Кафедра соціогуманітарних технологій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/83
Переглянути
38 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Етичні та соціальні стандарти роботи центрів пробації для неповнолітніх: вітчизняний та зарубіжний досвід(Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2026) Сушик, Ірина ВікторівнаУ статті проведено комплексний аналіз етичних та соціальних засад функціонування системи пробації для неповнолітніх із особливим акцентом на взаємодії з місцевими громадами. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю гуманізації правосуддя та переходу від каральної моделі до відновної, де громада стає активним суб’єктом перевиховання дитини. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних засад етико-соціального супроводу неповнолітніх у системі пробації шляхом вивчення зарубіжного досвіду та можливості його застосування в Україні. Методологія дослідження ґрунтується на порівняльно-правовому методі, що дозволив зіставити досвід України з практиками країн ЄС, США та Канади, де громади мають широкі повноваження у сфері пробації. Системний підхід використано для аналізу співпраці центрів пробації з органами місцевого самоврядування, волонтерськими організаціями та освітніми закладами. Аксіологічний метод допоміг розкрити етичне підґрунтя взаємодії, що базується на принципах інклюзії та колективної відповідальності за майбутнє дитини. Наукова новизна полягає у доведенні того, що соціальний стандарт пробації є неможливим без «громадського компонента». Обґрунтовано концепцію етичного партнерства між державою та громадою, де остання виступає не лише середовищем контролю, а й джерелом підтримки. Виокремлено специфіку залучення волонтерів громади до менторства та програм наставництва, що є інноваційним кроком для вітчизняної правової системи. Доведено, що ефективна ресоціалізація підлітків становить цілісну систему правових та виховних заходів та взаємодії багатьох інституцій: підрозділів ювенальної превенції Національної поліції, центрів ювенальної пробації, залученості місцевих громад, освітніх закладів та сім’ї. Зарубіжний досвід свідчить, що децентралізація соціальних послуг та активна участь громади знижують рівень рецидивів. Для України критично важливим є створення механізмів фінансування спільних з громадами проектів (соціальні майстерні, спортивні секції) та законодавче закріплення статусу «громади, дружньої до дітей, що перебувають у конфлікті з законом». Етичні стандарти мають зобов’язувати громаду до недискримінаційного ставлення, створюючи простір для повноцінного повернення підлітка до нормального життя.Item type:Наукова стаття, Інституційна трансформація центральних органів виконавчої влади у соціальній сфері в умовах сучасних викликів(Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2026-05) Малиновський, Валентин ЯрославовичМета роботи – дослідити інституційну трансформацію системи центральних органів виконавчої влади (далі – ЦОВВ) у соціальній сфері України в умовах воєнного стану, децентралізації та реформи державного управління, а також оцінити її вплив на розмежування функцій формування та реалізації соціальної політики – ключового чинника ефективності соціального управління та адміністрування.Методологія ґрунтується на системному та інституційному підходах із застосуванням структурно-функціонального аналізу, нормативно-правового аналізу та елементів порівняння організаційних моделей. Досліджено зміни у діяльності Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України (далі Мінсоцполітики), а також ЦОВВ, діяльність яких воно спрямовує та координує, зокрема Пенсійного фонду України, Національної соціальної сервісної служби України, Державної служби України у справах дітей.Наукова новизна полягає в комплексному аналізі трансформації інституційної архітектури ЦОВВ у соціальній сфері в нових суспільно-політичних умовах, обґрунтуванні логіки функціонального перерозподілу повноважень та уточненні проблем координації між суб’єктами соціального управління та адміністрування.Висновки. Проведені трансформації сприяли організаційному розмежуванню функцій з формування та реалізації державної соціальної політики шляхом передачі невластивих Мінсоцполітики повноважень до існуючих або новостворених ЦОВВ у соціальній сфері. Водночас залишаються невирішеними окремі проблеми, зокрема недостатня міжвідомча координація, дублювання функцій, незавершеність організаційної моделі ЦОВВ на регіональному та субрегіональному рівнях, а також неузгодженість взаємодії територіальних органів з органами місцевого самоврядування.Item type:Наукова стаття, Позасистемна публічна служба в Україні: причини і наслідки(Переяслав: Університет Григорія Сковороди, 2026-04) Малиновський, Валентин ЯрославовичСтаття