Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/210
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Управління розвитком креативної освіти в ЗВО(2025) Василик, Наталія МихайлівнаУ статті досліджено теоретичні та організаційно-управлінські засади розвитку креативної освіти у закладах вищої освіти в умовах трансформації ринку праці та переходу до економіки знань. Обґрунтовано зростання значення креативності, оригінальності та здатності до ініціативи як ключових навичок сучасного фахівця згідно з прогнозами Всесвітнього економічного форуму. Розкрито сутність креативної освіти як інноваційної педагогічної системи, що орієнтована на формування здатності генерувати нові ідеї, мислити нестандартно, працювати в умовах невизначеності та реалізовувати творчі рішення в професійній діяльності. Виділено кілька взаємодоповнюючих підходів до розуміння креативної освіти: педагогічно-методичний, когнітивно-психологічний, соціокультурний та системний,інструментальний та техно-логічний.Представлено модель управління розвитком креативної освіти, що включає стратегічний, організаційно-структурний, процесуальний та оцінно-аналітичний рівні.Запропоновано механізм управління розвитком креативної освіти у ЗВО, який охоплює процеси діагностики потреб ринку, модернізації освітніх програм, розвитку інфраструктури креативності, професійного розвитку викладачів, налагодження партнерств з бізнесом та креативними індустріями, запровад-ження мотиваційних інструментів, а також формування системи зворотного зв’язку та коригування освітніх практик. Наведено приклади впровадження креативної освіти у провідних університетах України та світу. Зроблено висновок про важливість системного управління, стратегічної підтримки іннова-цій та партнерської взаємодії із зовнішніми стейкхолдерами для забезпечення формування покоління фахівців, здатних до креативної та інноваційної діяльності.Item type:Наукова стаття, Переваги та недоліки цифрової трансформації для розвитку системи креативного менеджменту в організації(2025-11) Василик, Наталія МихайлівнаВ статті розглянуто суть та складові системи креативного менеджменту та вплив на неї цифрової трансформації. Виділено напрями впливу цифрової трансформації на розвиток системи креативного ме-неджменту в організації. Згруповано основні переваги та недоліки цифрової трансформації для розвитку системи креативного менеджменту. Визначено вплив цифрової трансформації на підсистеми креативного менеджменту в організації.Item type:Наукова стаття, Роль стрес-менеджменту для ефективної діяльності креативних команд(2025) Кощій, Оксанв Вікторівна; Василик, Наталія МихайлівнаВступ. У сучасних умовах цифрової трансформації зростає значення креативних команд як рушійної сили інноваційного розвитку організацій. Водночас високі вимоги до результатів, інформаційне перевантаження та нестабіль-ність зовнішнього середовища зумовлюють зростання рівня стресу серед працівників креативних індустрій. Проблема управління стресом у таких командах набуває особливої актуальності, оскільки від психологічного стану учасників за-лежить ефективність творчих процесів.Мета. Метою статті є дослідження ролі стрес- менеджменту в забезпеченні ефективної діяльності креативних і вір-туальних креативних команд, визначення його ключових методів, чинників впливу та переваг застосування в умовах сучасного цифрового середовища.Матеріали та методи. У дослідженні використано аналіз наукових джерел, узагальнення сучасних підходів до управ-ління стресом, порівняльний метод для виокремлення відмінностей між офлайн і віртуальними креативними командами, а також системний підхід до оцінки ефективності впровадження методів стрес- менеджменту.Результати. Подано визначення понять стрес- менеджмент, креативні команди і віртуальні креативні команди та їх види. Визначено ключові стресові фактори, властиві традиційним та віртуальним командам. Для офлайн- команд домінують міжособистісні конфлікти, часовий тиск і перфекціонізм, а для віртуальних — цифрова перевтома, ізоляція, інформаційне перевантаження та нечіткі межі робочого часу. Запропоновано та згруповано методи стрес-менеджменту, що враховують формати креативних команд, у таких напрямах, як: командна підтримка і взаємодія, лідерство і комунікація, психологічна саморегуляція, гнучке планування роботи та тайм-менеджмент, розвиток емоційного інтелекту, профілактика вигоран-ня. Виділено основні позитивні ефекти в діяльності креативних команд від провадження методів стрес- менеджменту. Для офлайн креативних колективів позитивними ефектами будуть: покращення командної згуртованості, зміцнення психологічної стійкості та емоційного добробуту, раціоналізація робочого процесу, зростання продуктивності та якостітворчих результатів, поліпшення соціально- психологічного клімату. Для віртуальних креативних колективів позитивни-ми ефектами будуть: підвищення якості комунікації та рівня довіри, зменшення цифрової перевтоми та інформаційного стресу, посилення мотивації та командної ефективності, формування культури цифрового добробуту, зниження ризику професійного вигорання. Виділено роль креативного менеджера у процесі впровадження методів стрес- менеджменту.Перспективи. Стрес-менеджмент розглядається як стратегічний чинник конкурентоспроможності креативних орга-нізацій. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розроблення алгоритму впровадження інтегрованих моделей стрес- менеджменту, що поєднують психологічні, організаційні та цифрові інструменти для офлайн і віртуальних команд.Item type:Наукова стаття, Підходи до оцінки ефективності системи стрес-менеджменту в організації(2026-05-15) Василик, Наталія МихайлівнаУ статті досліджено підходи до оцінки ефективності системи стрес-менеджменту в організації в умовах зростання психоемоційного навантаження на персонал. Уточнено сутність системи стрес-менеджменту та обґрунтовано її структуру, що включає стратегічний, організаційний, індивідуально-поведінковий, управлін-ський та моніторингово-аналітичний блоки. Систематизовано підходи до оцінки ефективності, зокрема еконо-мічний, психологічний, соціально-організаційний, динамічний, ESG/wellbeing та комплексний. Запропоновано узгодження підходів оцінювання з окремими блоками системи стрес-менеджменту, що дозволяє підвищити об’єктивність результатів. Обґрунтовано доцільність використання комплексного підходу з урахуванням прин-ципів ESG/wellbeing та необхідності адаптації до змін зовнішнього середовища.