Визначення похибок обробки деталей при використанні засобів активного контролю

Abstract

У роботі досліджено вплив похибок вимірювання та технологічних факторів на точність оброблення деталей при використанні автоматизованих систем активного контролю. Розглянуто структуру загальної похибки виготовлення деталей, яка включає похибки приладу активного контролю, похибки оброблення, похибки налаштування системи верстат–пристрій–інструмент–деталь та допуск на розмір. Проаналізовано складові динамічної похибки, що виникають у процесі шліфування внаслідок нестабільності швидкості знімання припуску та часу відведення шліфувального круга. Особливу увагу приділено оцінюванню впливу похибок форми деталей на кінцеву точність оброблення. Запропоновано математичний підхід до визначення похибки оброблення з урахуванням взаємного розташування полів похибок форми та вимірювання в межах поля допуску. Наведено результати розрахунків співвідношення між похибкою приладу активного контролю, похибкою форми та загальною похибкою оброблення. Встановлено, що похибки форми суттєво впливають на якість виготовлення деталей та повинні бути обмежені лише частиною допуску на розмір. Отримані результати можуть бути використані для вибору параметрів систем активного контролю, підвищення точності оброблення деталей і забезпечення стабільності технологічних процесів у машинобудуванні та приладобудуванні.