Назва:
Матриця вибору цифрових інструментів як засіб формування проєктувальної компетентності студентів педагогічних спеціальностей

custom.quartileВітчизняні фахові наукові видання
dc.contributor.authorЛобацький, Андрій Олександрович
dc.date.accessioned2026-06-19T07:55:16Z
dc.date.issued2026-05-25
dc.description.abstractУ статті обґрунтовано методичний підхід до застосування матриці вибору цифрових інструментів як засобу формування проєктувальної компетентності майбутніх учителів інформатики у процесі підготовки у закладах вищої освіти. Дослідження є теоретико-методичним: пропонується концептуальна модель, що потребує подальшої емпіричної перевірки. Актуальність зумовлена стратегічними пріоритетами цифрової трансформації освіти в Україні та Євросоюзі на 2026–2030 роки, що відображають вектор формування здатності педагогів до системного оцінювання і вибору цифрових інструментів як ключової педагогічної компетентності у рамках DigCompEdu і Digital Education Action Plan 2021–2027. Розкрито зміст поняття «проєктувальна компетентність» у контексті підготовки педагогів до розробки педагогічних програмних засобів (ППЗ): програмних продуктів, що використовуються безпосередньо в навчальному процесі. Визначено три рівні прояву цієї компетентності (репродуктивний, адаптивний, проєктний) та показано, що традиційна підготовка забезпечує переважно перший і другий рівні, не формуючи системно здатності до аргументованого технологічного вибору. Запропоновано авторську семикритеріальну матрицю вибору цифрових інструментів – зокрема no-code платформ (Google Forms, Quizizz, H5P, Scratch, LearningApps) – з контекстозалежними вагами: педагогічна відповідність (×3), безпека та приватність (×3), технічні умови (×2), зручність використання – UX (×2), підтримуваність (×2), функціональність (×2), вартість та масштабованість (×1). Матриця теоретично обґрунтована через принцип конструктивного узгодження (Biggs & Tang, 2022), рамки цифрової компетентності DigComp 3.0 (Cosgrove, Cachia, 2025) і DigCompEdu (Redecker & Punie, 2017), модель інтеграції технологій SAMR (Hamilton et al., 2016) та нормативні вимоги GDPR і ЗУ «Про захист персональних даних». Описано чотирьохетапну методику застосування матриці у навчальному процесі. Обґрунтовано педагогічний потенціал матриці як інструменту, що забезпечує перехід від рецептивного використання EdTech-платформ (Education Technology) до критичного, педагогічно і юридично обґрунтованого вибору. Визначено перспективи емпіричної перевірки запропонованого підходу.
dc.identifier.citationЛобацький А. О. Матриця вибору цифрових інструментів як засіб формування проєктувальної компетентності студентів педагогічних спеціальностей. Актуальні питання гуманітарних наук. 2026. Вип. 97, т. 2. С. 323–329.
dc.identifier.doi10.24919/2308-4863/97-2-46
dc.identifier.urihttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/4355
dc.language.isouk
dc.subjectпроєктувальна компетентність
dc.subjectматриця вибору інструментів
dc.subjectпедагогічний програмний засіб
dc.subjectno-code платформи
dc.subjectцифрові компетентності педагога
dc.subjectDigComp
dc.subjectпідготовка вчителів інформатики.
dc.titleМатриця вибору цифрових інструментів як засіб формування проєктувальної компетентності студентів педагогічних спеціальностей
dc.typeArticle
dspace.entity.typeScientificArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
Стаття_МАТРИЦЯ_Наукові_перспективи.docx
Розмір:
23.44 KB
Формат:
Microsoft Word XML

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.59 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис: