Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/426
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Стан здоров’я дітей з порушенням слуху молодшого шкільного віку(2026-04-15) Дмитрук, Віталій Степанович; Бакіко, Ігор Володимирович; Гребік, Олег Васильович; Вольчинський, Анатолій Ярославович; Смаль, Ярослав АнатолійовичДослідження стану здоров’я дітей з порушеннями слуху молодшого шкільного віку є актуальним науково-практичним завданням, що має важливе значення для розвитку системи спеціальної й інклюзивної освіти, адаптивного фізичного виховання та формування ефективних оздоровчо-корекційних програм, спрямованих на всебічний розвиток і поліпшення якості життя дітей з особливими освітніми потребами. Мета – визначити рівень соматичного здоров’я дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху. Матеріали та методи. Дослідження проводилося на базі Володимирської спеціальної школи Волинської обласної ради для глухих дітей початкових класів (2–4 класи: 17 чол., з них – 10 хлопців і 7 дівчат). Усі учасники дослідження мали вік від 7 до 9 років. Для реалізації поставленої мети ми застосовували такі методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної й спеціальної літератури, порівняння, систематизація; педагогічні методи дослідження; експрес-оцінку рівня соматичного здоров’я; антропометричні методи; методи визначення функціонального стану; методи математичної статистики. Результати. Узагальнена оцінка показників свідчить, що в усіх вікових групах хлопчиків 7–9 років із порушенням слуху переважає низький рівень фізичного здоров’я з окремими показниками, які відповідають середньому або нижчому за середній рівень. Отримані дані підкреслюють необхідність цілеспрямованого впровадження засобів адаптивної фізичної культури, спрямованих на покращення функціонального стану серцево-судинної, дихальної та м’язової систем, а також загального рівня фізичного здоров’я дітей даної нозологічної групи. У всіх вікових групах (7–9 років) загальний рівень фізичного здоров’я дівчаток із порушенням слуху характеризується як низький. Висновки. Таким чином, узагальнення результатів експрес-оцінки фізичного здоров’я хлопчиків і дівчаток 7–9 років із порушенням слуху свідчить про комплексний характер проблеми, що проявляється в зниженні морфо-функціональних показників, недостатньому розвитку дихальної та м’язової систем, а також обмежених адаптаційних можливостях організму. Виявлені особливості підтверджують необхідність цілеспрямованого впровадження корекційно-оздоровчих програм з акцентом на розвиток дихальних, силових і загальнофункціональних можливостей, а також індивідуалізацію фізичного навантаження з урахуванням віку, статі й ступеня порушення слуху.Item type:Наукова стаття, Особливості формування ціннісних орієнтацій школярів середніх класів в процесі рухової активності(2024-08-21) Дмитрук, Віталій Степанович; Бакіко, Ігор Володимирович; Ковальчук, Володимир Ярославович; Савчук, Сергій Ананійович; Гребік, Олег ВасильовичСтаття присвячена особливостям формування ціннісних орієнтацій школярів середніх класів в процесі рухової активності. Метою дослідження було вивчити особливості формування ціннісних орієнтації школярів 5 – 9 класів в процесі рухової активності за віковими й статевими ознаками. Дослідження проводились у закладі загальної середньої освіти № 17 м. Луцька за участю учнів 5 – 9 класів у кількості 300 чоловік (хлопців – 150, дівчат – 150). Їх вік становить – 10 – 15 років. Для вирішення поставленої мети були використані наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, опитувальник ціннісних орієнтацій М. Рокича, методи математичної статистики. Пріоритетні місця в учнів 5 класу посіли такі важливі цінності, як: «здоров’я», «задоволення» і «матеріальне забезпечення». Цінності, які групуються всередині ієрархічної структури, можна визнати як резерв загальної спрямованості людини. Хлопці 5 класу обрали: «цікаву роботу», «активне, діяльне