Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/425
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Еріх Фромм «Мати чи бути?»: соціально-психологічний аналіз праці(Київ, 2026) Савчук, Надія Антонівна; Полухтович, Тетяна ГригорівнаСтаття присвячена дослідженню суспільства німецьким філософом, соціологом, психологом Еріхом Фроммом крізь призму його власних концепцій – двох способів людського існування — «матеріального» і «духовного»у праці «Мати чи бути?». Нами розглянуто вплив економічних, політичних, культурних чинників на формування особистості в соціумі. Автор акцентує увагу на домінуванні концепції «мати», що формується ринковими механізмами, культурою споживання і спричиняє відчуження, конкуренцію, руйнування соціальних зв’язків, духовну кризу, посилення авторитарних тенденцій. На його думку, більшість соціальних інституцій у європейських суспільствах, як: економіка, політика, освіта, –все більше тяжіють до моделі «мати», тобто до накопичення, контролю, споживання й пошуку безпеки у матеріальних формах. Таке суспільство формує людину, яка вимірює себе через речі, статус, власність, втрачаючи внутрішню свободу, творчу активність. На противагу «мати», концепція «бути» підтримує розвиток особистості, солідарність; розвиває критичне мислення, етичну відповідальність, –окреслює гуманістичну альтернативу. У статті висвітлено шляхи, запропоновані соціологом Еріхом Фроммом, створення нового гуманістичного суспільства і нової людини, і деякі з них не втратили актуальності сьогодні у подоланні сучасних глобальних викликів, є предметом подальших досліджень. Праця Еріха Фромма містить багато відповідей на питання, які завжди цікавили людство, а саме: як змінюється характер людини, її цінності, спосіб мислення через орієнтацію на «матеріальне», а не на «духовне». Видатний вчений Еріх Фромм критикує традиційну модель освіти, яка заснована на запам’ятовуванні й накопиченні інформації. Зазначимо, така тенденція продовжує переважати в сучасній українській системі навчання. Автор праці «Мати чи бути?» пропонує перейти до концепції «бути», де в пріоритеті розвиток: мислення, творчих здібностей, інтелектуальної свободи. Освіта майбутнього це: мислити, творити, діяти етичноItem type:Наукова стаття, Емпіричний аналіз психологічних чинників професійного самовизначення студентської молоді(Одеса: Гельветика, 2025) Савчук, Надія Антонівна; Мілінчук, Володимир Ігорович; Майборода, Оксана ЛеонтіївнаСтаття присвячена дослідженню психологічних чинників професійного самовизначення студентської молоді в контексті сучасних викликів. Увага акцентується на тому, що професійне самовизначення в умовах воєнного стану, трансформацій у системі освіти, невизначеності ринку праці та глобалізаційних змін є надзвичайно складним і динамічним психологічним процесом. Здійснено теоретичний аналіз підходів до розуміння професійного самовизначення в науковій літературі, охарактеризовано основні психологічні чинники, що впливають на його формування: мотивацію, самооцінку, ціннісні орієнтації, професійні інтереси й образ «Я-професіонала». Професійне самовизначення розглядається як важливий компонент особистісного розвитку та соціальної зрілості молоді, що передбачає не лише вибір спеціальності, але й усвідомлення власних можливостей, потреб і цінностей у співвіднесенні з вимогами професійної діяльності. У статті представлено результати емпіричного дослідження, проведеного серед студентів 1–4-х курсів закладів вищої освіти міста Луцька в березні – травні 2025 року. Для збору даних застосовано метод онлайн-опитування (CAWI) з використанням авторської анкети, що включала блоки питань щодо професійної мотивації, ціннісних орієнтацій, професійних інтересів і самооцінки. У дослідженні взяли участь 57 студентів, відібраних за методом «снігової кулі». Результати дослідження засвідчили, що психологічні чинники професійного самовизначення відіграють ключову роль у формуванні професійної ідентичності студентської молоді та визначенні кар’єрної траєкторії. Було з’ясовано, що значна частина студентів орієнтується на внутрішню мотивацію, усвідомлений вибір спеціальності та прагнення до самореалізації у професійній діяльності. Водночас було виявлено наявність професійної невизначеності в частини респондентів, що свідчить про необхідність психологічного супроводу процесу самовизначення в умовах соціальних змін.Item type:Наукова стаття, Упровадження принципів інклюзивності в систему освіти України за стандартами Європейського Союзу(Винники, 2025) Савчук, Надія Антонівна; Стасюк, Олександр Леонідович; Распопов, Євгеній ІвановичАктуальність дослідження зумовлена прагненням України гармонізувати свою освітню систему зі стандартами та цінностями Європейського Союзу (ЄС), зокрема забезпечити інклюзивність освітнього середовища. Це відповідає сучасній освітній парадигмі, що акцентує увагу на доступності, рівності та активній участі всіх здобувачів освіти незалежно від фізичних, психічних, соціально-економічних чи культурних відмінностей. Метою статті є теоретичне обґрунтування та вивчення практичних аспектів упровадження принципів інклюзивності в систему освіти України відповідно до директив і політик Євросоюзу. Методологія роботи поєднує системний та порівняльний аналіз національних і європейських нормативно-правових актів, контент-аналіз освітньої політики, експертне опитування педагогів та управлінців, а також узагальнення успішних практик інклюзивної освіти в Україні та державах-членах ЄС. Особлива увага приділена механізмам адаптації українського законодавства до вимог ЄС, підготовці фахівців з інклюзивної освіти, розвитку інфраструктури та цифрових засобів, що підтримують інклюзивні підходи в навчальних закладах. Результати дослідження засвідчують, що процес упровадження принципів інклюзії в Україні залишається нерівномірним та стикається з низкою викликів: недостатнім фінансуванням, обмеженою готовністю педагогів, відсутністю адаптованих методик, а також соціокультурною інертністю. Водночас зафіксовано позитивні тенденції в межах пілотних проєктів, реалізованих за підтримки міжнародної співпраці, зокрема програми Erasmus+ та ініціатив, профінансованих ЄС. Ці проєкти сприяли створенню інклюзивного навчального середовища, удосконаленню системи підвищення кваліфікації педагогів, а також реалізації інформаційно-просвітницьких кампаній, спрямованих на утвердження толерантності та різноманіття в освіті. У статті визначено стратегічні напрями подальшої трансформації: гармонізація законодавства з acquis communautaire ЄС, децентралізація управління освітою, розроблення інклюзивного змісту освіти, поліпшення систем моніторингу й оцінювання. У висновках підтверджено, що системне впровадження інклюзивності в освітній сфері України є досяжним за умови послідовного нормативного узгодження, інституційних реформ та залучення зацікавлених сторін на всіх рівнях. Інклюзивна освіта повинна стати наскрізним пріоритетом національної освітньої стратегії, що підтримується належним ресурсним забезпеченням, безперервною професійною підготовкою кадрів та інклюзивною культурою шкіл. Такий підхід не лише сприятиме євроінтеграції України, а й підвищить якість, рівність і стійкість освітньої системи в довгостроковій перспективі.Item type:Наукова стаття, Депресивні стани у тинейджерів з різним рівнем відчуття повноцінності як загроза їхнього психічного здоров’я(Київ : Наукові перспективи, 2025-10) Бабій, Микола Федорович; Савчук, Надія АнтонівнаМетаморфози тілесні й фізіологічні чинять тиск на свідомість та викликають відчуття дорослості. Неповнолітній будує свою поведінки та спілкування на засадничих принципах, що панують у дорослому світі. Невдачі, помилки, у таких діях викликає невдоволення собою й відчуття нікчемності (комплекс неповноцінності). Невихід із такого стану може призвести до доволі сумних наслідків, оскільки у молодої людини створюється враження безвихідності, загнаності у глухий кут, з якого немає вороття.Item type:Наукова стаття, Суспільство комфортне для всіх(Київ : Наукові перспективи, 2026) Полухтович, Тетяна Григорівна; Савчук, Надія АнтонівнаСтаття присвячена дослідженню суспільства крізь призму соціології освіти як простору, де кожна людина відчуває себе захищеною, має рівні можливості для розвитку.Item type:Наукова стаття, Роль соціології освіти у становленні інклюзивної культури(Київ : Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління, 2026) Полухтович, Тетяна Григорівна; Савчук, Надія АнтонівнаУ статті розглядається роль соціології освіти у формуванні інклюзивної культури як ключового чинника освітнього середовища. Особлива увага приділяється соціологічним підходам в аналізі освітнього простору, виявленні бар’єрів у реалізації принципів інклюзії, визначенні соціальних механізмів, що впливають на взаємодію учасників освітнього процесу.