Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/425
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Роль соціальних комунікацій у формуванні стереотипів поведінки та мислення(Київ, 2023) Савчук, Надія Антонівна; Жук, Оксана Миколаївна; Гапончук, Олена МиколаївнаРоль соціальних комунікацій у сучасну цифрову епоху суттєво впливає на формування суспільних норм, моделей поведінки та стереотипів, особливо в контексті російсько-української війни та широкої пропагандистської кампанії Росії проти України. Розуміння ролі соціальних комунікацій стає все більш актуальним. Метою статті є комплексне вивчення та визначення сфер впливу соціальних комунікацій на формування стереотипів поведінки та мислення. У дослідженні використовується мультимедійний підхід, що поєднує якісний контент-аналіз різних платформ соціальних мереж, офіційних повідомлень і новин з кількісними дослідженнями на основі опитувань. Також досліджується ефективність російської пропаганди у зміні сприйняття та просуванні стереотипів. Попередні висновки вказують, що між споживанням певних соціальних комунікацій та формуванням певних стереотипів і моделей поведінки існують зв’язки. Російська пропаганда виявляється впливовим фактором у формуванні сприйняття українського конфлікту, що підкреслює потужну роль стратегічних соціальних комунікацій. Результати дослідження роблять значний внесок у ширше розуміння того, як соціальні комунікації впливають на суспільну поведінку та мислення, особливо в умовах конфлікту. Вони підкреслюють нагальну потребу в точних, прозорих комунікаціях у таких ситуаціях і дають уявлення політикам, медіа-організаціям та освітянам про те, як ефективно протидіяти шкідливим стереотипам і дезінформації. Крім того, висновки дослідження потенційно можуть допомогти у формулюванні стратегій боротьби з пропагандою та сприяти розбудові миру та вирішенню конфліктів.Item type:Наукова стаття, Еріх Фромм «Мати чи бути?»: соціально-психологічний аналіз праці(Київ, 2026) Савчук, Надія Антонівна; Полухтович, Тетяна ГригорівнаСтаття присвячена дослідженню суспільства німецьким філософом, соціологом, психологом Еріхом Фроммом крізь призму його власних концепцій – двох способів людського існування — «матеріального» і «духовного»у праці «Мати чи бути?». Нами розглянуто вплив економічних, політичних, культурних чинників на формування особистості в соціумі. Автор акцентує увагу на домінуванні концепції «мати», що формується ринковими механізмами, культурою споживання і спричиняє відчуження, конкуренцію, руйнування соціальних зв’язків, духовну кризу, посилення авторитарних тенденцій. На його думку, більшість соціальних інституцій у європейських суспільствах, як: економіка, політика, освіта, –все більше тяжіють до моделі «мати», тобто до накопичення, контролю, споживання й пошуку безпеки у матеріальних формах. Таке суспільство формує людину, яка вимірює себе через речі, статус, власність, втрачаючи внутрішню свободу, творчу активність. На противагу «мати», концепція «бути» підтримує розвиток особистості, солідарність; розвиває критичне мислення, етичну відповідальність, –окреслює гуманістичну альтернативу. У статті висвітлено шляхи, запропоновані соціологом Еріхом Фроммом, створення нового гуманістичного суспільства і нової людини, і деякі з них не втратили актуальності сьогодні у подоланні сучасних глобальних викликів, є предметом подальших досліджень. Праця Еріха Фромма містить багато відповідей на питання, які завжди цікавили людство, а саме: як змінюється характер людини, її цінності, спосіб мислення через орієнтацію на «матеріальне», а не на «духовне». Видатний вчений Еріх Фромм критикує традиційну модель освіти, яка заснована на запам’ятовуванні й накопиченні інформації. Зазначимо, така тенденція продовжує переважати в сучасній українській системі навчання. Автор праці «Мати чи бути?» пропонує перейти до концепції «бути», де в пріоритеті розвиток: мислення, творчих здібностей, інтелектуальної свободи. Освіта майбутнього це: мислити, творити, діяти етичноItem type:Наукова стаття, Ефективність електронних освітніх ресурсів для реалізації дистанційного навчання студентів з особливими освітніми потребами (на прикладі Lms Moodle та Microsoft Teams)(Київ, 2021) Савчук, Надія Антонівна; Хомік, Оксана МиколаївнаУ статті розглянуто шляхи розширення доступності вищої освіти для студентів з особливими освітніми потребами. Впровадження європейських принципів та стандартів в освітянській сфері є важливим кроком до реалізації моделі інклюзивного навчання в нашій державі. Наголошено на важливості дистанційного навчання як однієї з доступних форм навчання студентів з інвалідністю у закладах вищої освіти України. Проведено моніторинг студентів з інвалідністю щодо визначення їх потреб в процесі здобуття вищої освіти. Визначено основні труднощі, які долають студенти з різними нозологіями в процесі навчання у закладах вищої освіти. Одним із напрямків удосконалення підготовки студентів з інвалідністю в сучасному закладі вищої освіти є упровадження дистанційної форми навчання з використанням освітніх електронних сервісів, зокрема платформ Moodle та Microsoft Teams. Описано основні особливості і переваги дистанційного курсу «Психологія здоров’я та здорового способу життя», створеного в системі Moodle, недоліком якого є відсутність особистого спілкування з членами групи, що є дуже важливим під час навчання студентів з вадами здоров’я. Розглянуто відмінності і переваги сервісу Microsoft Teams над платформою Moodle. Microsoft Teams пропонує технології для чіткого передавання звуку і відео, засоби обміну даними й організації окремих сеансів для спільного й індивідуалізованого навчання, які спрощують процес засвоєння навчального матеріалу. Представлено процес організації дистанційного курсу «Психологія здоров’я та здорового способу життя» для проведення занять зі студентами з інвалідністю на платформі Microsoft Teams та наголошено на доцільності впровадження його у закладі вищої освіти.Item type:Наукова стаття, Емпіричне вивчення прояву психічних станів у здобувачів вищої освіти(Запоріжжя, 2023) Савчук, Надія Антонівна; Ковальчук, Оксана Миколаївна; Хомік, Оксана МиколаївнаРізноманітні соціогенні фактори та кризові явища в суспільстві вкрай негативно впливають на розвиток особистості, що викликає значне навантаження на навчальну діяльність здобувачів освіти під час опанування загальних і спеціальних компетенцій, необхідних для професійної діяльності. У статті розглянуто систему поглядів на сутність поняття «психічні стани». Охарактеризовано специфіку і характер взаємозв’язку психічних станів та індивідуально-типологічних властивостей особистості студентів у процесі навчально-виховної діяльності. Встановлено, що психічні стани мають різноманітні вираження і тісно пов’язані з індивідуально-особистісними якостями суб’єкта. Мета статті полягає в теоретичному та емпіричному вивченні особливостей прояву психічних станів у здобувачів закладів вищої освіти на основі психодіагностичних методик. У дослідженні взяли участь 107 студентів, які навчаються в Луцькому національному технічному університеті та в приватному вищому навчальному закладі «Академія рекреаційних технологій і права». Психічні стани студентів досліджувалися за методиками оперативної оцінки станів самопочуття, активності та настрою (методика САН), діагностики реактивної та особистісної тривожності (за шкалою Ч. Спілбергера), депресивності (за шкалою Зунге). Визначено показники самопочуття, активності та настрою у здобувачів закладів вищої освіти, які показали відповідність нормативним даним. Встановлено наявність у них помірної вираженості реактивної тривожності й тривожності як особистісної властивості на основі шкали Ч. Спілбергера. Виявлено стан легкої ситуативної пригніченості на основі шкали депресивності Зунге. Результати проведених методик свідчили, що в разі підвищеної розумової діяльності та емоційної напруженості у здобувачів закладів вищої освіти проявляється зниження самопочуття, легка реактивна тривожність, фрустрованість. Створення та проведення корекційної програми стосовно гармонізації психічних станів дасть змогу суттєво стабілізувати психічні стани студентської молоді.Item type:Наукова стаття, Емпіричний аналіз психологічних чинників професійного самовизначення студентської молоді(Одеса: Гельветика, 2025) Савчук, Надія Антонівна; Мілінчук, Володимир Ігорович; Майборода, Оксана ЛеонтіївнаСтаття присвячена дослідженню психологічних чинників професійного самовизначення студентської молоді в контексті сучасних викликів. Увага акцентується на тому, що професійне самовизначення в умовах воєнного стану, трансформацій у системі освіти, невизначеності ринку праці та глобалізаційних змін є надзвичайно складним і динамічним психологічним процесом. Здійснено теоретичний аналіз підходів до розуміння професійного самовизначення в науковій літературі, охарактеризовано основні психологічні чинники, що впливають на його формування: мотивацію, самооцінку, ціннісні орієнтації, професійні інтереси й образ «Я-професіонала». Професійне самовизначення розглядається як важливий компонент особистісного розвитку та соціальної зрілості молоді, що передбачає не лише вибір спеціальності, але й усвідомлення власних можливостей, потреб і цінностей у співвіднесенні з вимогами професійної діяльності. У статті представлено результати емпіричного дослідження, проведеного серед студентів 1–4-х курсів закладів вищої освіти міста Луцька в березні – травні 2025 року. Для збору даних застосовано метод онлайн-опитування (CAWI) з використанням авторської анкети, що включала блоки питань щодо професійної мотивації, ціннісних орієнтацій, професійних інтересів і самооцінки. У дослідженні взяли участь 57 студентів, відібраних за методом «снігової кулі». Результати дослідження засвідчили, що психологічні чинники професійного самовизначення відіграють ключову роль у формуванні професійної ідентичності студентської молоді та визначенні кар’єрної траєкторії. Було з’ясовано, що значна частина студентів орієнтується на внутрішню мотивацію, усвідомлений вибір спеціальності та прагнення до самореалізації у професійній діяльності. Водночас було виявлено наявність професійної невизначеності в частини респондентів, що свідчить про необхідність психологічного супроводу процесу самовизначення в умовах соціальних змін.Item type:Наукова стаття, Теоретичні основи педагогічної комунікації як професійної діяльності викладача в інклюзивному освітньому середовищі(Запоріжжя: Гельветика, 2021) Савчук, Надія Антонівна; Гарасюк, Діана Миколаївна; Хомік, Оксана МиколаївнаУ статті розглянуто основні теоретичні засади та компоненти професійно-педагогічної комунікації як виду педагогічної діяльності. Окреслено роль викладача як суб’єкта комунікативного акту в умовах інклюзивного освітнього середовища, оскільки викладач як суб’єкт професійно-педагогічної комунікації повинен відповідати всім вимогам забезпечення та впровадження освітнього процесу. Наведено низку нормативно-правових документів, що регулюють освітні процеси, зокрема в інклюзивному просторі. Також охарактеризовано основні праці вітчизняних теоретиків і науковців із питань педагогічної та психологічної комунікації та основних принципів її проведення. Наведено основну термінологію, охарактеризовано принципи успішної комунікації та її закономірності. Згадано про поняття комунікативної компетентності та його наповненість. Визначено поняття комунікації як процесу обміну інформацією, ідеями, поглядами, емоціями, що відбувається між двома або більше особами, а також спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації. Наведено принципи успішної комунікації з урахуванням ролі викладача як основного суб’єкта комунікативного процесу. Наведено основні суб’єкти професійно-педагогічної комунікації та описано зв’язки між ними. Згадано про специфіку організації спілкування зі студентами з особливими освітніми потребами в умовах дистанційного навчання. Охарактеризовано роль інформаційно-комунікаційних технологій у організації навчання та під час здійснення професійно-педагогічної комунікації. Наведено основні компоненти професійно-педагогічної та психологічної комунікації, а також згадано про функції педагогічної діяльності. Описано дев’ять основних навичок спілкування зі студентами з особливими освітніми потребами, а також обґрунтовано сукупний вплив педагога на результат комунікативного акту та на кінцеве сприйняття іншим комунікантом повноти та чіткості висловлювання. Також згадано про поняття академічної доброчесності та його роль у професійно-педагогічній комунікації. Загалом розглянуто сутність поняття комунікації як особливого виду педагогічної діяльності фахівця, професіонала своєї справи, педагога в умовах інклюзивної освіти.Item type:Наукова стаття, Упровадження принципів інклюзивності в систему освіти України за стандартами Європейського Союзу(Винники, 2025) Савчук, Надія Антонівна; Стасюк, Олександр Леонідович; Распопов, Євгеній ІвановичАктуальність дослідження зумовлена прагненням України гармонізувати свою освітню систему зі стандартами та цінностями Європейського Союзу (ЄС), зокрема забезпечити інклюзивність освітнього середовища. Це відповідає сучасній освітній парадигмі, що акцентує увагу на доступності, рівності та активній участі всіх здобувачів освіти незалежно від фізичних, психічних, соціально-економічних чи культурних відмінностей. Метою статті є теоретичне обґрунтування та вивчення практичних аспектів упровадження принципів інклюзивності в систему освіти України відповідно до директив і політик Євросоюзу. Методологія роботи поєднує системний та порівняльний аналіз національних і європейських нормативно-правових актів, контент-аналіз освітньої політики, експертне опитування педагогів та управлінців, а також узагальнення успішних практик інклюзивної освіти в Україні та державах-членах ЄС. Особлива увага приділена механізмам адаптації українського законодавства до вимог ЄС, підготовці фахівців з інклюзивної освіти, розвитку інфраструктури та цифрових засобів, що підтримують інклюзивні підходи в навчальних закладах. Результати дослідження засвідчують, що процес упровадження принципів інклюзії в Україні залишається нерівномірним та стикається з низкою викликів: недостатнім фінансуванням, обмеженою готовністю педагогів, відсутністю адаптованих методик, а також соціокультурною інертністю. Водночас зафіксовано позитивні тенденції в межах пілотних проєктів, реалізованих за підтримки міжнародної співпраці, зокрема програми Erasmus+ та ініціатив, профінансованих ЄС. Ці проєкти сприяли створенню інклюзивного навчального середовища, удосконаленню системи підвищення кваліфікації педагогів, а також реалізації інформаційно-просвітницьких кампаній, спрямованих на утвердження толерантності та різноманіття в освіті. У статті визначено стратегічні напрями подальшої трансформації: гармонізація законодавства з acquis communautaire ЄС, децентралізація управління освітою, розроблення інклюзивного змісту освіти, поліпшення систем моніторингу й оцінювання. У висновках підтверджено, що системне впровадження інклюзивності в освітній сфері України є досяжним за умови послідовного нормативного узгодження, інституційних реформ та залучення зацікавлених сторін на всіх рівнях. Інклюзивна освіта повинна стати наскрізним пріоритетом національної освітньої стратегії, що підтримується належним ресурсним забезпеченням, безперервною професійною підготовкою кадрів та інклюзивною культурою шкіл. Такий підхід не лише сприятиме євроінтеграції України, а й підвищить якість, рівність і стійкість освітньої системи в довгостроковій перспективі.Item type:Наукова стаття, Депресивні стани у тинейджерів з різним рівнем відчуття повноцінності як загроза їхнього психічного здоров’я(Київ : Наукові перспективи, 2025-10) Бабій, Микола Федорович; Савчук, Надія АнтонівнаМетаморфози тілесні й фізіологічні чинять тиск на свідомість та викликають відчуття дорослості. Неповнолітній будує свою поведінки та спілкування на засадничих принципах, що панують у дорослому світі. Невдачі, помилки, у таких діях викликає невдоволення собою й відчуття нікчемності (комплекс неповноцінності). Невихід із такого стану може призвести до доволі сумних наслідків, оскільки у молодої людини створюється враження безвихідності, загнаності у глухий кут, з якого немає вороття.Item type:Наукова стаття, Суспільство комфортне для всіх(Київ : Наукові перспективи, 2026) Полухтович, Тетяна Григорівна; Савчук, Надія АнтонівнаСтаття присвячена дослідженню суспільства крізь призму соціології освіти як простору, де кожна людина відчуває себе захищеною, має рівні можливості для розвитку.Item type:Наукова стаття, Роль соціології освіти у становленні інклюзивної культури(Київ : Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління, 2026) Полухтович, Тетяна Григорівна; Савчук, Надія АнтонівнаУ статті розглядається роль соціології освіти у формуванні інклюзивної культури як ключового чинника освітнього середовища. Особлива увага приділяється соціологічним підходам в аналізі освітнього простору, виявленні бар’єрів у реалізації принципів інклюзії, визначенні соціальних механізмів, що впливають на взаємодію учасників освітнього процесу.