Кафедра соціогуманітарних технологій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/83
Переглянути
23 результатів
Результати пошуку
Item type:Матеріали конференцій, Поліцентрична безпекова держава як модель поствоєнного публічного врядування в Україні(2026) Малиновський, Валентин ЯрославовичУ статті досліджено трансформацію багаторівневого врядування (MLG) в Україні в умовах повномасштабної війни та повоєнного відновлення. Автор концептуалізує «поліцентричну державу безпеки» як перспективну модель повоєнного публічного управління, що поєднує імперативи безпеки з демократичними принципами. У дослідженні запроваджено нове аналітичне поняття — «безпеково-інтегроване багаторівневе врядування», яке передбачає впровадження функцій національної стійкості та кризового менеджменту на всіх територіальних рівнях публічної влади (локальному, субрегіональному, регіональному та центральному) за умови збереження демократичних засад. На основі аналізу міжнародних моделей — зокрема, системи всеохоплюючої безпеки у Фінляндії, Швеції та Норвегії, децентралізації цивільного захисту у Швейцарії, а також багаторівневої координації безпеки в Ізраїлі — у статті продемонстровано, що ефективне забезпечення національної безпеки може бути досягнуте через розподілену відповідальність та мережеву координацію, а не через жорстку централізацію. Автор аналізує інституційний дуалізм в Україні, що виник внаслідок діяльності воєнних адміністрацій під час воєнного стану, та окреслює ризики зміщення системи в бік квазіієрархічної структури. У підсумку дослідження доведено, що перехід до поліцентричної держави безпеки пропонує збалансовану основу для забезпечення високої інституційної стійкості, місцевої автономії та відповідності європейським стандартам демократичного врядування.Item type:Матеріали конференцій, Трансформація публічного управління соціальною сферою в умовах сучасних викликів(Переяслав: УГСП, 2026-06) Малиновський, Валентин ЯрославовичОстанніми роками соціальна сфера є одним із найбільш динамічних напрямів внутрішньої політики держави. Трансформації, що відбулися у цій сфері, суттєво змінили підходи до організації соціального захисту населення, надання соціальних послуг та соціальної підтримки вразливих категорій громадян. Зазначені зміни торкнулися не лише окремих аспектів соціальної політики, а й самої моделі публічного управління соціальною сферою, яка поступово трансформується від системи всеохоплюючого соціального забезпечення до людиноцентричної сервісної системи, орієнтованої на потреби громадян, підвищення якості соціальних послуг та забезпечення доступності соціальної підтримки.Item type:Наукова стаття, Фінансова спроможність територіальних громад Волинської області в період дії воєнного стану(ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України, 2026) Малиновський, Валентин ЯрославовичДосліджено фінансову спроможність територіальних громад (ТГ) Волинської області в умовах воєнного стану та проаналізовано динаміку ключових бюджетних показників за 2023-2025 рр. На основі методики оцінювання фінансової спроможності ТГ, розробленої Я. Казюк, В. Венцелем та І. Герасимчуком, здійснено порівняльний аналіз результатів діяльності ТГ України, зокрема 54 територіальних громад Волинської області. На прикладі волинських ТГ показано, що повномасштабна війна суттєво вплинула на структуру доходів і видатків місцевих бюджетів, зумовила скорочення капітальних інвестицій та зміщення пріоритетів на фінансування оборонних, соціальних і критично-інфраструктурних потреб. Виявлено значну диференціацію між громадами у фінансовому забезпеченні, зокрема різке збільшення розривів у доходах на одного мешканця та в частці капітальних видатків. Акцентовано на проблемах ТГ, які, попри наявний потенціал, показують низьку або критичну спроможність, що зумовлено управлінськими прорахунками та особливостями бюджетної політики. Зроблено висновок про необхідність підвищення ефективності муніципального управління та коригування підходів до формування і використання місцевих фінансів в умовах воєнних викликів і загроз.Item type:Наукова стаття, Соціальний менеджер: статус та місце у системі публічної служби(Луцьк: Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2026-05) Малиновський, Валентин ЯрославовичУ статті досліджено правовий статус і функціональне призначення соціального менеджера як нового суб’єкта соціального управління в умовах реформування соціальної сфери України. Проаналізовано європейські моделі соціального менеджменту та визначено відмінності між соціальним працівником і соціальним менеджером. Обґрунтовано, що соціальний менеджер виконує системоорганізуючу та стратегічну роль у сфері соціальних послуг на рівні територіальної громади. У зв’язку з тим, що він не повною мірою інтегрований у класичні інститути державної та муніципальної служби, запропоновано розглядати його як елемент позасистемної публічної служби.