присвячена аналізу процесів фрагментарності та деінституціоналізації державної служби в Україні, наслідком чого є формування позасистемних правових статусів окремих посад. Показано, що реформа державної служби 2015 р., спрямована на запровадження принципів професіоналізму, патріотизму, доброчесності, ефективності, стабільності, політичної неупередженості та системи заслуг, згодом зазнала суттєвого відходу від цих базових засад через практику точкового виведення окремих посад зі сфери дії Закону України «Про державну службу». На прикладі зміни правового статусу голів місцевих державних адміністрацій, які були вилучені з вищого корпусу державної служби, показаний процес формування гібридної моделі, за якої адміністративні за своїм функціоналом посади підпорядковуються політичним принципам проходження служби, що суперечить принципам публічної служби ЄС. Обґрунтовано, що створення позасистемних статусів зумовлює руйнування єдності та уніфікованості інституту державної служби, нівелює кар’єрні механізми, посилює політичну залежність посадових осіб і відтворює риси неопатримоніальної системи. Окремо проаналізовано матеріальні та соціальні чинники, як причину до виходу окремих державних органів за межі уніфікованої моделі оплати праці держслужбовців з метою отримання особливих преференцій. Зроблено висновок, що надання посадовцям позасистемного статусу створювало можливості для встановлення більш гнучких і вищих рівнів оплати праці, запровадження автономних механізмів стимулювання своїх працівників, незважаючи на те, що формування привілейованих режимів проходження служби в окремих державних органах суперечить принципам єдності, справедливості та прозорості публічної служби. У сукупності така практика створила передумови для інституційної асиметрії державної служби та послаблення її системності як цілісного публічно-правового інституту. Подальші наукові розвідки мають бути спрямовані на розроблення ефективних політико-правових механізмів подолання «позасистемності» публічної служби в Україні та відновлення принципу її інституційної єдності.Item type:Наукова стаття, Залучення недержавного сектору у соціальну сферу – перспективний напрям державної соціальної політики(ЛНТУ: Луцьк, 2025-12) Малиновський, Валентин ЯрославовичСтаття присвячена аналізу потенціалу недержавного сектору у соціальній сфері як перспективного напряму державної соціальної політики. Розглянуто участь недержавних організацій у системі соціального захисту та охарактеризовано їх ключові функції. Проаналізовано форми взаємодії державного та недержавного секторів, зокрема через публічно-приватне партнерство, соціальні замовлення, конкурси соціальних проектів і програми, а також співпрацю територіальних громад. Враховано вплив воєнного стану та децентралізаційної реформи на зростання ролі недержавного сектору в соціальній сфері. Визначено проблеми, що стримують його участь. Наведено дані про низький рівень залучення недержавних організацій до надання соціальних послуг у територіальних громадах, а також приклади успішних практик. Наголошується, що залучення недержавного сектору є перспективним напрямом державної соціальної політики та важливим доповненням до діяльності інституцій соціального захисту у соціальному захисті населення та наданні соціальних послуг. Сформульовано висновки щодо необхідності перегляду державної соціальної політики на користь ширшої участі недержавних організацій та рекомендації щодо підвищення ефективності їхньої взаємодії з органами публічної влади у соціальній сфері.Item type:Наукова стаття, Політика і культура(Київ: Наукові перспективи, 2026) Полухтович, Тетяна Григорівна; Костюк, Михайло ПетровичСтаття присвячена дослідженню взаємозв’язку політики і культурою крізь призму сучасних процесів естетизації політики й політизації культури. Розглянуто феномен «мистецтва поза політикою» як прагнення митців зберегти естетичну автономію в соціумі. Підкреслено, що така позиція не завжди означає нейтральність, адже відмова від політичності набуває символічного значення в суспільному контексті.Item type:Наукова стаття, Управління конфліктами як компетенція соціального менеджера(Львів: Львівська політехніка, 2025) Сушик, Ірина Вікторівна; Сушик, Олександр ГригоровичУ роботі досліджено сутність і місце конфлікту в системі соціальних суперечностей, його види та функції. Актуалізовано затребуваність конфлікт-менеджменту, як нової компетенції майбутніх соціальних менеджерів в умовах війни. Конфліктологічна компетентність розглядається як складова соціально-психологічної і комунікативної компетентності, а також як окремий вид професійної компетентності. Доведено, що конфліктна компетентність є характеристикою обізнаності фахівця в конфлікті, її здатності ідентифікувати