Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/426
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Педагогічний контроль технічної підготовленості юних футболістів(Харків: ХДАФК, 2025-03-28) Бакіко, Ігор Володимирович; Ковальчук, Володимир Ярославович; Савчук, Сергій Ананійович; Кульчицький, Василь Степанович; Шинкаренко, Ольга СергіївнаУ статті розглядається педагогічний контроль технічної підготовленості юних футболістів на ранніх етапах тренувального процесу. Мета дослідження:провести педагогічний контроль динаміки та ефективності технічної підготовки юних футболістів. Матеріал і методи.Дослідження проводилося серед юних футболістів (40 чоловік) на трьох етапах з вересня 2023 року по травень 2024 року в смт. Забороль Луцького району Волинської області. У ході роботи було обстежено чотири вікові групи хлопчиків віком від 7 до10 років. Для вирішення поставлених завдань використовувались наступні методи: аналіз наукової та методичної літератури; педагогічні спостереження; узагальнення передового педагогічного досвіду; тестування технічної підготовленості; методи математичної статистики. Результати.Аналіз результатів відповідно до вимог програми для дитячо-юнацької спортивної школи підтверджує, що показники ведення м’яча та точності ударів знаходяться на низькому рівні. Показники жонглювання м’ячем знаходяться на середньому рівні. Висновки.Результати тестування об’єктивно відображали динаміку змін показників технічної підготовленості юних футболістів протягом річного циклу. Його детальний аналіз дозволяє внести додаткові корективи в тренувальний процес, спрямований на підвищеннярівня технічної майстерності спортсменівItem type:Наукова стаття, Формування мотивації до занять фізичною культурою серед школярів закладів загальної середньої освіти(2024-12-02) Дмитрук, Віталій Степанович; Бакіко, Ігор Володимирович; Гнітецький, Леонід Володимирович; Боровська, Надія ІванівнаАктуальність проблеми. В умовах сьогодення постають проблеми зниження рухової активності підлітків, рівня фізичної підготовленості, надмірного захоплення ґаджетами та спілкуванням у соціальних мережах, відсутності зацікавлення до занять фізичною культурою і спортом. У зв’язку з цим пропагування здорового способу життя, формування мотивації до виконання фізичних вправ, залучення до спортивного тренування є актуальними серед учнів закладів загальної середньої освіти. Мета та завдання дослідження – вивчити вмотивованість школярів до відвідування уроків фізичної культури та спортивних секцій. Методи дослідження: аналіз літературних джерел та мережі Інтернет, опитування, узагальнення, систематизація, методи математичної статистики. Результати дослідження. Основними мотивами школярів контрольної та експериментальної груп (КГ та ЕГ) виявились наступні: для зміцнення здоров’я (КГ – 56,6%, ЕГ – 82,1%), бажання стати сильним (КГ – 40,0%, ЕГ – 50,0%), спілкування з друзями (КГ – 33,3%, ЕГ – 53,5%) і бажання стати «чемпіоном» (КГ – 26,6%, ЕГ – 35,7%). Найнижчу позицію займають мотиви – відпочити від розумової праці та оволодіти різними фізичними вправами.Item type:Наукова стаття, Стан здоров’я дітей з порушенням слуху молодшого шкільного віку(2026-04-15) Дмитрук, Віталій Степанович; Бакіко, Ігор Володимирович; Гребік, Олег Васильович; Вольчинський, Анатолій Ярославович; Смаль, Ярослав АнатолійовичДослідження стану здоров’я дітей з порушеннями слуху молодшого шкільного віку є актуальним науково-практичним завданням, що має важливе значення для розвитку системи спеціальної й інклюзивної освіти, адаптивного фізичного виховання та формування ефективних оздоровчо-корекційних програм, спрямованих на всебічний розвиток і поліпшення якості життя дітей з особливими освітніми потребами. Мета – визначити рівень соматичного здоров’я дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху. Матеріали та методи. Дослідження проводилося на базі Володимирської спеціальної школи Волинської обласної ради для глухих дітей початкових класів (2–4 класи: 17 чол., з них – 10 хлопців і 7 дівчат). Усі учасники дослідження мали вік від 7 до 9 років. Для реалізації поставленої мети ми застосовували такі методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної й спеціальної літератури, порівняння, систематизація; педагогічні методи дослідження; експрес-оцінку рівня соматичного здоров’я; антропометричні методи; методи визначення функціонального стану; методи математичної статистики. Результати. Узагальнена оцінка показників свідчить, що в усіх вікових групах хлопчиків 7–9 років із порушенням слуху переважає низький рівень фізичного здоров’я з окремими показниками, які відповідають середньому або нижчому за середній рівень. Отримані дані підкреслюють необхідність цілеспрямованого впровадження засобів адаптивної фізичної культури, спрямованих на покращення функціонального стану серцево-судинної, дихальної та м’язової систем, а також загального рівня фізичного здоров’я дітей даної нозологічної групи. У всіх вікових групах (7–9 років) загальний рівень фізичного здоров’я дівчаток із порушенням слуху характеризується як низький. Висновки. Таким чином, узагальнення результатів експрес-оцінки фізичного здоров’я хлопчиків і дівчаток 7–9 років із порушенням слуху свідчить про комплексний характер проблеми, що проявляється в зниженні морфо-функціональних показників, недостатньому розвитку дихальної та м’язової систем, а також обмежених адаптаційних можливостях організму. Виявлені особливості підтверджують необхідність цілеспрямованого впровадження корекційно-оздоровчих програм з акцентом на розвиток дихальних, силових і загальнофункціональних можливостей, а також індивідуалізацію фізичного навантаження з урахуванням віку, статі й ступеня порушення слуху.Item type:Наукова стаття, Особливості формування ціннісних орієнтацій школярів середніх класів в процесі рухової активності(2024-08-21) Дмитрук, Віталій Степанович; Бакіко, Ігор Володимирович; Ковальчук, Володимир Ярославович; Савчук, Сергій Ананійович; Гребік, Олег ВасильовичСтаття присвячена особливостям формування ціннісних орієнтацій школярів середніх класів в процесі рухової активності. Метою дослідження було вивчити особливості формування ціннісних орієнтації школярів 5 – 9 класів в процесі рухової активності за віковими й статевими ознаками. Дослідження проводились у закладі загальної середньої освіти № 17 м. Луцька за участю учнів 5 – 9 класів у кількості 300 чоловік (хлопців – 150, дівчат – 150). Їх вік становить – 10 – 15 років. Для вирішення поставленої мети були використані наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, опитувальник ціннісних орієнтацій М. Рокича, методи математичної статистики. Пріоритетні місця в учнів 5 класу посіли такі важливі цінності, як: «здоров’я», «задоволення» і «матеріальне забезпечення». Цінності, які групуються всередині ієрархічної структури, можна визнати як резерв загальної спрямованості людини. Хлопці 5 класу обрали: «цікаву роботу», «активне, діяльне життя», «рівність», «друзі» та «суспільне визнання». Дівчата: «щасливе, сімейне життя», «кохання», «свобода», «самостійність», «суспільне визнання», «впевненість у собі». Юнаки-дев’ятикласники перелічили «відкинуті» цінності – це цінності особистого життя («краса»); абстрактні цінності («творчість», «пізнання») та індивідуальні цінності («активне, діяльне життя»). А в дівчат, в категорію «незначущих» потрапили: конкретні життєві цінності («друзі»); абстрактні цінності («пізнання», «самостійність»); індивідуальні цінності («матеріальне забезпечення»). Таким чином підтверджується, що пріоритети ціннісних орієнтації у школярів середніх класів змінюються кожний рік і те, що було важливе для них в 5 класі, змінюється у «хвіст» цінностей в 9 класі.Item type:Наукова стаття, СТАН ФІЗКУЛЬТУРНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ ЄВРОПИ(2024-03) Бакіко, Ігор Володимирович; Хомич, Анатолій Вікторович; Малімон, Олександр Олександрович; Кульчицький, Василь МихайловичПроблеми фізичного виховання дітей знаходяться в полі зору урядів і суспільства різних країн. Немає держави, яка залишилася б байдужою до якісного вирішення цієї важливої проблеми, адже фізичне виховання є невід’ємною частиною освіти дітей у дошкільних установах, закладах загальної середньої освіти й молоді в закладах вищої освіти. Методи дослідження аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, документальних