ukraine. The purpose of the study was to identify the main changes in the management of social security and labor relations in Ukraine, taking into account the challenges of martial law and the consequences of decentralization of power. To achieve this goal, methods of analysis and systematization of scientific publications related to the issues of social security and labor resources, regulatory legal acts in the field of social protection, as well as statistical analysis of expenditures on social security management were used. The results of the study indicate legislative, institutional, and financial changes in the management of social security and labor resources in Ukraine, caused by both legislative innovations and organizational and institutional transformations and the consequences of decentralization of power. The update of regulatory and legal regulation is aimed at solving the main social problems of citizens, strengthening the protection of their rights and interests in various areas, and increasing the level of accessibility of social services. Organizational and institutional changes are associated with the consolidation of social functions in the field of social protection of the population by local authorities and local self-government, as well as with the centralization of social payments implemented by the Ministry of Social Policy of Ukraine. After 2020, certain types of social assistance to the population began to be financed from the state budget, while local budgets became a tool for financing certain types of benefits, social and rehabilitation services for vulnerable groups of the population. As a result of this redistribution of management functions, financing of the social sphere from the state budget increased, and financing from local budgets decreased. Under martial law, certain types of programs in the field of social protection and security were not financed, and the priorities of social protection changed, focusing on the needs of military personnel, war veterans and internally displaced persons. The conclusions emphasize the importance of improving the management and monitoring of the level of social security of the population. Future research should be devoted to analyzing models of financing the social sphere in Ukraine at the local, regional, and national levels to identify the potential for saving state budget funds and directing them to more priority needs of vulnerable segments of the population.