Метою роботи є визначення статусу соціального менеджера в системі публічної служби та виявлення співвідношення між функціональним змістом його діяльності й правовим закріпленням.Методологічну основу становлять системний та інституційний підходи, контент-аналіз нормативно-правових актів і компаративний метод. Системний підхід дав змогу розглянути соціального менеджера як елемент системи муніципального управління, інституційний – виявити розбіжність між фактичними повноваженнями та формальним статусом. Контент-аналіз застосовано для дослідження нормативного регулювання його діяльності, компаративний метод – для зіставлення української моделі з європейськими практиками.Наукова новизна полягає в обґрунтуванні посади соціального менеджера як самостійного функціонально-управлінського суб’єкта публічної служби, що не повною мірою інтегрований у традиційні інститути державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Запропоновано концептуалізацію його статусу як елемента позасистемної публічної служби та уточнено функціональне розмежування між соціальним працівником і соціальним менеджером.Висновки. Соціальний менеджер формується як новий управлінський суб’єкт публічної сфери, діяльність якого спрямована на організацію та координацію системи соціальних послуг. Встановлено наявність статусної невизначеності, зумовленої невідповідністю між обсягом повноважень і правовим закріпленням. Обґрунтовано доцільність розгляду цієї посади як елемента позасистемної публічної служби.Item type:Матеріали конференцій, Інституційна трансформація органів публічної влади в соціальній сфері(Луцьк: ЛНТУ, 2026) Малиновський, Валентин ЯрославовичУ статті досліджено інституційну трансформацію органів публічної влади у соціальній сфері України в умовах реформування державного управління, децентралізації, євроінтеграційних процесів та викликів, спричинених повномасштабною збройною агресією Російської Федерації. Проаналізовано еволюцію системи центральних органів виконавчої влади, відповідальних за формування та реалізацію державної соціальної політики. Особливу увагу приділено створенню та розвитку Державної соціальної служби України, Національної соціальної сервісної служби України, Державної служби України у справах дітей, а також трансформації Пенсійного фонду України у багатофункціональний орган соціального управління та адміністрування. Обґрунтовано, що інституційні зміни у соціальній сфері були спрямовані на оптимізацію розподілу функцій між органами публічної влади, посилення координаційних механізмів, підвищення якості соціальних послуг та забезпечення ефективного державного контролю у сфері соціального захисту населення. Наголошено, що реформа децентралізації та умови воєнного стану суттєво актуалізували значення інституційної спроможності держави, цифровізації та сервісного підходу у соціальному управлінні. Зроблено висновок, що проведені реформи сприяли формуванню більш цілісної та ефективної моделі системи центральних органів виконавчої влади у соціальній сфері, посиленню ролі Міністерства соціальної політики у формуванні державної політики та вдосконаленню механізмів надання соціальної підтримки населенню. Водночас нові виклики, пов’язані із забезпеченням національної єдності, міграційними процесами, захистом прав дітей та повоєнним соціальним відновленням, потребують подальшого вдосконалення інституційних механізмів і теоретичного осмислення публічного управління у соціальній сфері.Item type:Наукова стаття, Інституційна трансформація центральних органів виконавчої влади у соціальній сфері в умовах сучасних викликів(Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2026-05) Малиновський, Валентин ЯрославовичМета роботи – дослідити інституційну трансформацію системи центральних органів виконавчої влади (далі – ЦОВВ) у соціальній сфері України в умовах воєнного стану, децентралізації та реформи державного управління, а також оцінити її вплив на розмежування функцій формування та реалізації соціальної політики – ключового чинника ефективності соціального управління та адміністрування.Методологія ґрунтується на системному та інституційному підходах із застосуванням структурно-функціонального аналізу, нормативно-правового аналізу та елементів порівняння організаційних моделей. Досліджено зміни у діяльності Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України (далі Мінсоцполітики), а також ЦОВВ, діяльність яких воно спрямовує та координує, зокрема Пенсійного фонду України, Національної соціальної сервісної служби України, Державної служби України у справах дітей.Наукова новизна полягає в комплексному аналізі трансформації інституційної архітектури ЦОВВ у соціальній сфері в нових суспільно-політичних умовах, обґрунтуванні логіки функціонального перерозподілу повноважень та уточненні проблем координації між суб’єктами соціального управління та адміністрування.