конфлікт, прогнозувати, попереджувати і вирішувати незалежно від способів їх формування. Усвідомлюючи неминучість конфліктів підкреслено важливість пошуку нових інноваційних способів їх вирішення. Окрема увага приділена таким інструментам і технологіям управління конфліктами як медіація, онлайн-медіація. Серед цифрових комунікативних технологій, які використовують у світі і активно впроваджують у вітчизняні інституції соціального захисту наведено технології онлайн-діалогу, онлайн-посередництва, онлайн-врегулювання суперечок. Ключові слова: конфлікт, соціальна сфера, соціальний менеджер, урегулювання конфлікту, конфліктна компетентність, медіація, медіатор, медіаційна компетентність, альтернативні методи вирішення конфліктів.Item type:Наукова стаття, Гендерна градація життєвих перспектив у юнацькому середовищі(Київ : Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління, 2025-04) Бабій, Микола Федорович; Коць, Михайло Онисимович; Дучимінська, Тамара ІванівнаНа процес градації життєвих перспектив впливають особисті уподобання наміри, та можливості, а також соціальний й економічний стан суспільства. У ньому постійно відбувається трансформація популярності певних професій, змінюються життєві пріоритети. Саме вони визначають зміст та напрям індивідуальної активності та визначаються форми й засоби їх реалізації. Наміри на майбутнє містять задачі як на найближчу так й на віддалену перспективу. Вони досить індивідуальні, у них проглядається гендерна градація.Item type:Наукова стаття, Схильність до ризику та імпульсивних дій у спортсменів різного віку(Луцьк : ВНУ, 2023) Бабій, Микола Федорович; Коць, Михайло Онисимович; Дучимінська, Тамара ІванівнаПроведене емпіричне дослідження підтверджує ефективність запропонованої діагностичної програми до ризику, імпульсивних дій та їхнього контролю. Наступним нашим дослідженням буде вивчення впливу емоційного стану на результативність спортсмена під час змагання.Item type:Наукова стаття, Політико-правові основи громадянського суспільства(Ірпінь : Державний податковий університет, 2025-02) Жук, Оксана Миколаївна; Піменова, ОльгаУ статті розглянуто політико-правові основи функціонування громадянського суспільства в Україні як одного із ключових чинників демократизації та забезпечення сталого розвитку держави. Показано, що громадянське суспільство є не лише сукупністю інститутів, об’єднань та організацій, але й простором реалізації прав, свобод та інтересів громадян, який дає змогу забезпечити баланс між державою й суспільством. Наголошено, що сучасний етап розвитку України характеризується посиленням ролі громадянських ініціатив, зростанням активності волонтерських рухів, розвитком горизонтальних форм взаємодії та формуванням нових моделей суспільної мобілізації. Актуальність дослідження обумовлена тим, що навіть за наявності певних правових гарантій ефективна діяльність громадянських інституцій ускладнюється рядом проблем: політичною нестабільністю, дефіцитом довіри до державних інституцій, недостатнім рівнем правової культури. В умовах воєнного стану ці виклики набувають особливої гостроти, оскільки одночасно постає потреба в зміцненні демократичних практик, забезпеченні соціальної згуртованості та захисті базових прав і свобод людини. Зазначено, що становлення громадянського суспільства в Україні потребує послідовного вдосконалення нормативно-правової бази, створення прозорих механізмів участі громадян в ухваленні політичних рішень, розширення інструментів публічного контролю та посилення інституційної спроможності громадських організацій. Водночас ключовим завданням є формування культури громадянської відповідальності, що ґрунтується на цінностях демократизму, верховенства права, солідарності та соціальної справедливості. Зроблено висновок, що подальший розвиток громадянського суспільства можливий лише за умови взаємного посилення політичних і правових чинників, що здатні забезпечити його сталість та ефективність у кризових обставинах.Item type:Наукова стаття, Вплив емоційної зрілості педагогів на стійкість до професійного вигорання(Київ, 2025) Бабій, Микола Федорович; Коць, Михайло ОнисимовичУ статі розкривається влив емоційної зрілості на професійне вигорання вчителів. Вона розглядається як внутрішній стан, який стає у нагоді у разі переживання приємних чи ні моментів, що мають місце у нашому житті. Завдячуючи їй ми можемо ідентифікувати чуттєві прояви як власні так й інших осіб; нести відповідальність за їх зміст; керувати емоційним станом; розуміти важливість почуттів у рефлексивній взаємодії. Компонентами емоційної зрілості, на які ми робимо опору є: «емоційна саморегуляція, емоційна експресивність та емпатія». Вони обов’язково присутні у роботі педагога під час організації та реалізації навчальної діяльності.