життя», «рівність», «друзі» та «суспільне визнання». Дівчата: «щасливе, сімейне життя», «кохання», «свобода», «самостійність», «суспільне визнання», «впевненість у собі». Юнаки-дев’ятикласники перелічили «відкинуті» цінності – це цінності особистого життя («краса»); абстрактні цінності («творчість», «пізнання») та індивідуальні цінності («активне, діяльне життя»). А в дівчат, в категорію «незначущих» потрапили: конкретні життєві цінності («друзі»); абстрактні цінності («пізнання», «самостійність»); індивідуальні цінності («матеріальне забезпечення»). Таким чином підтверджується, що пріоритети ціннісних орієнтації у школярів середніх класів змінюються кожний рік і те, що було важливе для них в 5 класі, змінюється у «хвіст» цінностей в 9 класі.Item type:Наукова стаття, ІСТОРІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ, ОЛІМПІЙСЬКОГО ТА ПРОФЕСІЙНОГО СПОРТУ(2025-11-25) Файдевич, Володимир Володимирович; Гребік, Олег Васильович; Голуб, Віктор Анатолійович; Табак, Наталія Василівна; Янчук , Андрій ВікторовичНавчальна дисципліна «Історія фізичної культури, олімпійського та професійного спорту» є важливою складовою професійної підготовки майбутніх фахівців галузі фізичної культури і спорту. Вона забезпечує формування цілісного уявлення про генезіс фізичної культури, розвиток олімпійського руху та становлення професійного спорту у світі та в Україні. Завдання вивчення дисципліни є забезпечити теоретичну і практичну підготовку здобувачів до професійної діяльності тренера з певного виду спорту; сприяти процесу формування світогляду здобувачів – майбутніх тренерів; прослідкувати загальні закономірності виникнення та розвитку фізичної культури і спорту з найдавніших часів до наших днів; висвітлити процес розвитку фізичної культури і спорту на різних етапах існування людського суспільства, з наукової точки зору; вивчити історію відродження Олімпійських ігор та історію виникнення і розвитку професійного спорту. Робоча програма навчального курсу – це нормативний документ закладу вищої освіти, що визначає місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця, мету й завдання її опанування, роль та значення курсу для забезпечення здобувачів освіти необхідними знаннями та вміннями.Item type:Наукова стаття, ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ФУТБОЛОМ НА ФІЗИЧНУ ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ ЮНАКІВ(2023-10) Гребік, Олег Васильович; Хомич, Анатолій ВікторовичУ даній статті визначаються зміни у показниках фізичної підготовленості юнаків 16 – 17 років під впливом занять футболом. Для реалізації мети дослідження ми використовували наступні методи: аналіз науково-методичної літератури; соціологічні методи дослідження; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Дані засвідчують, що найчисельніша група респондентів має високий рівень інтересу до занять футболом (КГ – 46,2 %, ЕГ – 85,6 %). Середній рівень інтересу мають 37,4 % опитаних юнаків КГ та 14,4 % – ЕГ. Приємним залишається той факт, що у респондентів ЕГ не знайшлось жодного юнака, який би обрав варіант – низький або відсутній інтерес, або негативне ставлення до занять футболом. У респондентів ЕГ найвищий відсоток отримав мотив – зміцнити стан здоров’я (47,2 %). В КГ 40,3 % юнаків обрали варіант – отримати залік (40,3 %). Такі мотиви, як: оволодіти технікою фізичних вправ, інтерес до особи викладача та прагнення спілкуватися з друзями не знайшли своїх прихильників. Динаміка темпів приросту показників фізичної підготовленості учасників педагогічного експерименту за період дослідження свідчить, що найбільших прогресивних змін було досягнуто в показниках сили, витривалості та швидкісно-силових якостях. Наше дослідження показало, що покращення показників фізичної підготовленості здобувачів, які займаються футболом відбулось в учасників ЕГ. Можна стверджувати, що запропоновані засоби і заходи для поліпшення фізичної підготовленості є ефективними.