Висновки. Проведені трансформації сприяли організаційному розмежуванню функцій з формування та реалізації державної соціальної політики шляхом передачі невластивих Мінсоцполітики повноважень до існуючих або новостворених ЦОВВ у соціальній сфері. Водночас залишаються невирішеними окремі проблеми, зокрема недостатня міжвідомча координація, дублювання функцій, незавершеність організаційної моделі ЦОВВ на регіональному та субрегіональному рівнях, а також неузгодженість взаємодії територіальних органів з органами місцевого самоврядування.Item type:Наукова стаття, Позасистемна публічна служба в Україні: причини і наслідки(Переяслав: Університет Григорія Сковороди, 2026-04) Малиновський, Валентин ЯрославовичСтаття присвячена аналізу процесів фрагментарності та деінституціоналізації державної служби в Україні, наслідком чого є формування позасистемних правових статусів окремих посад. Показано, що реформа державної служби 2015 р., спрямована на запровадження принципів професіоналізму, патріотизму, доброчесності, ефективності, стабільності, політичної неупередженості та системи заслуг, згодом зазнала суттєвого відходу від цих базових засад через практику точкового виведення окремих посад зі сфери дії Закону України «Про державну службу». На прикладі зміни правового статусу голів місцевих державних адміністрацій, які були вилучені з вищого корпусу державної служби, показаний процес формування гібридної моделі, за якої адміністративні за своїм функціоналом посади підпорядковуються політичним принципам проходження служби, що суперечить принципам публічної служби ЄС. Обґрунтовано, що створення позасистемних статусів зумовлює руйнування єдності та уніфікованості інституту державної служби, нівелює кар’єрні механізми, посилює політичну залежність посадових осіб і відтворює риси неопатримоніальної системи. Окремо проаналізовано матеріальні та соціальні чинники, як причину до виходу окремих державних органів за межі уніфікованої моделі оплати праці держслужбовців з метою отримання особливих преференцій. Зроблено висновок, що надання посадовцям позасистемного статусу створювало можливості для встановлення більш гнучких і вищих рівнів оплати праці, запровадження автономних механізмів стимулювання своїх працівників, незважаючи на те, що формування привілейованих режимів проходження служби в окремих державних органах суперечить принципам єдності, справедливості та прозорості публічної служби. У сукупності така практика створила передумови для інституційної асиметрії державної служби та послаблення її системності як цілісного публічно-правового інституту. Подальші наукові розвідки мають бути спрямовані на розроблення ефективних політико-правових механізмів подолання «позасистемності» публічної служби в Україні та відновлення принципу її інституційної єдності.Item type:Наукова стаття, Залучення недержавного сектору у соціальну сферу – перспективний напрям державної соціальної політики(ЛНТУ: Луцьк, 2025-12) Малиновський, Валентин ЯрославовичСтаття присвячена аналізу потенціалу недержавного сектору у соціальній сфері як перспективного напряму державної соціальної політики. Розглянуто участь недержавних організацій у системі соціального захисту та охарактеризовано їх ключові функції. Проаналізовано форми взаємодії державного та недержавного секторів, зокрема через публічно-приватне партнерство, соціальні замовлення, конкурси соціальних проектів і програми, а також співпрацю територіальних громад. Враховано вплив воєнного стану та децентралізаційної реформи на зростання ролі недержавного сектору в соціальній сфері. Визначено проблеми, що стримують його участь. Наведено дані про низький рівень залучення недержавних організацій до надання соціальних послуг у територіальних громадах, а також приклади успішних практик. Наголошується, що залучення недержавного сектору є перспективним напрямом державної соціальної політики та важливим доповненням до діяльності інституцій соціального захисту у соціальному захисті населення та наданні соціальних послуг. Сформульовано висновки щодо необхідності перегляду державної соціальної політики на користь ширшої участі недержавних організацій та рекомендації щодо підвищення ефективності їхньої взаємодії з органами публічної влади у соціальній сфері.Item type:Наукова стаття, Наукові засади процесу формування державної соціальної політики(Львів, 2023) Малиновський, Валентин ЯрославовичДержавна соціальна політика є визначальним фактором розвитку соціальної сфери та задоволення соціальних потреб суспільства. Особливо важливою в такому контексті є її якість, що залежить від багатьох чинників, один з яких – оптимальність процесу її вироблення. Зазначимо, що автор не ставив завдання систематизувати наявні моделі соціальної політики чи на основі компаративного аналізу охарактеризувати їх. Метою дослідження є процесуальний аспект – структурно-функціональний аналіз процесу вироблення соціальної політики відповідними суб’єктами її формування і визначення на цій основі підходів щодо актуальних дослідницьких напрямів у цій сфері. Наукова новизна полягає в тому, що