матеріалів та Інтернет-джерел. В Ірландії впроваджена навчальна програма «Юніорський цикл», яка спрямована на покращення самопочуття в учнів середніх класів. Реалізація програми «Юніорський цикл» (Junior cycle) почата у 2017 році, її учасниками стала група школярів, які перейшли з початкової школи в середні класи. В Італії реалізований проєкт «Спортивні класи». «Спортивні класи» – це проєкт, який реалізовується за сприяння Міністерства освіти України, вищих закладів освіти й наукових інститутів Італії та італійського національного Олімпійського комітету. Він користується підтримкою органів державного, регіонального й територіального управління країни, які співпрацюють на всіх рівнях проєкту. Латвійська мета проєкту «Спорт для всіх» (Sporto visa klase) полягає в зміцненні ролі спорту в житті суспільства, пробудженні в дітей інтересу до регулярних фізичних вправ і контролю впливу фізичної активності на стан їхнього здоров’я. Литовський соціально-просвітницький проєкт «Давайте рухатись» (Judekim) являє собою довгострокову кампанію з інформування людей про користь фізичної активності та спорту, присвячену насамперед популяризації здорового способу життя серед школярів. Люксембурзькі «Активні школи» – це проєкт, який спрямований на підвищення рівня фізичної активності серед учнів початкових шкіл. Нідерландський проєкт «Спільне навчання, відмінні результати» (Samen leren, goed presteren) являє собою ситуаційне дослідження, у рамках якого аналізується досвід початкової школи в Гаазі, який передбачає в навчальному плані заняття фізкультурою та фізичну активність. Визнаний у всіх державах Європи статус фізичного виховання як єдиного обов’язкового предмета шкільної програми спрямований переважно на тілобудову, активізацію рухової активності, розвиток фізичних якостей і здоров’я. Ключові слова: фізичне виховання, програма, проєкт, урок, школярі.Item type:Наукова стаття, ДИНАМІКА ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ТУРИСТІВ(Вісник Прикарпатського університету, 2025-05-29) Дмитрук, Віталій Степанович; Бакіко, Ігор Володимирович; Ковальчук, Володимир Ярославович; Ткачівська, Інна ВолодимирівнаРезюме. У статті подана динаміка фізичного розвитку та фізичної підготовленості дітей, які займаються туризмом. Мета дослідження: дослідити динаміку фізичного розвитку та фізичної підготовленості туристів. Матеріал і методи дослідження. Педагогічний експеримент проводився серед туристів 11-13 років, у м. Луцьк, на базі центру туризму, спорту та екскурсій. Для реалізації мети застосовувалися наступні методи: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, антропометричні вимірювання, педагогічне спостереження, педагогічне тестування та математичні методи. Отримані результати та висновки. У туристів 11 років довжина тіла збільшується на 2,6 см, при цьому їх вага також зростає – на 2,8 кг. У туристів 12 років відбувається однаковий зріст довжини та маси тіла на 3,2 см та 3,2 кг. У туристів 13 років відзначено найбільший зріст довжини тіла (5,5 см) та ваги (3,3 кг). Як засвідчують результати тестувань у туристів 11-13 років відбувається зріст досліджуваних фізичних якостей як у віковому аспекті, так і протягом року. Після формувального експерименту, фізичні якості виросли у показниках і відносяться до достатнього рівня навчальних досягнень дітей.Item type:Наукова стаття, Рівень фізичної підготовленості школярів 5–11 класів(2025) Бакіко, Ігор Володимирович; Файдевич, Володимир ВолодимировичОстанніми роками в спеціальній літературі, доповідях учених і практиків ведеться дискусія про доцільність використання рухових тестів у контролі фізичної підготовленості школярів у процесі фізичного виховання, про їх інформативність з погляду взаємозв’язку з показниками фізичного здоров’я та про нормативи рухових тестів. У Постанові «Про затвердження Порядку проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України» від 9 грудня 2015 р. № 1045 указується, що в основі вітчизняної системи фізичного виховання лежить комплекс показників, який включає обсяг щотижневої рухової активності, фізичний розвиток, функціональний стан систем організму, фізичну роботоспроможність і рухові здібності. Цей комплекс показників достатньою мірою може охарактеризувати фізичний стан людини, визначити життєздатність організму й бути покращений через фізичну активність. Найбільше це стосується фізичної підготовленості, яка є інтегральним показником, оскільки під час виконання рухових дій у взаємодію втручаються майже всі органи й системи. Мета роботи – визначити рівень фізичної підготовленості школярів 5–11-х класів. Для отримання об’єктивної інформації відповідно до мети роботи застосовували такі методи дослідження: метод аналізу науково-методичної та спеціальної літератури; метод тестування (контрольні випробування); метод математико- статистичної обробки отриманих даних. Результати. Під час проведення дослідження використані тестові завдання, що мають високий ступінь надійності й інформативності. Вивчено рівень розвитку таких рухових якостей учнів, як швидкість, витривалість, силові та швидкісно-силові якості, спритність, гнучкість і статистична рівновага. Виявлено, що в більшості (34,1%) дітей 5–11-х класів виявлено рівень швидкості – нижчий за середній. У 22,7% школярів простежується низький рівень фізичної підготовки в цьому тесті. У значної частини (58,0%) школярів виявлено низький рівень витривалості. Рівень фізичної підготовленості нижчий за середній спостерігається в 33,0% дітей, середній – у 8,0%, вищий за середній – у 1,2% школярів. Висновки. Дослідження показали, що діти мають середній показник фізичної підготовленості під час виконання тестів на виявлення розвитку сили, спритності, гнучкості й статистичної рівноваги. Значний відсоток дітей продемонстрував низький показник фізичної підготовленості під час здавання тесту на витривалість. Нижче за середній показник фізичної підготовленості серед школярів 5–11-х класів виявлено під час здавання тесту на швидкість й у контрольній вправі «стрибок у довжину з місця». У процесі здавання тесту «піднімання тулуба в сід» значна частина дітей виявила вищий за середній рівень фізичної підготовленості. У жодного школяра не виявлено високого рівня фізичної підготовленості.Item type:Наукова стаття, АДЕКВАТНІСТЬ САМООЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДІВЧАТ СЕРЕДНІХ КЛАСІВ(Вісник Запорізького національного університету., 2021-09-27) Бакіко, Ігор Володимирович; Радченко, Олександр Вікторович; Файдевич, Володимир Володимирович; Чиж, Анатолій Георгійович; Констанкевич, Володимир ПетровичДля виховання і формування цінностей особистої фізичної культури школяра необхідні відповідні умови організації фізичного виховання і визначення його значущого статусу та іміджу в суспільстві. Проте вчені відзначають украй низький рейтинг цінностей фізичної культури в сучасному суспільстві.На думку авторів, необхідні кардинальні зміни щодо розуміння суті фізичної культури на базі широкого філософсько-культурологічного підходу, що дадуть можливість зорієнтувати систему неспеціальної фізкультурної освіти на формування і відтворення людини в цілісній єдності тілесного і духовного.Критерієм оцінки ефективності педагогічної діяльності у сфері неспеціальної фізкультурної освіти, на думку М. Маєвського, має бути не лише рівень здобутих нових фізкультурних знань, формування рухових умінь і навичок, розвиток фізичних здібностей, але і позитивне мотиваційно-потребове ставлення до фізичної культури, що може проявлятися у зверненні до саморозвитку, самовираження, самооцінки, самоконтролю, самопізнання, самовиховання, самореалізації, самовизначення, самоосвіти, самовдосконалення, тобто до самореалізації й удосконалення свого духовного і фізичного начала, що і є важливим феноменом культури.Мета дослідження полягає у визначенні адекватності самооцінки фізичного розвитку за показниками фізичної підготовленості дівчат середніх класів для виявлення ефективності засобів педагогічного контролю в процесі фізичного виховання. Були використані такі методи дослідження: аналіз даних науково-методичної літератури, нормативно-правових документів і програм з фізичної культури, педагогічне тестування фізичної підготовленості, методи математичної статистики, тест-опитувальник Є.В. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку».Дослідження проводилось протягом березня – квітня 2021 року. Спочатку ми визначали фізичну підготовленість дівчат 6-го та 9-го класів за загальноприйнятою методикою.Також дівчата відповідали на запитання опитувальника для визначення самооцінки фізичного розвитку (за Є.В. Боченковою). Пропонувалось дати самооцінку своєму фізичному розвитку за такими показниками: «здоровʼя», «координація рухів», «фізична активність», «стрункість тіла», «спортивні здібності», «глобальне фізичне «Я», «зовнішній вигляд», «сила», «гнучкість», «витривалість» та «самооцінка».Результати дослідження та ключові висновки. Самооцінка – це елемент самопізнання, рефлексії, який характеризується емоційно насиченою оцінкою себе як особистості, своїх можливостей, критичним ставленням до себе і впливає на ефективність діяльності людини. Самооцінка формується протягом розвитку підлітків під впливом соціуму і може відображати їх ціннісні орієнтації, які стимулюють або пригнічують діяльність, спрямовану на саморозвиток.Аналіз взаємозв’язку між показниками допомагає визначити засоби, завдяки яким дівчата відчувають можливість досягнення визначеної мети. Ми розглядаємо кореляційні зв’язки між самооцінкою та показниками фізичного розвитку.Найвищі коефіцієнти кореляції шестикласниць між показниками самооцінки і фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (сила) та по r = 0,8 (фізична активність та стрункість тіла).Найвищі коефіцієнти кореляції дев’ятикласниць між показниками самооцінки і фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (гнучкість) та по r = 0,8 (координація рухів, фізична активність, спортивні здібності, глобальне фізичне «Я»).Проведені дослідження виявили неадекватність самооцінки фізичної підготовленості дівчат середніх класів, що свідчить про важливість теоретичного висвітлення і практичного впровадження в уроки фізичної культури розділу педагогічного контролю і самоконтролю фізичної підготовленості, який має бути стимулом для самовдосконалення в процесі фізичного виховання.Item type:Наукова стаття, Особливості робочої програми з навчальної дисципліни «Фізичне виховання» для бакалаврів(2024-02-15) Бакіко, Ігор Володимирович; Файдевич, Володимир Володимирович; Ковальчук, Володимир ЯрославовичУ статті розглянуто особливості робочої програми з навчальної дисципліни «Фізичне виховання» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Вказано, що упродовж останнього десятиріччя в закладах вищої освіти України склалася тривожна ситуація: у більшості з них дисципліна «Фізичне виховання» була виведена з навчальних планів старших курсів і залишилася лише на 1–2 курсах у межах двох годин на тиждень. У результаті значно скоротилася відвідуваність здобувачами цієї дисципліни, знизився рівень їхнього фізичного розвитку, рухової активності, і, як наслідок, у них стало спостерігатися погіршення здоров’я, що є певною загрозою економіці й національній безпеці України. Сформульовано мету роботи – визначення змісту робочої програми з навчальної дисципліни «Фізичне виховання» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. У зв’язку зі скороченням обсягу навчального навантаження на 1–2 курсах переведення занять фізичним вихованням на старших курсах до розряду факультативних і самостійних призвело до того, що в переважної більшості здобувачів зникає інтерес до занять фізичною культурою і спортом, знижується рівень рухової активності, погіршується стан фізичної підготовленості, підвищується захворюваність. Відновлення дисципліни «Фізичне виховання» в ЗВО можливе за таких умов: 1) формування у здобувачів ціннісного ставлення до занять фізичною культурою і спортом як у навчальний, так і в позанавчальний час; ведення здорового способу життя; формування культури організації і проведення вільного часу, позаурочних занять із фізичної культури і спорту; 2) дисципліна «Фізичне виховання» повинна бути обов’язковою для здобувачів усіх спеціальностей в обсязі 4-х годин на тиждень для здобувачів 1–2 курсів та як мінімум 2 - х годин на тиждень для здобувачів старших курсів; 3) розвиток матеріально-технічної бази ЗВО; упровадження інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховному і тренувальному процесі; проведення перепідготовки викладацького складу.