об’єкт «соціальна політика» розглядається в малодослідженому наукою предметному ракурсі. На основі аналізу норм вітчизняного законодавства та політико-правової практики здійснено системний аналіз, що показав позитивні і негативні сторони процесу формування державної політики в соціальній сфері. Це дало змогу автору визначити проблемні аспекти, що потребують ґрунтовного наукового опрацювання для оптимізації зазначеного процесу. Malynovskyy V. Ya. SCIENTIFIC RESEARCH OF THE PROCESS OF FORMATION OF THE STATE SOCIAL POLICY The state social policy is a determining factor in the development of the social sphere and the satisfaction of the social needs of society. The quality of this policy is particularly important in this context. It depends on many factors, including the optimality of the process of its development. It is worth noting that the author did not set the task to systematize existing models of social policy or to characterize them on the basis of comparative analysis. The purpose of the research is to address a procedural aspect – a structural and functional analysis of the process of developing social policy by the relevant subjects of its formation and, on this basis, to determine approaches to current research directions in this area. The scientific novelty lies in the fact that the object of “social policy” is considered from an understudied scientific perspective. On the basis of the analysis of the norms of domestic legislation and political and legal practice, a systematic analysis was carried out, which showed the positive and negative sides of the process of formation of state policy in the social sphere. This, in turn, gave the author an opportunity to identify problematic aspects that require thorough scientific study in order to optimize the specified process. In the process of working on the article, the following methods were used: a content analysis of the research source base; a method of system analysis aimed at specification and improvement of the conceptual and terminological apparatus; a structural functional analysis made it possible to understand the functionality and structure of the social policy entities and to identify the shortcomings of the existing mechanism for the development of this policy. The conducted research made it possible to outline the subject field of scientific research in the formation of the state social policy, in particular, to single out the following research directions: the process of formation of the state social policy; forecasting the impact of the state social policy; development of the state policy documents; analysis of the state policy and strategic planning; state strategic planning; the process of implementation of the state social policy; monitoring of state policy implementation; evaluation of the state policy.Item type:Наукова стаття, Концептуальні засади трансформації територіальної організації влади в умовах децентралізації(Луцьк : ВНУ, 2022) Малиновський, Валентин ЯрославовичThe article highlights the process of reforming the territorial organization of power during the years of Independence. It is noted that the experience of repeated attempts to carry out administrative and territorial reforms has shown a lack of system, consistency and scientific justification. The process of reform took place in the wrong way – the modernization of the central level of state power while ignoring the foundation of the Ukrainian state – the formation of an effective and capable municipal government. Only under Maidan pressure in 2014 was the government forced to embark on a real transformation project to dismantle a centralized, de facto presidential republic that posed a permanent danger of usurping power with the establishment of an authoritarian kleptocratic regime. Thus began the process of building a new type of state – the service, which serves its citizens and protects their interests, based on self-governing institutions and civil society. In a relatively short period of reform, it was possible to achieve what could not be realized (despite repeated attempts) during the previous decades of Independence: to form 1469 territorial communities – the basis of municipal government and basic providers of quality public services and instead 490 districts, formed during the Soviet period, to create 136 new districts that meet EU standards. This opened opportunities not only for the formation of an effective model of public administration, but also for significant progress in the direction of Ukraine’s European and Euro-Atlantic course. It is noted that the decentralization reform has not yet been finalized. Despite its success, it requires considerable effort and a steady course. Key words: decentralization, territorial organization of power, territorial community, local self-government, administrative-territorial system.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »